Хто, як, кому й за що має дякувати: оцінка саміту НАТО в західних ЗМІ та нові подробиці

Перший день саміту НАТО у Вільнюсі виявив різницю між очікуваннями українців та позицією союзників, враження покращилися лише пізніше, після тривалих зустрічей та перемовин. Очевидно, що Україна має за що дякувати Заходу, водночас союзники теж не виділяють нам мільярди просто так: ми захищаємо Європи від експансії Радянського Союзу 2.0. Так чи інакше, боротьба повинна бути тривалою, але результати Саміту у Вільнюсі показують, що ми можемо розраховувати на підтримку Заходу.

Кажуть, нам треба бути більш вдячними

Bloomberg повідомляє, що між Києвом та західними союзниками виникла тріщина в перший день саміту. Причиною стала в’яла позиція НАТО, виголошена в комюніке у вівторок, 11 листопада.

Видання пише, що ще напередодні саміту речення про запрошення України звучало чіткіше. Його змінили на вимогу США та Німеччини: президент Джо Байден і канцлер Олаф Шольц побоювалися зайти «занадто далеко». Після прибуття Байдена у Вільнюс узгодили більш нейтральний текст. Президент Володимир Зеленський різко розкритикував рішення Альянсу, знаючи про результат ще до його оприлюднення.

Західні союзники, повідомляє видання, були «розлючені» такою реакцією. За даними джерел Bloomberg, українському керівництву порадили «охолонути» та подивитися на весь пакет допомоги. А от міністр оборони Великої Британії Бен Воллес, який багато сил доклав, аби забезпечити постачання озброєнь Києву, був ще радикальніший і заявив, що Україна повинна дякувати й за те, що є.

«Хочемо ми того чи ні, але люди хочуть бачити хоч трохи подяки… Іноді ви просите країни відмовитись від своїх власних запасів. Іноді доводиться переконувати законодавців на Капітолійському пагорбі в Америці», — сказав пан Воллес.

Видання Guardian вважає, що різкі слова британського міністра були узгоджені зі Сполученими Штатами. Принаймні Джейк Салліван, радник із питань національної безпеки США, заявив подібне, у відповідь на гострі слова українського активіста. Той запитав, чому Байден проти членства України в НАТО і чи не тому це, що він «боїться програшу росії».

«Сполучені Штати Америки активізувалися, щоб надати величезну кількість можливостей, щоб допомогти хоробрим солдатам України мати боєприпаси, протиповітряну оборону, піхоту, бойові машини, обладнання для розмінування. Мені здається, американський народ справді заслуговує на певну вдячність», — роздратовано заявив він.

Ми й дякуємо

Під кінець другого дня, після спілкування із союзниками на Раді Україна-НАТО, підписання двосторонніх угод із країнами G7, оголошення пакетів допомоги від інших країн та зустрічей із Байденом та іншими впливовими діячами Заходу, ситуація розрядилася. Українська делегація по поверненні до Києва випромінювала обережний оптимізм, вочевидь, вважаючи результати саміту обнадійливими.

«Ми розуміємо, що дехто зараз боїться говорити про наше членство, тому що ніхто не хоче світової війни, що логічно», — сказав Зеленський.

Звісно, осад залишився, а мережа вибухнула мемами. До прикладу, відомий блогер і волонтер Сергій Стерненко вирішив розпочинати ранок 13 липня з подяк Бену Воллесу. Ідею подав Зеленський під час пресконференції на саміті.

«Мені здається, ми завжди були дуже вдячні Сполученому Королівству, завжди вдячні прем’єр-міністру та міністру оборони пану Воллесу… Я просто не знаю, що він має на увазі, як ще ми повинні висловити свою вдячність… Ми можемо прокидатися щоранку й особисто дякувати міністру», — запевнив президент.

Він звернувся до міністра оборони України Олексія Резнікова, аби той подякував пану Воллесу, адже має з ним «гарні стосунки». Резніков зробив це прямо на пресконференції, чим викликав сміх у залі. Зрештою, у своєму вечірньому зверненні Зеленський вирішив надолужити втрачене і 47 (!) разів подякував союзникам по НАТО.

Він намагався це зробити так, аби не виглядало, як «тролінг», але пані Мелінда Сіммонс, посол Великобританії в Україні натяк зрозуміла. 13 липня вона подякувала нашій протиповітряній обороні, яка всю ніч відбивала атаки ворога на Київ.

«Досить погана ніч. Російські БПЛА атакують Київ з кількох напрямків, як повідомляється, включаючи район, у якому я живу, та сусідній. Не дивно, що все стало таким гучним. Сьогодні вранці я вдячна за українську протиповітряну оборону та за моє укриття без вікон. Тепер час подихати повітрям», — зазначила Сіммонс на своїй сторінці у Twitter.

Подякуйте і ви нам

Стівен Пайфер, американський дипломат, у минулому посол в Україну, у колонці для Time назвав результати саміту гарними для України. На його думку, Київ довів, що має вагомі аргументи на користь свого вступу до НАТО. Україна виконала більшість критеріїв Альянсу для претендентів на членство, але, найголовніше, своєю боротьбою довела, що може зробити внесок у євроатлантичну безпеку. Пайфер наголошує, що українці сприймають війну не лише як питання національного виживання, але і як боротьбу від за майбутнє Європи. На його думку, ми маємо на це право.

