Дивовижне відкриття: жіночий мозок зберіг несподіваний доказ у справі про пам’ять
Стенфордські вчені порівняли тканину мозку тисяч жінок після розтину і знайшли несподівану закономірність
Науковці вперше перевірили вплив гормональної терапії на мозок жінок не за тестами пам'яті за життя, а за реальними змінами тканини після смерті. Жінки, які приймали естроген після менопаузи, мали помітно менше слідів хвороби Альцгеймера у мозку. Про це йдеться у дослідженні, опублікованому 12 серпня в журналі Neurology.
Жінки хворіють на хворобу Альцгеймера майже вдвічі частіше за чоловіків, і десятиліттями вчені сперечалися, чи винен у цьому гормональний фактор. Нове дослідження додало вагомий аргумент у цю дискусію, дослідивши те, що раніше залишалося поза увагою науковців.
Як пише видання Science News, попередні дослідження гормональної терапії давали суперечливі результати. Одні свідчили про захист від деменції, інші не показували користі або навіть натякали на шкоду, особливо коли терапію починали після 65 років.
Головна відмінність нового дослідження в тому, що вчені вперше проаналізували не тести пам'яті чи аналізи крові, а безпосередньо тканину мозку після розтину. Дослідники зі Стенфордського університету медицини вивчили дані понад 21 тисячі жінок і виявили: ті, хто приймав естроген-терапію без прогестерону, мали на 35 відсотків нижчі шанси показати важкі ознаки хвороби Альцгеймера при розтині мозку, ніж жінки, які гормони не приймали.
Вчені шукали три головні ознаки хвороби: амілоїдні бляшки, тау-клубки та нейритичні бляшки. Ці білкові скупчення накопичуються в нейронах або навколо них і заважають клітинам мозку нормально спілкуватися між собою. На відміну від когнітивних тестів чи аналізів крові, саме поєднання цих трьох маркерів дає найточнішу картину того, чи мала людина хворобу Альцгеймера за життя.
Цифри виявились промовистими. Серед жінок, які користувалися гормональною терапією, 18 відсотків взагалі не мали ознак хвороби Альцгеймера на розтині, тоді як серед тих, хто не приймав естроген, таких було лише 10 відсотків. На протилежному полюсі картина була дзеркальною: усі три ознаки хвороби одночасно мали 40 відсотків жінок, які приймали гормони, проти 51 відсотка серед тих, хто їх не приймав.
Дослідники також простежили дані живих учасниць і виявили, що ті, хто користувався терапією, мали нижчий рівень амілоїду в крові та спинномозковій рідині, а також рідше страждали від втрати пам'яті чи функціонального занепаду. Це узгоджується з даними про 39 відсотків нижчі шанси отримати клінічний діагноз деменції протягом життя серед користувачок терапії.
"Це дослідження додає важливий елемент до доказової бази про менопаузальну гормональну терапію та здоров'я мозку", - зазначила невролог Гаятрі Деві зі школи медицини Цукера при Хофстра/Норт-велл Хелс у Нью-Йорку, яка не брала участі в дослідженні.
Науковці уточнюють, що поки не досліджували безпосередньо механізм цього ефекту, проте попередні експерименти на тваринах підказують можливе пояснення. Естроген ймовірно зменшує вироблення шкідливих амілоїдних білків і одночасно допомагає організму їх виводити. Втім, автори наголошують: результати спостережного дослідження не є доказом того, що гормональна терапія запобігає хворобі Альцгеймера, а радше поштовхом до нових клінічних випробувань.
Головний висновок дослідників у тому, що потрібне подальше спостереження за жінками від початку менопаузи, аби остаточно з'ясувати, чи справді естроген захищає мозок. До того часу рішення про гормональну терапію лишається індивідуальною розмовою кожної жінки з лікарем, адже попередні дослідження вже показували і ризики, і потенційну користь такого лікування залежно від віку початку прийому та стану здоров'я.
