Цивільна дружина вимагає від чоловіка 46 525 гривень, які він отримав на сина, що проживав з нею - яким було рішення суду
Чоловік отримував соціальну допомогу, як внутрішньо переміщена особа, на себе і на сина
Чоловік звернувся до Покровського центру надання адміністративних послуг із заявою про призначення допомоги на проживання. За період 01.10.2022 року по 29.02.2024 року він отримав допомогу на неповнолітнього сина в розмірі 3 тисячі гривень щомісяця, загальна сума виплаченої допомоги становить 51 тисяча гривень. Проте в даний період дитина проживала з матір'ю, а тому вона вважає, що той отримав дані кошти у розмірі 46 525 гривень неправомірно та просила повернути їх. Про це йдеться у рішенні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, опублікованому 4 жовтня 2024 року.
Жінка перебувала з чоловіком у фактичних шлюбних відносинах без офіційної реєстрації шлюбу. Від даних стосунків у них народився син. У 2018 році сторони припинили відносини та стали проживати окремо. Син залишився проживати разом з матір'ю. При зверненні до органу соціального захисту населення для подачі заяви на отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам вона дізналась, що її син взятий на облік та на його ім'я оформлено допомогу на проживання його батьком, оскільки син був зареєстрований разом з батьком. 22.10.2022 року він звернувся до Покровського центру надання адміністративних послуг із заявою про призначення допомоги на проживання. Згідно з його заяви від 22.10.2022 року, було призначено допомогу з 01.10.2022 року по 29.02.2024 року з урахуванням у складі сім'ї неповнолітнього сина. За даний період громадянин отримав допомогу на неповнолітнього сина в розмірі 3 тисячі гривень щомісяця, загальна сума виплаченої допомоги становить 51 тисяча гривень. Проте в даний період дитина проживала з матір'ю, а тому громадянка вважає, що він отримав дані кошти неправомірно та просила повернути дані кошти їй. Але той категорично відмовляється, оскільки ніде не зафіксовано, що син проживає не з ним.
Чоловік вказує, що з жінкою, дійсно є батьками неповнолітнього. Після народження сина, вона покинула їх і виїхала з міста Нікополь в невідомому напрямку. 14 років не з'являлась в житті дитини, не цікавилась долею сина. Він самостійно виховував дитину, матеріально забезпечував. З позовом про стягнення аліментів з неї до суду не звертався, оскільки його доходи дозволяли утримувати сина одноосібно. Його неодноразово перевіряли працівники служби в справах дітей Нікопольської міської ради, ніяких претензій, як до батька, до нього не було. На початку повномасштабного вторгнення військ РФ на територію України, він з сином переїхав проживати в село Менжинське, Нікопольського району, де вони зареєструвались як внутрішньо переміщені особи. Належним чином оформивши всі документи, він став отримувати соціальну допомогу, як внутрішньо переміщена особа, на себе і на сина. Всі кошти витрачав на дитину, купував продукти, одяг, взуття, купив синові комп'ютер для його розвитку. Рік тому з'явилась громадянка з проханням бачитись з дитиною. Він не заперечував, дозволив їй на деякий час брати сина до себе. Згодом дитина вирішила, що хоче залишитись проживати з матір'ю на постійній основі.
Що вирішив суд?
Суд відмовив жінці у задоволенні позову. В матеріалах справи не міститься інформація, що Управління соціального захисту населення Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області зверталось до чоловіка з листом про повернення неправомірно отриманої допомоги або оскаржувало даний факт в суді, а отже, суд приходить до висновку, що на момент розгляду даної справи немає підстав вважати, що він отримував дану допомогу неправомірно і безпідставно.
"В разі визнання факту неправомірного отримання відповідачем допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, з вимогою повернення такої допомоги до суду може звернутись лише орган, що її призначив, в цьому випадку управління соціального захисту населення Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області. Відповідно до ст. 263 ч. 1 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Наведене вище свідчить про те, що доводи позову є необґрунтованими, підстави для його задоволення відсутні, а тому позовні вимоги про повернення коштів не підлягають задоволенню", - наголосив суд.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- НАБУ направляє до суду справу проти Грановського, що тривала 7 років: що про неї відомо
- Працівник Укрзалізниці намагався втекти до Румунії, бо йому не продовжили бронь від мобілізації - що вирішив суд
- На Одещині чоловік злив інформацію з реєстру військовозобов'язаних Оберіг - яке покарання обрав суд
