Дев'ять аркушів зауважень: Лубінець знайшов серйозні порушення прав людини у законопроєкті про мобілізацію в Україні
Омбудсмен не допустить до голосування урядовий законопроєкт про мобілізацію №10449 у такому вигляді, який він є
Омбудсмен Дмитро Лубінець витратив дев'ять аркушів паперу, розписуючи зауваження щодо порушення прав людини у новому законопроєкті №10449 про посилання мобілізації в Україні. Він має серйозні претензії до пунктів щодо відстрочки для аспірантів, виїзду за кордон чоловіків, електронного кабінету призовника і багатьох-багатьох інших. Допоки усе не виправлять, голосувати за законопроєкт не можна.
Про свої зауваження Уповноважений Верховної Ради з прав людини написав у Telegram. Він пояснив, що не так з документом.
"У цілому я, як омбудсмен України, погоджуюся з тим, що нашій державі варто нормативно вдосконалити питання, які стосуються мобілізаційної підготовки та самої мобілізації. Однак це має відповідати нормам Конституції України та міжнародним угодам в галузі прав людини. На жаль, урядовий законопроєкт №10449 щодо правил мобілізації і цього разу має низку суперечливих норм", - зазначив він.
За його словами, низку зауважень до законопроєкту озвучила його представниця з соціальних та економічних прав Олена Колобродова на Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Також відповідний лист вже відправили до профільного Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Загалом зауваження до нового законопроєкту про мобілізацію зайняли аж 9 сторінок.
"Нормативний казус є у питанні порядку виїзду за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або виключені з нього в установленому порядку. Тут питання у відмітках: формулювання «зняти» та «виключити» з військового обліку (яке вказується у військовому квитку) на практиці стає проблемою, яка потребує урегулювання", - пояснив Лубінець.
У законопроєкті йдеться й про те, що військове командування може встановлювати тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з країни.
"Однак, згідно з вимогами статті 17 Конституції України, ЗСУ та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян. Тож ці пропоновані зміни суперечать Конституції України", - наголосив омбудсмен.
Окрім цього, у законопроєкті пропонують передбачити обов’язок реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста за невиконання якого останні несуть визначену Законом юридичну відповідальність.
"Проте таке положення законопроєкту не відповідає положенням Конституції України, Закону України «Про захист персональних даних», правовим позиціям Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення права на особисте та сімейне життя", - каже Лубінець.
Багатостраждальний законопроєкт №10449
Одного разу його вже повернули на доопрацювання, але кращим документ не став. Окрім Лубінця, його також забракував Антикорупційний комітет Верховної Ради. Депутати хочуть проголосувати за законопроєкт бодай у першому читанні вже до кінця тижня. 30 січня Кабінет міністрів України ухвалив і передав його до парламенту.
Альтернатива більше не приймається - всі законопроєкти про мобілізацію, які парламентарі встигли подати до 6 лютого, будуть останніми - таке рішення прийняла ВР. Але урядовий документ знову потребує доопрацювання, причому доволі серйозного.
Нагадаємо, 6 лютого ВР затвердила Укази президента Володимира Зеленського про продовження мобілізації та воєнного стану. Голоси "за" віддали 323 та 335 народних депутатів відповідно. Мобілізація та воєнний стан діятимуть до 13 травня 2024 року.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
