Хочеш на волю — відмовляйся від українського громадянства: як росіяни поводяться з полоненими в окупованій Горлівці

Читать на русском

Єдиний зв’язок, який є з полоненими, — листування

Читать на русском
Хочеш на волю — відмовляйся від українського громадянства: як росіяни поводяться з полоненими в окупованій Горлівці
Фото ілюстративне

Єдиний зв’язок, який є з полоненими, — листування

У Калінінській виправній колонії № 27 в окупованій Горлівці росіяни утримують кілька десятків українців, яких затримали після 24 лютого. Там знаходяться українські військові та цивільні, зокрема й колишні атовці. Вийти звідти можна двома способами — дочекатися обміну, або відмовитися від громадянства України. Про те, що відбувається в цій колонії, розповіли Медійній ініціативі за права людини родичі вʼязнів і колишні військовополонені.

У 2014 році після окупації частини Донецької області колонія в Горлівці перейшла в управління окупантів. Після 24 лютого 2022 року її почали використовувати як місце утримання українських військовополонених.

“Калінінська” колонія в Горлівці
“Калінінська” колонія в Горлівці

“Коли мене туди привезли, у бараках уже було багато наших полонених. Там все так само, як в Оленівці, тільки з трохи кращими умовами. Приміщення нормальні, але дах протікає, обігріву нема. В бараку, в якому ми жили, на першому поверсі є опалення, а на другому вже немає. Годували там краще, принаймні смачніше, ніж в Оленівці. Вода централізована була, по годинах”, — говорить один із колишніх полонених.

Новоприбулих полонених роздягають та забирають одяг — нібито для дезінфекції. Але вона не допомагає.

“Одяг повернули, скинувши в одну купу, доводилося шукати свій. Та після їхньої дезінфекції у всіх з’явилися воші”, — говорить інший колишній полонений.

Як і в Оленівці, на території колонії є промзона, де полонених змушують працювати. Вони мають робити що завгодно, щоб тільки не сидіти на одному місці.

“Тебе постійно змушують виконувати якусь тупу роботу. Ти ходиш по вулиці, збираєш камінці. Береш камінчик, несеш його з пункту А в пункт Б. Неважливо, що саме ти робиш, головне, аби ти постійно ходив, а не сидів”, — каже чоловік.

Ті, хто вийшов на волю, розповідають, що в колонії працює три зміни наглядачів. Одна з них — дуже жорстока.

“Ми стояли в шерензі з опущеними головами. Хтось підняв голову, тоді прийшов старший зміни, вибрав кількох полонених, їх завели в приміщення, побили і повернули назад. Нічого нікому не зламали, але гематоми були великі”, — каже колишній військовополонений. Саме ця зміна, за його словами, полюбляла застосувати фізичне насилля без будь-яких причин.

АТОвці — зрадники “днр”

Більшість з українських цивільних в Горлівці — колишні учасники АТО/ООС. Історія затримання у всіх одна: до будинку уриваються представники окупаційної влади, так звана “народна міліція днр”, людину забирають буцімто на “фільтрацію”, обіцяють відпустити до вечора, але не відпускають. Згодом їхні рідні дізнаються, що викрадених людей визнали зрадниками “днр” та порушили проти них кримінальну справу.

“Ми дізналися, що згідно з постановою “генпрокурора днр” мого чоловіка, як і всіх, хто з 2014 року був в АТО/ООС, визнали військовополоненим. Проте це не відповідає жодним міжнародно-правовим нормам, Женевським конвенціям, адже він не був комбатантом на момент його викрадення, не брав до рук зброї, був демобілізованим, з моменту його служби минуло кілька років. Отже, по суті, його просто викрали і насильно утримують вже вісім місяців”, — говорить дружина одного з цивільних полонених.

Єдиний зв’язок, який є з полоненими, — це листування. Та дізнатися про реальні умови утримання з кількох рядків у цих листах неможливо. Усі листи піддаються цензурі. Зазвичай вони містять схожий текст: “Добре годують, умови хороші, медицина є”.

“Про умови утримання ми дізнаємося, лише коли наші хлопці звідти вийдуть. Мої рідні якось поїхали до колонії, їм дозволили зустрітися з адміністрацією. Про брата їм нічого не розповіли, але сказали, що там триразове харчування, є бібліотека, раз на тиждень їм дозволяють читати, хлопці ходять у душ, там є гаряча вода”, — каже сестра одного з колишніх АТОвців.

Громадянство України в обмін на свободу

У листах із Калінінської колонії № 27 полонені пишуть, що в них є два способи вийти на волю. Перший — чекати на обмін, другий — відмовитися від українського громадянства.

“В одному з листів чоловік мені написав: “Чекатиму на обмін. Неважливо, скільки чекати і коли він буде, тому що умова виходу тут — відмовитися від українського громадянства. А я цього робити не збираюся”, — переповідає слова свого чоловіка дружина одного з колишніх атовців.

ОБМІН ПОЛОНЕНИМИ

8 січня відбувся перший у 2023 році обмін військовополоненими. Україна повернула ще 50 українських захисників. Всього від початку повномасштабного вторгнення росії було 36 обмінів. Загалом вдалося повернути додому вже 1646 українців — військових та цивільних.

Під час останнього обміну до своїх родин повернулися 25 представників Збройних Сил України, 13 нацгвардійців, четверо прикордонників, троє представників Військово-морських сил та п’ятеро тероборонців. Серед звільнених захисників — 11 полонених з Чорнобильської АЕС, 8 оборонців Маріуполя, 9 захисників Київщини, полонені з Донецького, Харківського, Луганського напрямків, а також Чернігівщини та Херсонщини. Найстаршому визволеному — 54 роки, наймолодшому — 19.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.