Життя повертається у квартал, куди поцілила російська ракета Х-22, проте у десятків родин з будинку на Набережній Перемоги воно вже ніколи не буде таким, як раніше - 30 днів з трагедії у Дніпрі
Охайна кухня, на якій більше ніколи не приготують обід. Двері, в які не постукають гості. Годинник, на якому назавжди зупинився час. Так виглядає житловий будинок №118 на Набережній Перемоги у Дніпрі, в якому продовжується життя — поруч з постійним нагадуванням про смерть. 14 лютого буде місяць з дня тієї жахливої трагедії. Інформатор нагадує, як це було та що змінилося за минулі 30 днів.
Місяць тому, вдень 14 січня, тут зустрічали гостей, готували страви до сімейної вечері та розучували щедрівки до Маланки. А надвечір у цей будинок поцілила російська ракета, смертоносна Х22, яка вщент зруйнувала 72 квартири, залишивши по собі згарище, уламки, дим та біль. Трагедія забрала життя 46 людей, ще близько 80 дістали поранень, сотні людей залишились без житла.
Розбір завалів давно закінчився, проїзд біля будинку знову відкритий, у вцілілих квартирах міняють вікна. Але порожнеча на місці, де колись були два під'їзди багатоповерхівки, ні на мить не дає забути про страшний злочин держави-терориста.
Інформатор публікує кадри з місця ракетного удару та ділиться історіями тих, хто вижив, і тих, чиє життя забрала росія. Ми не маємо права забувати.
Це фото зробили 15 січня під час рятувальної операції. На ньому — Катерина, яка 20 годин пробула під завалами на морозі. Через вроджену глухоту дівчина не могла навіть покликати на допомогу, але їй пощастило вижити. На жаль, чоловік та маленький син Катерини загинули.
Так виглядає це місце зараз. Гола стіна, майже не пошкоджені двері та порожнеча, яку можна відчути майже фізично.
Цю світлину ви точно бачили не один раз. Моторошний кадр майже цілої жовтої кухні з фруктами у вазоні облетів мережу у перші дні після трагедії.
Пізніше ми дізнались, що у квартирі з жовтою кухнею жив заслужений український тренер з боксу Михайло Кореновський разом зі своєю родиною. У мережі є й відео, де на цій самій кухні за певний час до 14 січня святкують день народження однієї з доньок: дівчатка разом з мамою і татом задмухують свічки на іменинному торті.
В момент ракетного удару дружина та діти спортсмена були у магазині. Сам Михайло був удома та загинув.
Поруч з будинком, на зупинці громадського транспорту, яка перетворилась на стихійний меморіал, на згадку про Михайла Кореновського залишили пару боксерських рукавичок.
Ще одна світлина, зроблена у день трагедії, яка нікого не залишила байдужим. На ній — 24-річна Анастасія на руїнах її оселі. За кілька хвилин до удару дівчина відпочивала, а її батьки на кухні робили окопні свічки для військових.
Настя вижила, і тільки наступного дня дізналась, що її батьки загинули під завалами. Через декілька днів після трагедії в інтерв'ю дівчина зізналась, що не відчуває нічого, крім великої порожнечі всередині. Така ж порожнеча залишилась і на місці, де вона жила з батьками.
Таких історій — десятки. Кожна деталь, кожна квартира, шафка чи годинник — це історія перерваного чи скаліченого життя мешканців будинку №118.
Частина будинку фактично перетворилась на деталізований пам'ятник трагедії 14 січня.
Життя в цьому будинку більше ніколи не буде таким, як раніше. Проте поруч воно продовжується, і мешканці вцілілих квартир власними силами, за допомогою волонтерів, небайдужих та місцевої влади потроху відновлюють свої оселі.
Можна побачити, як в частині квартир вже встановили нові вікна, монтують кондиціонери, виносять пошкоджені речі та заносять нові меблі.
Не тільки сам будинок, але й територія біля нього є живим нагадуванням про те, що сталося. Наступного дня після трагедії до найближчої зупинки громадського транспорту почали приносити квіти, лампадки та іграшки в пам'ять про жертв російського злочину. За місяць їх стало в рази більше: десятки людей захотіли зробити свій маленький вклад у цей стихійний меморіал.
Дніпро та вся Україна ще довго оговтуватиметься від чергової рани, завданої війною. Та нехай цей кадр нагадає вам, що попри весь смуток та втрати, завжди залишається місце для світла та надії.
Близько 16:00 14 січня у Дніпрі пролунав вибух — російська ракета Х22 поцілила у житловий будинок. Удар вщент зруйнував два під'їзди, понад 70 квартир. У багатьох сусідніх оселях також вибило вікна, пошкоджено балкони та меблі.
Декілька днів тривала рятувальна операція: співробітники ДСНС спільно з волонтерами розбирали завали, шукали постраждалих, кількість яких постійно зростала. Загалом від ракетного удару загинули 48 людей, близько 80 були поранені, частина з них лікувались стаціонарно.
Станом на 10 лютого в будинку завершують інструментальне обстеження. Акт з оцінкою експертів надалі передадуть мешканцям зруйнованих та пошкоджених квартир.
Трагедія залишила по собі великий слід та знайшла відображення у творчості. Зокрема, у центрі Дніпра з'явився стінопис, присвячений подіям 14 січня.
Фото: Денис Чубченко