Фінляндія та Швеція готують заявку до НАТО: як це впливає на росію

Фінляндія протягом трьох чвертей століття і більше двох століть Швеція - обидві ці країни дотримувалися нейтралітету по відношенню до конфліктів у світі, не вступали до жодних військових союзів, не відправляли солдатів за межі своїх країн. І ось, з початком нового витка російської війни проти України, дві скандинавські країни вирішили підвести межу під своїм нейтральним статусом – кремлівська агресія фактично змусила Гельсінкі та Стокгольм переглянути свою багаторічну зовнішньополітичну оборонну доктрину.

У цьому матеріалі Інформатор узагальнить можливі наслідки (для миру та Кремля) отримання двома скандинавськими країнами статусу члена НАТО.

Чому вони зібралися в НАТО

Напередодні Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг на весь світ повідомив, що Північноатлантичний альянс сприятиме максимально швидкому вступу Фінляндії та Швеції до лав Альянсу, якщо ці країни захочуть членства в НАТО.

«Вся процедура узгодження триватиме лише кілька тижнів. А весь процес від подання заявки до підписання протоколів про вступ навряд чи становитиме понад два тижні. Ми не збираємося чекати саміту в Мадриді для ухвалення рішення», - наголосив глава Північноатлантичного альянсу на брифінгу 9 травня у Брюсселі.

Щодо майбутнього вступу своєї країни в НАТО президент Фінляндії Ніїністе Саулі виступив зі спеціальною заявою. Як зазначив фінський президент, у Кремлі повинні усвідомлювати, що до цього рішення Фінляндію спонукали саме росіяни. І лише агресивні дії рашистів в Україні дали зрозуміти Стокгольму та Гельсінкі, що, перебуваючи поряд з агресивною та непередбачуваною країною, неможливо залишатися у безпеці у нейтральному статусі. 

Ми думаємо, як захистити нашу країну. Якщо ми хочемо подбати про максимальну безпеку, це означає максимізувати нашу оборону. Нікому не може зашкодити те, що хтось хоче захистити себе. Як на мене, у цьому питанні все просто: ми додаємо до своєї безпеки, але не відбираємо нічого ні в кого», – пояснив свою позицію президент Фінляндії.

Окремо він наголосив і на невдоволенні росії з приводу рішення Фінляндії. І нагадав, що нещодавно представники Росії публічно заявили, що Фінляндія і Швеція не можуть приєднуватися до НАТО, але тепер Фінляндія їм продемонструє, що це не так. 

Мовляв, як колись з іншого приводу говорив один диктатор: подобається – не подобається, терпи моя красуня.

Як агресія росії знищила нейтральність Скандинавії

Після початку масштабного російського вторгнення в Україну - і у Швеції, і у Фінляндії, як показують опитування, теза про вступ до НАТО вперше стала отримувати підтримку більшості жителів цих країн. Ще нещодавно у Фінляндії більшості подобався нейтральний статус. Але вже на початку цього травня, за даними соціологів, за членство їх країни в Альянсі висловилися 76% респондентів. Це найвищий показник за весь час таких опитувань. У березні рішення щодо вступу до НАТО підтримували 62% жителів країни.

До речі, до 2022 року подібні опитування завжди фіксували позначку на рівні значно нижче 51%, необхідного для ухвалення рішення про подання заявки.

Цьогорічну війну росії в Україні порівняв із радянсько-фінською «зимовою війною» російсько-ізраїльський політик Леонід Невзлін. На його думку, Фінляндія знає краще за багатьох, за що зараз воює Україна. І саме з цієї причини Фінляндія вже перебуває «на півкроці від вступу до НАТО». А за Фінляндією – і Швеція.

«Напад СРСР на Фінляндію у листопаді 1939 року вражаюче нагадує нинішню путінську «спецоперацію» в Україні. Як російські війська сьогодні, Червона армія напала на Фінляндію без оголошення війни, а радянська пропаганда, як сьогодні російська, уникала самого цього слова, віддаючи перевагу терміну «визвольний похід до Фінляндії». Як і сьогоднішня росія, СРСР розраховував на швидку перемогу, але несподівано для себе зіткнувся із запеклим опором», - написав Невзлін у своєму блозі.

