Ексміністр Кулеба може бути причетний до масштабного розкрадання міжнародної допомоги дипломатами МЗС
НАБУ підозрює екскоманду МЗС у виведенні $1,28 млн, звільнення ключових фігурантів збіглося з відходом міністра.
Ексміністр закордонних справ Дмитро Кулеба може бути причетним до масштабного розкрадання коштів з міжнародної допомоги у МЗС, через яке 27 липня НАБУ та САП вручили підозри тром дипломатам. Серед них - радник Кулеби Владислав Резніков, а також колишній держсекретар установи Олександр Баньков. Чиновники, яких було викрито, мали тісні стосунки з колишнім главою зовнішньополітичного відомства.
Звільнення ключових фігурантів збіглося з відходом Кулеби і початком аудиту
Дмитра Кулебу звільнили з посади міністра закордонних справ 5 вересня 2024 року. Резніков, який мав статус радника міністра, автоматично втратив цей статус того самого дня - за українською практикою держслужби повноваження позаштатних радників анулюються одночасно зі звільненням самого міністра і не переходять до наступника.
Баньков же залишався на посаді державного секретаря МЗС ще два місяці після відставки Кулеби, вже за нового міністра Андрія Сибіги. Кабінет міністрів звільнив його розпорядженням від 29 листопада 2024 року. Ці два місяці, за офіційною версією МЗС, стали періодом, коли в міністерстві завершували внутрішній аудит фінансової діяльності.
Пресслужба МЗС офіційно заявила, що саме цей аудит виявив можливі зловживання з коштами допомоги, які збирали на початку повномасштабного вторгнення, а Державна аудиторська служба згодом підтвердила ці факти. Матеріали передали правоохоронцям, і міністерство наголошує, що ніколи не покривало підозрюваних.
"У МЗС завжди була та є нульова терпимість до проявів протиправної діяльності - зокрема тих, які стосуються корупційних порушень. Міністерство ніколи не покривало підозрюваних", - заявили у пресслужбі МЗС.
Таким чином, звільнення Банькова формально виглядає наслідком викриття зловживань за результатами аудиту, а не політичною солідарністю з екс-керівництвом. Водночас той факт, що аудит стартував фактично одразу після відходу Кулеби, а завершився кадровим рішенням щодо його колишнього державного секретаря, залишає питання про глибину звʼязків команди екс-міністра зі схемою відкритим.
Наразі жодних процесуальних рішень щодо самого Кулеби не ухвалювали. Але виглядає все так, що НАБУ може прямо зараз шукати зв'язок Кулеби з цією справою - і якщо він є, ймовірно, цей зв'язок зрештою знайдуть.
Що відомо про викриття схеми в МЗС
Слідство встановило, що організатором схеми виступив Баньков. За версією слідства, викладеною Національним антикорупційним бюро України, він переконував іноземних донорів і підлеглих працівників закордонних дипустанов спрямовувати допомогу на рахунок підконтрольної громадської організації, звідки гроші виводили через ФОПів і конвертаційні центри.
Крім Банькова, підозру отримали ще троє осіб. Раміз Рамазанов - колишній керівник апарату держсекретаря МЗС, який нині обіймає посаду радника Постійного представництва України при відділенні ООН у Женеві. Владислав Резніков - радник колишнього міністра закордонних справ і водночас керівник підконтрольної громадської організації "Центр сприяння міжнародному співробітництву", через яку виводили кошти. Четвертий фігурант - бухгалтер цієї ГО. Імена фігурантів розкрили у ЦПК.
"Учасники схеми виготовляли фіктивні листи та підписували грантові угоди із внесенням до них неправдивих відомостей", - йдеться у повідомленні НАБУ.
Офіс президента і Кулеба - відносини стали дещо дивними
Ставлення Офісу прездента до Дмитра Кулеби після його відставки у вересні 2024 року стало дещо дивним. Кулеба іноді критикував ОП, а мережа медіа, що підконтрольні Банковій, активно критикувала його. Йому навіть закидали намір втекти з України (Кулеба справді часто виїзджає за кордон, але повертався). Причина псування стосунків незрозуміла: на початку війни внесок Кулеби у пошук підтримки у міжнародних колах був значним.
Імовірно, причина в тому, що ганебні факти крадіжок у керівництві МЗС стали відомі в ОП набагато раніше, ніж антикорупціним органам. Навіть якщо особисто Кулеба не мав до них відношення, він несе відповідальність, як тодішній керівник установи.
Антикорупційні органи фіксували подібні схеми і раніше
Це не перший випадок, коли антикорупційні органи розкривають масштабні схеми розкрадання державних чи донорських коштів у структурах, повʼязаних із обороною та державним управлінням під час війни. Раніше Інформатор повідомляв, що НАБУ і САП викрили групу з восьми осіб, яка розкрала понад 150 млн грн коштів Нацгвардії, а на вкрадене купувала елітні автомобілі та нерухомість у Києві й Буковелі.
Також ми писали про схему на енергетичних тендерах, де зловмисники вкрали 129 мільйонів гривень, зливаючи тендери приватній фірмі на тлі блекаутів. Обидва випадки демонструють, що корупційні схеми в держструктурах під час війни виявляють регулярно, і антикорупційні органи продовжують розслідування у цій сфері.
Читайте нас у Facebook
