Експерти пояснили, чому безпілотники прорвали багатошаровий захист столиці Росії та вразили нафтопереробний завод
Масована атака українських безпілотників на Москву 18 червня стала найбільшою з початку повномасштабного вторгнення і знову поставила під сумнів ефективність російської протиповітряної оборони. Раніше чотирикільцева ППО столиці Росії вважалася майже неприступною. Того дня дрони вразили великий нафтопереробний завод, що забезпечує близько 40% потреб Московського регіону в паливі, а один з найбільших аеропортів країни тимчасово призупинив роботу. Експерти вказують на кілька системних вразливостей російської оборони, які зробили це можливим.
Детальний аналіз причин прориву опублікувало видання Deutsche Welle, поговоривши з військовими аналітиками та авіаційними експертами. Журналісти зібрали думки фахівців з обох боків, щоб з'ясувати, чи справді система ППО Росії деградувала, чи йдеться про тимчасові збої на тлі зростаючого тиску.
Руслан Левієв, російський дисидент, військовий аналітик і засновник Conflict Intelligence Team, закликає не поспішати з висновком про повний провал ППО. За його даними, російські сили перехопили понад 90% безпілотників, що летіли на Москву. Проте навіть кілька дронів, які прорвалися крізь оборону, завдали відчутної шкоди критичній інфраструктурі. Левієв наголошує, що головна проблема - не якість систем, а масштаб атак.
"Масові атаки дронів вимагають більше обладнання, ніж будь-яка галузь може забезпечити", - сказав Левієв.
Анатолій Храпчинський, український авіаційний експерт і колишній офіцер Повітряних сил, вказує на два паралельні процеси: системну деградацію російської архітектури захисту та технологічний стрибок українських безпілотників. За його словами, комплекси на кшталт "Панцир-С1" спочатку розроблялися для боротьби з крилатими ракетами та великими металевими цілями з високим відбиттям радіолокаційного сигналу. Сучасні українські дрони виготовляють із композитних матеріалів - пластику або фанери, через що радари їх практично не бачать. Крім того, далекобійні безпілотники навчилися прокладати складні маршрути, які обходять зони можливого перехоплення.
Окремим чинником стала передислокація російських систем ППО на окуповані території України. Храпчинський пояснює, що раніше оборона Москви була по-справжньому багатошаровою - кілька ешелонів захисту перекривали одне одного. Після перекидання техніки на фронт ця архітектура розсипалася.
"Передислокація Росії призвела до розпаду колись багатошарової системи протиповітряної оборони, і тепер вона являє собою скоріше клаптикову конструкцію", - вказав Храпчинський.
Додаткову роль відіграє дефіцит далекобійних зенітних комплексів С-300. Американські медіа з посиланням на українські джерела повідомляють, що Росія стикається зі складнощами у відновленні їхніх запасів через санкції та брак комплектуючих. Храпчинський пов'язує це з тим, що ракети С-300 Росія активно використовує для ударів по українських містах, а не для захисту власного неба. На його думку, Росія потрапила в пастку "математики війни", яку сама ж намагалася нав'язати.
Левієв також звертає увагу на географічний і міський фактори. Колосальні розміри Росії роблять суцільний захисний "купол" над усією країною фізично неможливим. Москва при цьому є особливо вразливою: щільна міська забудова та численні висотні будівлі дозволяють дронам ховатися від радарів за будинками.
"Чим щільніша забудова, особливо багатоповерхівки, тим легше дронам сховатися від радарів за будівлями", - додав Левієв.
Після атаки Кремль заявив, що ППО спрацювала ефективно. Речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив, що удари по Україні не припиняться. Водночас Левієв оцінює ефект українських атак ширше - не лише як військовий, а й як політичний. За його словами, особливого значення удари набувають напередодні виборів до Державної думи Росії у вересні.
"У військовому плані удари безпілотників мало що змінили. Це радше політичні удари, спосіб вплинути на громадську думку", - додав Левієв.

Аналітики Інституту вивчення війни зафіксували, що удари по Москві виявили серйозні проблеми ППО Росії і фактично відкрили для Путіна неприємну правду про стан захисту власної столиці.
Удари також спровокували нервову реакцію російських чиновників. Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв після атак на Москву заявив про відсутність правил у війні.