Де були наші мізки? - Гіркін скиглить після масованих ударів дронів по Москві
Засуджений бойовик Ігор Гіркін визнав: українські безпілотники вивели з ладу Московський НПЗ та ТЕЦ-3, довівши неспроможність протиповітряної оборони столиці РФ
Засуджений російський бойовик і публіцист Ігор Гіркін (відомий під псевдонімом Стрєлков) відреагував на нещодавні удари українських безпілотників по Москві з нехарактерною для прокремлівського середовища відвертістю. Атаки на московську агломерацію перетворилися на ритмічну практику цього місяця - і кожна нова хвиля виявляє одні й ті самі вразливості.
За словами Гіркіна, навіть він зі своїм "патентованим песимізмом" не очікував, що порівняно невелика кількість БПЛА зможе одночасно вивести з ладу два найважливіших промислових об'єкти Москви. Особливо його вразило ураження Московського НПЗ - підприємства, яке, на його думку, має в умовах поточної війни стратегічне значення.
Своє занепокоєння Гіркін виклав у відкритому зверненні, опублікованому у його каналі. Слабку ефективність московського ППО він назвав не просто "тривожним дзвіночком", а "найнебезпечнішим симптомом" - адже вона означає нездатність Росії захистити стратегічно важливі об'єкти навіть у найбільш укріпленому місті країни.
Як заявив Ігор Гіркін, засуджений бойовик і автор відкритих звернень:
"Слабая эффективность / недостаточность ПВО столицы - это не просто 'тревожный звоночек', а гораздо хуже - это ОПАСНЕЙШИЙ СИМПТОМ. Поскольку означает, что мы не способны прикрыть стратегически важные объекты в САМОМ защищённом городе страны."
Гіркін також поставив риторичні запитання до російського командування: де були "стратегічні мізки" і чому розвідка не попередила про нарощування Україною виробництва та застосування безпілотників? На його думку, Росія "проґавила" момент, коли противник вибудував надійну систему виробництва, доставки й бойового застосування безпілотної техніки, якій російське ППО не здатне ефективно протистояти. Гіркін прямо запитав: якщо порівняно невелика кількість дронів так легко долає захист столиці - що станеться, коли полетять ракети?
Чому удари по Московському НПЗ виявились можливими
16 і 18 червня українські дрони прорвали оборону на південному сході Москви та вивели з ладу обидві установки первинної переробки нафти на Московському НПЗ. 18 червня Москва зазнала найбільшої атаки за весь час війни проти України - російську столицю атакували понад 180 дронів, про що повідомив мер Сергій Собянін.
Унаслідок ударів постраждала установка Euro+ та низка вторинних блоків, трубопроводів і допоміжного обладнання. Московський НПЗ переробляє близько 11 млн тонн нафти на рік та забезпечує близько 50% потреб столиці у дизелі. За підрахунками Defense Express, дрони пройшли повз щонайменше п'ять комплексів "Панцирь", встановлених на вежах або підвищеннях.
Росія зіткнулася з масованими нальотами дронів пізніше за Україну і досі не має інтегрованої системи ППО для боротьби з ними. Навесні та влітку 2026 року ЗСУ б'ють частіше, а самі удари стали різноманітнішими: крім основних установок та ємностей з паливом, уражаються складніші у ремонті установки глибокої переробки. За даними Bloomberg, це призвело до зниження вироблення бензину на 13% порівняно з роком раніше наприкінці травня - показник близький до порогу, за яким країну накриє дефіцит палива.
З початку 2026 року Україна майже вдвічі збільшила кількість атак на російські нафтопереробні підприємства. Щоб зберегти запаси пального на час літнього піку споживання, російський уряд оголосив повну заборону на експорт бензину до кінця липня.
Паливна криза і вразливість ППО - два наслідки для Росії
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) констатували, що українські удари по Москві виявили слабкі місця російського ППО. До столиці стягують все, що може стріляти вгору - таке рішення лише підкреслює масштаб паніки: регіони Росії свідомо оголюють заради збереження комфорту столиці. Проте навіть концентрація сил не рятує - дрони продовжують долати кільця захисту.
Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт "Мадяр" Бровді підкреслив, що Україна активно наносить удари по ключовій нафтогазовій інфраструктурі Росії, включно з майже всіма великими НПЗ країни-агресорки. Ці дії спрямовані на зменшення фінансування війни та послаблення потенціалу противника.
Як удари по НПЗ вплинули на економіку Росії
Нові факти з арбітражних судів підтверджують: наслідки для паливного ринку набагато глибші, ніж повідомляла офіційна Москва. Власники нафтосховищ посилаються на форс-мажор, а їхні клієнти вимагають компенсацій через суд. З матеріалів судових розглядів випливає, що атаки українських дронів по російських нафтобазах у 2024-2025 роках призвели до зриву великих паливних контрактів.
Дефіцит бензину вже торкнувся Москви та Санкт-Петербурга - найбільших споживчих ринків країни. На великих мережевих АЗС запровадили обмеження на продаж пального у столицях: відпускають по 20 літрів в одні руки. Україна вразила принаймні 55% нафтопереробних потужностей РФ навесні цього року, і кампанія ударів по НПЗ набрала значних обертів у березні-травні.
За даними аналітичної платформи Kpler, у травні 2026 року обсяги простою вторинних установок переробки в Росії були приблизно на 1,2-1,3 мільйона барелів на добу вищими, ніж роком раніше. Значна частка цього пояснюється саме ударами дронів.
Системна кампанія України проти об'єктів Росії
Сили оборони України підтвердили повторне ураження найбільшого в Москві НПЗ у районі Капотня - за 15 км від Кремля. На заводі спалахнули пожежі щонайменше в п'яти місцях, Москву огорнув чорний дим. Це була найбільша атака на російську столицю з початку війни.
НПЗ постачає авіаційне пальне для аеропортів Домодєдово, Внуково, Шерем'єтьєво та Жуковський. До 4:00 були закриті всі московські аеропорти, обмеження зняли після 8:00. В аеропорту Шерем'єтьєво проводилася евакуація пасажирів, зокрема з літаків.
Систематичні дії України проти об'єктів Росії наростають - якщо в січні-лютому відбувалося п'ять-шість атак на НПЗ, то у травні - вже шістнадцять. Удари по Підмосков'ю у нинішньому форматі є новою сторінкою цієї тактики. У 2026 році Україна практично стабілізувала лінію фронту та водночас кратно збільшила кількість власних дальніх ударів.
Атака українського безпілотника спричинила пожежу на нафтопереробному заводі в Капотні - найбільшому постачальнику пального до Московської області. Удар завдав серйозних пошкоджень ключовому обладнанню НПЗ, що забезпечує понад половину його виробничих потужностей. За оцінками агентства Рейтер, кількість ударів по російських НПЗ порівняно з початком 2026 року подвоїлася, що призвело до зупинок виробництва та скорочення випуску бензину, дизельного й авіаційного пального.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
