Серед усіх потенційних кандидатів у президенти, окрім Зеленського, українські ЗМІ у період з 21 серпня по 17 вересня українські ЗМІ найчастіше згадували про ексміністра оборони, а також про Буданова та Залужного
Серед потенційних кандидатів у президенти, яких згадують соціологи, у період з 21 серпня до 17 вересня медіа найчастіше згадували ексміністра оборони Михайла Федорова. Його персони стосуються 39,8% усіх новин медіа, де йшлося хоча б одного кандидата у президенти, за винятком Зеленського (його цитованість ми не заміряємо через те, що інакше Президент України залишався би єдиним лідером через важливість своєї посади). Про це свідчать дані моніторінгу, на базі якого був складений цей рейтинг Інформатора. Разом з тим за минулі чотири тижні суттєво зросла згадуваність таких потенційних кандидатів у президенти, як Андрій Білецький та Валерій Залужний. Медіа згадували Білецького у двічі частіше, ніж за аналогічний попередній період.
Нам було цікаво, що найгучніша цитата Михайла Федорова протягом останніх чотирьох тижнів стосувалася саме імовірних виборів в Україні. Адже наш рейтинг передвиборчий.
"Ми будемо про це говорити, коли будуть в країні вибори. Бо якщо зараз думати, буду я кандидатом, чи я не буду кандидатом, то я вже не зможу обʼєктивно оцінювати цю ситуацію", - саме ці слова ексміністра оборони Михайла Федорова, що були сказані у серпні, ЗМІ цитували та обговорювали найбільше.
На другому місці серед цитат Федорова - інша, про корупцію, лобізм та причини його звільнення. Відповідні слова ексміністра оборони також пролунали у серпні (в інтервʼю 24 каналу):
"Це не про одну людину і не про дві, і не лише про топчиновників. Це про сотні людей, які роками звикли заробляти на державному бюджеті".

Але Федоров – не єдиний політик, якого медіа почали любити міцніше за останні 4 тижні. Найпомітніше зросла згадуваність Андрія Білецького - з 5 до 14 статей, більш ніж удвічі.
Помітно додав також і Валерій Залужний - з 1 до 4 публікацій, а Кирило Буданов, навпаки, просів із 38 до 34 статей за тиждень. Але це - швидкі коливання.
За чотири тижні, з 21 серпня до 17 вересня, перше місце за згадуваністю тримає Михайло Федоров: 193 статті і 344 згадки, це 39,8% серед одинадцяти персон списку.
Кирило Буданов іде другим із часткою 32,0%, і цей розрив - у 7,8 відсоткового пункту - зберігається вже кілька тижнів поспіль. Це рейтинг присутності в медіа, а не підтримки виборців.
Ми не вимірюємо президента Володимира Зеленського, бо він вочевидь завжди буде на першому місці. Найвища згадуваність президента пояснюється тим, що його активність, як державної персони №1 завжди буде під приоритетною увагою медіа.

Перша двійка забирає майже три чверті всієї згадуваності серед одинадцяти персон списку - Федоров і Буданов сумарно дають 71,8%. Решта політиків з місцем у таблиці ділить менш ніж третину простору, а розриви між третім і шостим місцями - лічені відсоткові пункти.
Пік згадуваності Михайла Федорова припав на 23 серпня - 37 публікацій за добу. Що саме дало такий сплеск, з наявних даних не видно - власних заголовків, які пояснювали б причину, у масиві немає.
У Кирила Буданова найгучніший день - 4 вересня, 18 публікацій за добу. Приводом стала його заява про переговори з Росією: "Дзеркало тижня" вийшло з матеріалом про те, що припинення вогню до весни малоймовірне.
Валерій Залужний найголосніше звучав 24 серпня - 8 публікацій за добу, Петро Порошенко - 27 серпня, 6 публікацій. В обох випадках, як і у Федорова, конкретної події за цифрами не встановити.
Пік Андрія Білецького припав на 17 вересня - 7 публікацій за добу, а Юлії Тимошенко - на 27 серпня, лише 3 публікації. Причини сплесків із наявних даних теж не видно.

Кирило Буданов різко розкритикував ідею проведення виборів під час війни:
"Як може голосувати солдат, який перебуває на фронті під загрозою дронів? Як можуть голосувати сотні тисяч людей, які живуть на окупованих територіях? Як працює виборча дільниця в Харкові, де тричі на день лунає повітряна тривога? Хто гарантує, що результат таких виборів визнають усі?", - голова Офісу Президента Кирило Буданов, Інформатор
Він же пояснив логіку російських ударів напередодні виборів у РФ:
"В Росії наближаються вибори. Їм треба показувати виборцям якусь вражаючу картинку перемоги, бо на полі бою перемоги не відчувають вони. Як і весь світ не відчуває. Тому й терор. Вони не вміють інакше", - голова Офісу Президента Кирило Буданов, Новини.LIVE
Андрій Білецький коментував ситуацію на фронті на Донецькому напрямку:
"У росіян був задум на Донецькому напрямку - це охоплення так званих міст-фортець з півночі і півдня. З півдня це було охоплення через Добропілля, а з півночі - через оцей виступ, який зараз зрізається, на місто Святогірськ воно йшло і далі до населеного пункту Барвінкове, де дві ці клішні російської армії - добропільська з півдня і святогірська з півночі - повинні були замкнутися", - командувач 3-го армійського корпусу Андрій Білецький, Інформатор
Пʼятеро персон зі списку не набрали навіть десяти статей за чотири тижні - місця в рейтингу для них немає:
На таких числах різниця в одну-дві публікації здатна перекинути людину через півтаблиці, тож присвоювати їм місце означало б видавати випадковість за закономірність. Юрій Бойко та Сергій Притула в моніторингу ЗМІ фігурують без посади.

Це вимір присутності в медіа, а не рівня підтримки виборців. Високе місце може означати гучну заяву, відставку, скандал чи резонансне інтерв'ю - причини бувають різні, і рейтинг про них не судить. Соціологічних даних для порівняння в цьому випуску немає.
У рейтинг включені 11 персон, яких було визначено потенційними кандидатами у президенти під час соціологічних опитувань. У рейтингу відсутній Зеленський, причини згадані вище.
Моніторинг охоплює 30 українських видань. За період з 21 серпня до 17 вересня 2026 в корпусі 73572 статті, з них про вибори і політику - 5269.
З цього масиву відібрано публікації, де згадується одна з одинадцяти персон списку, а однофамільців і випадкові збіги імен відсіяно. Частка кожної персони рахується від суми згадувань усіх одинадцяти, а не від загального масиву статей.
Місце в таблиці отримують лише ті, у кого набралось не менш як 10 статей за чотири тижні. Це поріг, нижче якого числа стають статистично випадковими. Інформатор раніше окремо оприлюднював власну методику моніторінгу медіа.