«Амбіції Путіна виходять за межі України, скажімо, до східної Естонії? Шанси невеликі, але не нульові — саме те, що аналітики сказали б у 2020 році про масований напад росії на Україну», — пише Пайфер.

Зрештою, так вважають і країни Східного флангу НАТО, які потужно підтримують Україну, зокрема й щодо вступу в Альянс. Але, на думку Пайфера, отримати запрошення на цьому саміті було нереально: на Заході занадто сильні страхи бути втягнутими у війну. Водночас Вільнюс відобразив зміну настроїв.

За його словами, декларація Бухарестського саміту НАТО 2008 року про «відкриті двері» для України з’явилася в останній момент. Це було «відчіпне» на догоду тодішньому президенту США Джорджу Бушу, який не зміг досягти надання Києву Плану дій щодо членства (ПДЧ). Країни, які виступили проти ПДЧ для України 15 років тому, зробили це з поваги до інтересів росії. Оскільки кремль сприйняв це як дозвіл на окупацію Криму та Південної Осетії та, зрештою, розпочав повномасштабну війну, настрої догоджати москві на Заході ослабли. Тепер союзники налаштовані запросити Київ у НАТО після припинення бойових дій.

Джон Болтон американський політик-республіканець і дипломат, вважає що входження України в Альянс неминуче. А війну він пропонує розглядати, як підготовчу стадію перед вступом.

«Довгі десятиліття НАТО дотримується правила, що нові члени не можуть вступати в альянс, якщо вони перебувають в стані активної війни. І питання зовсім не в тому, що Україна готова або не готова вступити в НАТО, а в тому, що під час війни вступ у НАТО просто неможливий. Я вважаю, що політичний сигнал повинен бути очевидним для всіх: попри те, що якоїсь конкретної дати вступу України в НАТО поки немає, це всеодно точно відбудеться… І це все — цілком собі очевидна демонстрація того, що за столом зібралися рівні партнери», — сказав він.

Однак попереду також велика робота. Міністр оборони США Ллойд Остін у четвер, 13 липня заявив CNN, що Україна стане частиною НАТО після закінчення війни. Відповідаючи на запитання журналіста, наскільки близька Україна до стандартів НАТО, він відповів, що «ще є над чим працювати».

«Я не сумніваюся, що це станеться, і ми чули, що майже кожна країна в залі говорила про це. Я думаю, що це заспокоїло Володимира Зеленського, є і інші речі, які мають відбутися, як-от судова реформа та речі, які гарантують, що демократія перебуває в хорошій формі», — сказав Остін у Вільнюсі.

Захід налаштований до боротьби на довгу дистанцію

Наприкінці саміту НАТО президент Байден пообіцяв, що Альянс протистоятиме російській агресії стільки, скільки буде потрібно. Кремль, як і Пекін, загрожують не лише Україні, а всьому демократичному світу.

«Ми подбаємо про те, щоб ви отримали те, що вам потрібно. І я з нетерпінням чекаю дня, коли ми проведемо зустріч, щоб відсвяткувати ваше офіційне, офіційне членство в НАТО», — сказав Байден на спільному брифінгу Зеленським.

Байден згадав протистояння між СРСР та Заходом на півночі Європи, порівнявши його з війною в Україні, та наголосив на його довготривалості. Згадки про протистояння з Радянським Союзом не характерні для його промов. Байден заявив, що «ми не будемо коливатись», незалежно від того, скільки триватиме війна. Він готує Захід до тривалого протистояння, яке нагадуватиме Холодну війну, вважає The New Yourk Times. Про це свідчить характер промови, яку він виголосив у Вільнюсі.

Аналітики видання вважають, що на це вказує також рішучість Сполучених Штатів у намаганні здобути членство для Швеції, яке блокував Реджеп Ердоган та рішення про збільшення витрат, прийняте під час саміту союзниками. Рішення саміту про побудову спільної стратегії протидії рф, зрештою, сама активізація НАТО, яке експрезидент Дональд Трамп вважав за можливе розпустити, свідчить про те, що забіг буде довгим. Байден назвав вторгнення росії в Україну частиною глобального виклику, що стоїть перед демократичними суспільствами. Іншою частиною, каже він, є Китай.

Важливо, що жодного разу у своїх публічних коментарях лідери НАТО не обговорювали переговори з росією щодо припинення вогню чи перемир’я за «Корейським варіантом». Навіть прем’єр Угорщини Віктор Орбан, який неодноразово казав про це раніше, чи президент Туреччини Реджеп Ердоган. Це означає, що союзники розуміють і визнають справедливими прагнення українців до повернення територій, а Україну вважають частиною Заходу.

Ми писали також про те, як президент Зеленський оцінює  саміт НАТО. А ще ми розповідали про гарантії безпеки для України від G7. Докладно основні події на саміті та їх значення ми розглядали тут.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.