Але при всій подібності - у цих двох війнах він відзначає також одну дуже важливу відмінність. Під час війни 1939-1940 років. весь світ підтримував Фінляндію лише на словах. До підтримки справою не дійшло – тому більшовицький диктатор Сталін міг собі дозволити порушення будь-яких законів війни та не зупинятися перед будь-якими звірствами. 73 роки тому Фінляндія фактично залишилася віч-на-віч із Радянською імперією.

«Тому фінам довелося піти на те, щоб все ж таки віддати частину території агресорові, щоб той остаточно не завалив їх маленьку країну трупами. І солдатів супротивника, і своїх власних солдатів, яких кремлю ні тоді, ні зараз не було шкода. Сьогодні Україну підтримують постачанням новітнього озброєння, мільярдами доларів та даними розвідки – країни-союзниці по НАТО єдині. Цілком логічно, що Фінляндія скоро стане однією з них», - резюмував Невзлін.

Україна вітає посилення НАТО на півночі Європи

Наша країна, зрозуміло, підтримує сильнішу позицію західних союзників, та й сама має намір згодом увійти до блоку НАТО – оскільки подібне членство зафіксовано в Конституції України та підтримується значною більшістю українців.

Наразі представники і української влади, і української опозиції вітають прагнення дружніх Швеції та Фінляндії підвищити свою відповідальність за мир та безпеку у Європі та у світі.

«Це цілком закономірне та прогнозоване рішення. Зараз практично одностайна підтримка на рівні політиків вступу найближчим часом до НАТО. І я думаю, що вже найближчим часом це буде формалізовано у відповідних документах. Наступною буде Швеція», - заявив член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.

Водночас, на його думку, про перспективи України увійти до цього престижного клубу членів Північноатлантичного альянсу можна буде лише у ситуації завершеної війни з росією, - переконаний депутат.

«Поки ми не завершимо війну, це питання не акцептуватиметься. Після війни – так, і залежатиме все від того, як швидко ми завершимо війну і якою з неї вийде росія, і що взагалі буде на її місці», – підсумував Веніславський.

У питанні необхідності якнайшвидшого вступу України до НАТО колегу по парламенту підтримала співголова фракції «Європейська солідарність» Ірина Геращенко. Вона наголосила, що вступ до НАТО – найефективніша гарантія безпеки України.

«Важливо усвідомлювати, що гарантом нашої безпеки є Збройні сили України. А гарантії безпеки (нашій країні – ред.) може дати лише НАТО. Нейтральність – під будь-яким соусом – буде найбільшою історичною помилкою на даний момент. Наша політична команда вважає, що вступ України до НАТО важливіший навіть за вступ України до ЄС, і ми готові над цим працювати для того, щоб вже на Мадридському саміті (запланований на 29-30 червня 2022 року – ред.) Україна отримала ПДЧ . Ми вітаємо Фінляндію, Швецію, яка вирішила приєднатися до НАТО, усвідомлюючи ризики російської агресії. Але росія нападатиме на нас знову і знову, якщо Україна буде нейтральною державою», – заявила Ірина Геращенко у коментарі Інформатору.

Сперечатись у цьому з народними депутатами у нинішніх реаліях явно не стане ніхто. Оскільки на полях російсько-української війни тепер цілком ясно – з НАТОвською допомогою українські бійці воюють проти російського агресора значно ефективніше, ніж без такої допомоги.

Як зміниться архітектура європейської безпеки

Аналітики обговорюють, як зміниться геополітична розстановка сил на північно-західних рубежах Росії після прийняття в НАТО двох скандинавських країн. А все стане значно складніше (для кремлівських). Тільки вже сама дислокація за фактом «натовських» шведських військ на шведському острові Готланд (зараз поки що нейтральному) створить абсолютно нестерпну диспозицію для російської армії і флоту.

«Весь російський Балтійський Флот, який і раніше потрібен був лише для парадів, тепер можна буде просто списати, а Кронштадт забудувати елітними будинками з видом на море. Внаслідок цієї блискучої комбінації сукупний ВВП НАТО збільшується приблизно на 800 млрд. дол. Тобто НАТО додала собі приблизно половину розміру російської економіки», - прокоментував ситуацію Альфред Кох, опозиційний російський політик, який нині живе у ФРН.

Що ж до реальних загроз для кремля, то країни Заходу не мали і не мають намірів та мотивації, щоб якось і навіщось загрожувати Москві. І в Кремлі це чудово знають.

