Держзакупівлі в Україні: адвокат назвав найпопулярніші способи крадіжки бюджетних грошей

За словами адвоката, відповідно до п. 25 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі», публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом

Шахрайство
Адвокат про головні шахрайські схеми, які існують під час проведення державних закупівель

Система державних закупівель наразі є одним із ключових механізмів використання бюджетних коштів та інструментом реалізації публічних потреб держави. Однак враховуючи значні обсяги бюджетного фінансування та особливості процедури виникають відповідні умови для виникнення зловживання з боку обох сторін такого процесу. Відтак попри впровадження спеціальної електронної системи закупівель, поступового вдосконалення законодавства та контролю цієї сфери, практика свідчить про наявність достатньої кількості шахрайських схем, які можуть використовуватись на різних етапах закупівлі – від початку планування й оголошення тендеру, до виконання договірних зобов’язань. Про це Інформатору розповів керуючий партнер адвокатського об'єднання EvrikaLaw, голова комітету Національної асоціації адвокатів із питань інвестиційної діяльності та приватизації Андрій Шабельніков.

Загалом, відповідно до п. 25 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі», публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. При цьому, замовники – це субʼєкти, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону. Отже, замовниками у сфері публічних закупівель можуть бути:

  • Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також об’єднання територіальних громад;
  • Пенсійний фонд України, Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, їх територіальні органи;
  • Юридичні особи, які забезпечують потреби держави або територіальних громад, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі та відповідає визначеним у законі ознакам;
  • Юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, що здійснюють діяльність в окремих визначених законом сферах та відповідають додатковим ознакам визначеним у законі.

Відповідно, виконавець або переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. Також у ч. 1 ст. 5 вищенаведеного закону вказуються, основні принципи процедури публічних закупівель, серед них:

  • добросовісна конкуренція серед учасників;
  • максимальна економія, ефективність та пропорційність;
  • відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;
  • недискримінація учасників та рівне ставлення до них;
  • об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;
  • запобігання корупційним діям і зловживанням.

Однак наявність достатньо великої кількості шахрайських схем у даній сфері свідчить про недотримання та порушення деякими учасниками процедури публічних закупівель засад визначених законодавством. Отже, серед найпопулярніших схем наразі можна виділити:

  1. Змова між учасниками торгів (антиконкурентні узгоджені дії): Така схема є однією із найпоширеніших та виявляється у координації дій між формально незалежними учасниками торгів, метою яких є створення видимості конкуренції. Такі учасники зазвичай пов’язані спільними власниками, керівниками або діють за попередньою домовленістю. Типовими ознаками такої схеми є подання пропозиції з мінімальною різницею в ціні, чергування «перемог» серед учасників, подання завідомо неконкурентної пропозиції для забезпечення перемоги попередньо визначеного суб’єкта. Варто звернути увагу, що наведені або подібні дії є грубим порушенням антимонопольного законодавства.
  2. Змова між змовником і учасником: Іншою поширеною схемою є попередня домовленість між посадовими особами замовника (зазвичай керівниками) та конкретним учасником закупівлі. Така схема реалізується шляхом формування тендерної документації під конкретного постачальника або виконавця шляхом встановлення певних дискримінаційних технічних вимог, надмірних кваліфікаційних критеріїв або суб’єктивних вимог. Тобто, іншими словами, переможець тендеру визначається ще до початку процедури закупівлі при цьому інші учасники усуваються штучними шляхами.
  3. Фіктивна конкуренція та підставні компанії: Також існує схема задля якої у деяких випадках для участі у закупівлях спеціально створюються або залучаються «підставні компанії», які фактично не мають ресурсів для виконання договору. Основна функція таких суб’єктів – забезпечити необхідну кількість учасників для проведення тендеру. Після перемоги потрібного учасника виконання договору здійснюється через субпідрядні договори або взагалі не відповідає заявленим вимогам.
  4. «Дроблення» предмету закупівлі. Такий спосіб є вагомим порушенням принципів публічних закупівель, однак часто зустрічається на практиці. Дана схема дозволяє застосовувати спрощені процедури або прямі договори, що значно знижує рівень контролю та прозорості. Формально замовник обґрунтовує такі дії необхідністю, однак їх систематичність свідчить про свідоме ухилення від конкурентних процедур.

"Шахрайські схеми у сфері державних закупівель наразі мають системний характер та варіюються від формальних процедурних порушень до складних корупційних схем. Ефективною протидією таким практикам можливий належний та підвищений контроль з боку відповідних органів, активна позиція органів фінансового моніторингу, Антимонопольного комітету, правоохоронних органів, а також постійне вдосконалення законодавства у даній сфері", - наголосив Шабельніков. 

Слідкуйте за нами у Telegram

Image
Оперативні новини та разбори: Україна, світ, війна

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Україна на часі Youtube
Інформатор у
телефоні 👉
Завантажити