У 2025 році РФ планує виробити 2 мільйони FPV-дронів проти 3 мільйонів артснарядів
На початку вторгнення Росії в Україну заголовки медіа лякали неймовірною потужністю російської артилерії — наступи супроводжувались шквальним "вогняним валом". За оцінками, вогнева міць РФ удесятеро переважала українську, а президент Володимир Зеленський знову й знову звертався до союзників із закликом: дайте більше снарядів. Відтоді ситуація змінилася: хоч артилерія нікуди не зникла, серйозно зростає нова загроза — дрони. Вже у 2025 році РФ планує виробити 2 мільйони FPV-дронів проти 3 мільйонів артснарядів, що свідчить про одне - війна трансформується у битву дронів.
Про це у коментарі Forbes розповів командир дронового підрозділу "Тайфун" Нацгвардії України Михайло.
Україна досягла значного успіху у протидії російській артилерії. Будь-яке гарматне вогневе відкриття може бути виявлене контрбатарейним радаром, приміром американським AN/TPQ-36 Firefinder, який відслідковує траєкторію польоту снарядів і визначає місце запуску. Нові українські акустичні детектори, які нещодавно пішли у серійне виробництво, ймовірно, все частіше використовуватимуться.
"Радар — зазвичай перший етап. Він може виявити приблизну зону позиції, звідки ведеться вогонь, але не з високою точністю. Залежно від відстані та рельєфу місцевості, місце можна звузити до зони приблизно 200 на 200 метрів — цього замало для точного удару", — каже Михайло.
Водночас уточнення конкретної позиції — це вже завдання дронів.
"Дрони є критично важливими для підтвердження точної позиції артилерії. Ми використовуємо дрони з фіксованим крилом, деякі з них передають відео в реальному часі, інші — роблять фото з високою роздільною здатністю для розвідки на великій площі. Вони дозволяють нам оцінити, чи залишилася артилерія на місці, і надають актуальні зображення", — пояснює Михайло.
Найефективніший спосіб виявити артилерію — візуальне спостереження за допомогою дронів із потужними зум-камерами.
"Найлегше виявити артилерію під час стрільби — спалахи з дула, дим або рух екіпажу роблять її видимою. Також ми можемо впізнати гармату за силуетом, навіть якщо вона частково схована серед дерев чи будівель. У прикритих зонах шукаємо сліди, зворушений ґрунт або тепло, якщо є тепловізори", — каже Михайло.
Після точного підтвердження координат російської артилерії її потрібно швидко знищити, поки вона не встигла змінити позицію. Раніше це робилось контрбатарейним вогнем, зараз з’явилися інші способи.
Михайло пояснює, що контрбатарейний вогонь все ще застосовується — оператор дрона передає координати цілі гарматникам і коригує вогонь. Але значна частина такої роботи зараз виконується дронами.
"FPV-дрони, як квадрокоптери, так і з фіксованим крилом, стали ефективнішими за традиційну артилерію в плані точності. Якісний FPV-дрон зараз — це найефективніший спосіб знищити артилерійську систему", — говорить Михайло.
Використовують різні типи дронів, залежно від дальності. Дрони з фіксованим крилом мають зазвичай більшу дальність.
Цікаво, що дрони вважаються швидшими — хоча інтуїтивно це суперечить логіці. Здавалося б, снаряд летить зі швидкістю 700 миль/год, а дрон — 100 миль/год. Але насправді важливо не це, а скільки часу потрібно, щоб вразити ціль.
"Хоча FPV-дрон може летіти кілька хвилин, перший удар часто буває влучним. Для артилерії часто потрібно кілька пострілів, щоб влучити в ціль, особливо в динамічній обстановці", — пояснює Михайло.
У таких випадках, наприклад, самохідна гармата зробила кілька пострілів і втекла — артилерійський снаряд, що прилетить через 30 секунд, не влучить. А дрон може наздогнати і точно вдарити.
Буксирувані гармати втікають повільніше, але вони й важчі мішені — не мають багато пального чи боєприпасів, як САУ.
"Щоб ефективно вивести з ладу, потрібно влучити в певні частини — затвор, систему віддачі або буксируючий транспорт", — каже Михайло.
Такий метод вже не раз демонструвався на відео підрозділу Птахи Магара: FPV-дрони зависають за кілька сантиметрів від ствола гармати перед вибухом. Влучити — потребує великої майстерності оператора та якісної техніки.
"Надійний відеосигнал — критично важливий. Без стабільного зв’язку між дроном і оператором на землі важко виконати настільки точний удар", — каже Михайло.
Нові волоконні дрони, які передають зображення високої якості, не страждають від перешкод і впливу рельєфу — вже почали масово впроваджуватись в Україні.
Після удару розвідувальні дрони перевіряють, чи ціль знищено, чи потрібне повторне втручання.
Хоча Україна заявляє про знищення великої кількості російських артсистем (що підтверджується темпами зменшення складів у РФ), росіянам досі вдається утримувати значні артилерійські сили на фронті. У 2024 році деякі оцінки прогнозували, що Росія почне відчувати нестачу артилерії, але цього ще не сталося.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський зазначив, що вогневі можливості РФ на дальніх дистанціях зменшились удвічі, але на передовій снаряди досі летять у великих об’ємах.
"Їхня артилерія — це все ще серйозна та постійна загроза", — каже Михайло.
Попри те, що українські засоби ППО збили тисячі російських розвідувальних дронів, які коригують артилерію, вони досі широко використовуються.
"Нестачі розвіддронів у Росії не спостерігається. Вони постійно у повітрі", — підтверджує Михайло.
Та з’являється нова, ще серйозніша загроза. Група "Судоплатов" у РФ виробляє велику кількість FPV-дронів
"Що змінилося — це стрімке зростання використання FPV-дронів. Зараз ми спостерігаємо кілька сотень таких ударів щодня. Ці дрони дедалі частіше замінюють артилерію, особливо для точних ударів або цілей із високим пріоритетом", — каже Михайло.
Цікаво, що раніше багато аналітиків вважали, ніби Україна масово використовує дрони лише через нестачу артилерії. Тепер видно, що і Росія, попри ще значні артилерійські запаси, теж переходить до дронів.
У 2025 році РФ планує виробити 2 мільйони FPV-дронів проти 3 мільйонів артснарядів — це свідчить про тенденцію: обидві сторони поступово більше покладаються на дрони, ніж на артилерію.
Артилерія Росії швидко виснажується — старі гармати дістають із резерву і швидко втрачають у бою. І коли вони закінчаться — доба масованого артвогню завершиться. Але тоді почнеться нова епоха — епоха масованих точкових ударів дронами.
Українські офіційні особи неодноразово підкреслювали зусилля України, спрямовані на використання технологій та асиметричних ударних можливостей для компенсації обмежень у людських ресурсах, на противагу готовності Росії йти на значні жертви заради незначних територіальних здобутків. Зокрема, очільник Мінцифри Михайло Федоров пояснював, що основна мета наземних роботів - зменшити участь людини на полі бою, щоб зберегти життя і здоров’я українських військових. Він впевнений, що наземні роботизовані комплекси "стануть наступним геймчейнджером цієї війни".
Наприклад, Україна може стати "життєво важливим випробувальним полігоном" для нового продукту стартапу Firestorm: заводу розміром з морський контейнер, який може виробляти готові до застосування безпілотники менше ніж за добу.