«Уся ця вистава з нібито «загрозою НАТО» була для внутрішнього вжитку. Щоб прикрити злодійство, вести наступ на демократію, продовжувати нескінченно свою владу. І в рамках цієї вистави замишлявся «похід на Київ» – у режимі легкої прогулянки. З парадною формою у ранці. Але щось пішло не так. Людству набрид це фігляр. Набридло дивитися і слухати його нескінченну брехню і фанфаронство», - оцінив ситуацію Альфред Кох.

Чи дозволить Туреччина розширити НАТО

Плани двох північноєвропейських країн стати повноправними членами Північноатлантичного Альянсу вже привітала найбільша економіка Євросоюзу – Німеччина. Канцлер ФРН Олаф Шольц також пообіцяв Фінляндії надати "повну підтримку" щодо приєднання до НАТО.

«Я вітаю рішення Фінляндії висловитись на користь негайного вступу країни до НАТО. У телефонній розмові з президентом Нійністе я запевнив Фінляндію у повній підтримці (цього кроку – ред.) з боку федерального уряду», - написав Шольц у Twitter.

Але скептицизм щодо вступу двох скандинавських країн до НАТО вже висловила Туреччина.

«Ми слідкуємо за процесом. Але не знаходимо позитивних думок щодо цього. Тому що раніше вже була помилка – у зв'язку з Грецією. Другої помилки, будучи Туреччиною, робити не хочемо. Оскільки скандинавські країни мають звичку надавати «гостинне ставлення» до терористів, пускати їх до парламенту. І тому дивитися позитивно на це Туреччина поки що не може», - цитує слова турецького президента Ердогана впливове видання Financial Times.

Таку позицію неприйняття Анкари скандинавського членства в НАТО можна пояснити внутрішньотурецькими справами. У Туреччині заборонена Курдська робітнича партія (КРП) і заборонена як терористична організація, яка тривалий час прагне відірвати від Турецької Республіки частину території, на якій курди намагаються проголосити незалежний Курдистан. Процес десятиліттями супроводжується терактами, організованими курдськими активістами, бойовими зіткненнями між турецькою армією та курдськими воєнізованими формуваннями тощо. А саме Гельсінкі та Стокгольм тривалий час словом і справою допомагали курдам, давали їм притулок та трибуну – тим і сердили Анкару.

Але ось, як співали в одній старій революційній пісні, “час искупленья пробил”!

«Швеція і Фінляндія як нейтральні країни були частим притулком для членів Курдської Робочої партії, організації, яка по суті веде терористичну війну всередині Туреччини. Лідери цієї організації навіть виступали у парламентах цих країн. Тепер Ердоган просто нагадав, що Туреччина – член НАТО, і так поводитися (стосовно Туреччини – ред.) більше не можна. Насправді це проблема, оскільки курдів у Швеції та Фінляндії підтримують ціла низка впливових політиків. І цей виклик знову доведеться вирішувати США. Але виклик – це добре, бо це завжди нагода», - оцінив ситуацію грузинський політолог-міжнародник Гела Васадзе.

Він також підкреслив, що цей турецький опір, швидше за все, Вашингтону вдасться подолати – за допомогою більшої відкритості передових американських військових досягнень для турецької армії. Навіщо, зрозуміло, Анкара й затіяла це громадське з'ясування відносин із західними союзниками, як водиться, у невідповідний момент.

На завершення матеріалу, слід зазначити, що Фінляндія та Швеція наразі проводять фінальні обговорення: чи варто подавати відповідні заявки для вступу їхніх країн до НАТО вже зараз. І остаточне рішення уряди двох країн можуть ухвалити саме до 15 травня. Тобто – вже в перший день цього літа та сама росія, яка так «побоюється подальшого розширення НАТО», цілком може мати нові сотні кілометрів спільного кордону з Північноатлантичним альянсом - від Кронштадта до Мурманська! І виключно через розв'язану Кремлем криваву агресію в Україні.

Як жартують в інтернет-мемах: путін знову всіх переграв! (смайлик, завіса)

Раніше Інформатор повідомляв, що на думку прем'єра Британії Бориса Джонсона, повномасштабне вторгнення росії в Україну стане катастрофою для всього світу. А НАТО не проти того, щоб «надерти дупу» росії.

Також ми розповідали про тривалу історію російського ядерного шантажу у світі.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливі новини. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.