Пантеон для українських героїв минулого і сьогодення розташують на території Національного заповідника "Києво-Печерська лавра"
Уряд визначив місце для Українського національного пантеону – меморіальний комплекс облаштують на території Національного заповідника "Києво-Печерська лавра". Відповідна постанова ухвалена та кладе початок наступним крокам до підготовки будівництва пантеону.
Раніше ідея про пантеон для українських героїв минулого й сьогодення - політиків, державників, військових, діячів культури - активно обговорювалася на рівні Офісу президента. Закон "Про Український національний пантеон" Верховна Рада ухвалила 1 липня 2026 року. Тепер Кабінет Міністрів ухвалив постанову про конкретне місце розташування комплексу. Документ розробив Український інститут національної пам'яті.
Інститут також має розробити концепцію функціонування та структуру пантеону, забезпечити науково-методичний супровід і організувати проведення експертних і публічних обговорень. УІНП спільно з Міністерством закордонних справ верифікуватимуть похованих за кордоном захисників незалежності України та інших героїв, які відіграли значну роль у формуванні національної свідомості й ідентичності. У виняткових випадках прах особи може бути почесно перепохований у пантеоні разом із членами сім'ї першого ступеня споріднення.
Свою частину відповідальності матиме й Міністерство культури - воно відповідає за розташування пантеону з урахуванням обмежень у використанні земельних ділянок та вимог охорони культурної спадщини. Також Мінкульт має провести конкурс на найкращий архітектурний проєкт. До конкурсу залучать представників державних органів, місцеву владу, громадськість, міжнародні організації, релігійні об'єднання та провідних архітекторів, істориків і мистецтвознавців.
Створення, облаштування, утримання і забезпечення функціонування пантеону в складі Національного заповідника "Києво-Печерської лаври" здійснюватиметься за рахунок державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.
28 червня, у День Конституції України, президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт про Український національний пантеон. За заснування пантеону проголосували 287 народних обранців - жоден депутат не утримався і не голосував проти. В УІНП назвали це підсумком тривалого шляху - від ідеї, висловленої понад 30 років тому, до чіткого законодавчого регулювання.
Закон визначає правовий статус пантеону: він вшановуватиме найвидатніших представників української нації, які зробили винятковий внесок у здобуття незалежності, розбудову держави, формування нації, культури та науки. Право бути вшанованими матимуть глави українських держав різних історичних епох, президенти України, головнокомандувачі збройних формувань, визначні діячі науки, культури, освіти та релігії. Також до пантеону можуть потрапити лауреати Нобелівської премії, пов'язані з Україною.
Ініціатива викликала гостру реакцію Польщі: у Варшаві заявили, що ідея створення пантеону загострює конфлікт із Києвом. Рішення президента Кароля Навроцького позбавити Зеленського ордена Білого Орла лише посилило напруження між країнами. Глава Міноборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Варшава не погодиться на вступ України до Євросоюзу, якщо Київ не відмовиться від вшанування діячів ОУН та УПА, зокрема Степана Бандери.
Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" є об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та однією з найвизначніших духовних і культурних пам'яток України. Символічно, що саме на її території президент Зеленський у День Конституції оголосив про подання законопроєкту про Національний пантеон. Того ж дня він повідомив про заснування ордену Європи та підписав указ про відзначення 1000-ліття Лаври.