Гімназії залишаться - в МОН пояснили, що змінить реформа старшої школи

В Міносвіти вирішили заспокоїти батьків школярів та пояснили, що чекає на учнів

Школи
В Україні проведуть реорганізацію мережі навчальних закладів

В Україні не закриватимуть гімназії та початкові школи у зв’язку з реалізацією реформи старшої школи. Реформа вимагає реорганізації мережі навчальних закладів. Та про масове закриття шкіл не йдеться.

Про це заявили у Міністерстві освіти та науки. Там помітили, що останнім часом в окремих шкільних чатах поширюють повідомлення, у яких реформу старшої школи подають викривлено.

Щоб не провокувати непорозуміння та занепокоєння, у відомстві пояснили, до яких основних змін варто бути готовими учням та їхнім батькам. Так, гімназії й початкові школи (1–9, 5–9, 1–4 класи) не будуть закривати. Проте реформа пропонує змінити тип окремих закладів освіти: деякі з них стануть ліцеями (навчатимуть переважно старшокласників), інші – гімназіями та початковими школами й збиратимуть дітей громади відповідного віку.

"До прикладу, у Шептицькій громаді (Львівська область) уже відбувається реорганізація мережі закладів освіти. Нині там працює один відокремлений академічний ліцей (буде два), більшість інших закладів є гімназіями (1–9 класи) і один – початковою школою (1–4 класи). У громаді не закривали школи й не планують", – пояснюють у міністерстві.

Початкова школа лишиться якнайближче до місця проживання дитини. Цю норму регламентовано законодавством, вона не потребує змін.

Також реформа не змінює норми щодо мінімальної та максимальної кількості учнів у 1–9 класах. Як і раніше, мінімальна кількість учнів – 5, максимальна – 24 у початковій школі та 30 – у базовій.

Що зміниться

Учні зможуть самостійно обирати профіль навчання. У місцевості, де живе учень, заклад освіти має пропонувати різноманітні профілі, а не лише гуманітарні.

"Для впровадження реформи потрібно змінити мережу закладів освіти. Старші учні мають вчитися у великих ліцеях: що більше учнів на паралелі, то більше груп можна створити для вибору профілів і предметів чи курсів. Тоді зʼявиться можливість запропонувати вчителям у ліцеях повне навантаження, а також забезпечити викладання профільних предметів або курсів. Також ліцеї будуть оснащувати потрібним обладнанням", – пояснюють у міністерстві.

У МОН додають, що найкращий варіант, якщо ліцеї будуть відокремленими, оскільки старшокласники потребують інших підходів, аніж молодші учні. Крім того, у них може бути інший спосіб організації навчання (наприклад, змінні групи замість класів, вивчення одного предмета в межах семестру за модульним принципом тощо).

Фінансування ліцеїв

В МОН наголосили, що уже зараз держава виділяє кошти на обладнання для лабораторій, майстерень. Цьогоріч для пілотних 10 класів 500 млн грн виділено — буде облаштовано кабінети природничої, математичної та технологічної освітніх галузей.

Також нещодавно уряд затвердив ще 500 млн на обладнання кабінетів біології, географії, математики, фізики, хімії та STEM-лабораторій закладів, які будуть ліцеями з 2027 року. Уряд планує продовжити інвестиції.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Informator.ua Україна на часі Youtube