Касаційний суд відхилив скаргу "ПриватБанку" і підтвердив: клієнтка з Чернівців має отримати 40 000 євро депозиту, викраденого шахраями через інтернет-банкінг у 2022 році
Верховний Суд підтвердив, що АТ КБ "ПриватБанк" зобов'язаний повернути клієнтці з Чернівців 40 000 євро - саме стільки шахраї вивели з її депозитного рахунку через "Приват24" у 2022 році, поки жінка перебувала за кордоном. Касаційний суд повернення депозитних коштів визнав обґрунтованим ще на рівні першої та апеляційної інстанцій, і 2 липня 2026 року залишив усі три попередні рішення без змін. Банк стверджував, що клієнтка сама допустила доступ сторонніх осіб до свого акаунту, проте жодних доказів цього не надав. Тепер "ПриватБанк" також зобов'язаний відшкодувати 13 000 гривень витрат на правову допомогу.

Справа стосується депозитного договору № SAMDN25000713589864, укладеного 5 січня 2011 року між клієнткою та АТ КБ "ПриватБанк". За його умовами банк прийняв 40 000 євро на 12 місяців під 8% річних. Договір автоматично пролонговувався щороку. Жінка отримувала відсотки виключно в касі відділення по паспорту - застосунком "Приват24" вона не користувалася. У вересні 2022 року - поки клієнтка була за межами України - невідомі особи через систему інтернет-банкінгу розірвали депозит, відкрили три додаткові карткові рахунки та вивели всю суму через банкомати у Дніпрі.
Про крадіжку жінка дізналась лише 28 березня 2023 року, коли повернулась на батьківщину і звернулась до каси відділення банку. Хронологія подій така:
АТ КБ "ПриватБанк" у відповідях від 4 квітня 2023 року відмовив у поверненні коштів, пославшись на те, що заявка на розірвання депозиту надійшла через "Приват24" під авторизацією клієнтки. Банк стверджував: кошти переказані правильно, ПІН-код введено вірно, а отже, відповідальність за операції лежить на клієнтці. В інтересах "ПриватБанку" в касаційному провадженні діяв представник - адвокат Кирдан А. В. Позицію клієнтки представляв адвокат Усманов М. А.
Касаційний цивільний суд у складі суддів Калараша А. А. (суддя-доповідач), Грушицького А. І. та Петрова Є. В. одностайно встановив: банк не надав жодних доказів того, що клієнтка своїми діями чи бездіяльністю сприяла розголошенню конфіденційних даних або втраті платіжного інструменту. Суд підкреслив: сам факт авторизації в "Приват24" з використанням фінансового номера телефону клієнтки не є доказом її вини. Заява від 13 вересня 2022 року про закриття вкладу, на яку посилався банк, визнана неналежним та недопустимим доказом - вона не містить підпису клієнтки і не відповідає Правилам зберігання банківської таємниці, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 14 липня 2006 року № 267. Суд також врахував, що за умовами депозитного договору будь-які операції мали проводитись виключно по пред'явленню паспорта, договору та електронної ощадної книжки - жодної з цих вимог банк не дотримався.
Верховний Суд, відхиляючи касаційну скаргу "ПриватБанку", послався на усталену судову практику:
Шевченківський районний суд м. Чернівці під головуванням судді Танасійчук Н. М. задовольнив позов клієнтки ще 31 жовтня 2024 року. Чернівецький апеляційний суд у складі суддів Кулянди М. І., Одинака О. О. та Половінкіної Н. Ю. 19 лютого 2025 року залишив рішення без змін. Верховний Суд 2 липня 2026 року поставив у справі остаточну крапку - постанова набирає законної сили з моменту ухвалення і оскарженню не підлягає.
Описана справа - не поодинока. Крадіжка депозитів через "Приват24" трапляється і з іншими клієнтами, що перебувають за кордоном. Так, у схожій справі жінка, яка постійно проживала в Італії, виявила, що з її депозитних рахунків у "ПриватБанку" знято 72 640 євро - операції також провели через банкомати на Дніпропетровщині. Луцький міськрайонний суд задовольнив позов клієнтки, встановивши, що банк не проявив розумної обачності щодо ризику несанкціонованого доступу до рахунків.
Водночас суди не завжди стають на бік клієнтів. Своєчасне повідомлення банку про шахрайство є ключовим чинником при вирішенні таких спорів. У справі, де клієнт звернувся до банку лише наступного дня після списання 41 600 гривень з кредитки, суд відмовив у поверненні коштів: відповідальність за операції, здійснені до моменту повідомлення банку, закон покладає на самого клієнта. Тому юристи радять реагувати негайно - щойно виявлено підозрілі транзакції.