Європейці почали досліджувати, які миротворчі сили можуть знадобитися, ще близько року тому
З огляду на те, що США приділяють дедалі більше уваги іншим питанням безпеки, низка європейських країн веде непублічні перемовини щодо можливого розміщення своїх військ в Україні. Головна мета — забезпечити виконання майбутньої мирної угоди з Росією та гарантувати безпеку. Перемовини тримають у цілковитому секреті.
Про те, що Європа таємно працює над планом відправки військ в Україну для того, щоб гарантувати безпеку після військового конфлікту, пише The Associated Press. Очолюють цю ініціативу Велика Британія та Франція, хоча конкретні деталі поки залишаються невідомими. Учасники переговорів намагаються уникати зайвої публічності, щоб не дати правителю Росії Володимиру Путіну можливість використати таємні перемовини у своїх інтересах, якщо він все ж погодиться на переговори про припинення війни, яку розв’язав три роки тому.
Для президента України Володимира Зеленського критично важливо отримати гарантії безпеки на період до встановлення стабільного миру. Найкращим варіантом могло б стати членство в НАТО, про яке говорять уже давно. Однак цей шлях наразі заблокований через позицію США.
"Я не буду заглиблюватися в деталі щодо потенційних можливостей, але очевидно, що будь-яка мирна угода має включати певні гарантії безпеки для України, і Велика Британія відіграватиме свою роль у цьому процесі", — заявив прем’єр-міністр Британії Кір Стармер.
Обговорення питання можливого військового контингенту почалося ще близько року тому. Однак ситуація набула нової гостроти через побоювання, що колишній президент США Дональд Трамп може ухвалити рішення в обхід європейських партнерів і навіть Києва, уклавши власну угоду з Путіним.
Ще у грудні 2024 року, коли Трампа було обрано президентом, але він ще не вступив на посаду, лідери та міністри кількох європейських країн зустрілися із Зеленським у резиденції Генерального секретаря НАТО Марка Рютте в Брюсселі. Участь у зустрічі взяли представники Великої Британії, Данії, Франції, Німеччини, Італії, Нідерландів та Польщі. На цій зустрічі були присутні й топчиновники з Європейського Союзу.
Основою для обговорення стали ідеї з розміщенням миротворців, які ще на початку 2024 року запропонував президент Франції Еммануель Макрон. Тоді його заяви про можливість відправки європейських військових в Україну викликали шквал критики, особливо з боку Німеччини та Польщі. Однак з часом ця концепція набувала все більше підтримки.
Проте залишається багато питань. Приміром, що саме буде включати ця військова місія та які країни братимуть у ній участь. Окрім того, в деяких державах є юридичні обмеження. приміром, в Італії конституція суттєво обмежує застосування військ за межами країни, у Нідерландах - таке рішення має ухвалити парламент, а в Німеччині ситуація може змінитися після виборів 23 лютого. Польща взагалі ставиться до цього питання з обережністю через історичні суперечності з Україною, зокрема й щодо "Волинської трагедії".
Формат та чисельність майбутнього військового контингенту залежатимуть саме від умов мирної угоди. Якщо Києву та Москві вдасться досягти конкретних домовленостей, то може знадобитися менше силових механізмів. Однак експерти та військові наголошують: у нинішніх реаліях європейським країнам доведеться відправити повноцінну бойову групу, а не символічну місію миротворців ООН.
"Це має бути справжня армія, щоб Росія навіть не намагалася її перевіряти на міцність. А вона спробує", — заявив Бен Ходжес, колишній командувач армії США в Європі, під час нещодавньої дискусії в Європейському політичному центрі.
"Росія порушує всі угоди. Тому, якщо вводити сили, вони мають мати підтримку з повітря, велику наземну присутність, дрони, системи ППО та протиракетну оборону. Все це необхідно", — наголосив він.
Його думку поділяє й відставний французький генерал Домінік Трінкан, який у минулому очолював військову місію Франції в ООН. За його словами, класичні миротворчі сили ООН більш доречні для регіонів, де вже встановилася стабільність.
Розмір контингенту визначатиметься деталями мирної угоди. Зеленський наполягає на залученні не менше 100-150 тисяч військових. У ЗМІ також згадується варіант із 30-40 тисячами бійців, але жодні цифри офіційно не підтверджені. Окрім цього, Україна вимагає не лише наземних військ, а й авіаційної підтримки.
Проте європейські країни навряд чи зможуть швидко сформувати настільки численне військове угруповання. У п’ятницю президент Франції Макрон у розмові з Financial Times заявив, що відправка великого контингенту "виглядає малоймовірною".
"Ми маємо діяти розсудливо, виважено, реалістично та стратегічно", — зазначив Макрон.
Міністр оборони США Піт Гегсет цього тижня на зустрічі в штаб-квартирі НАТО окреслив можливі умови залучення американських сил до гарантій безпеки для України. Водночас він підкреслив, що саме США не відправлятимуть свої війська до України.
"Будь-які гарантії мають базуватися на надійній підтримці як європейських, так і неєвропейських військ", — заявив він перед представниками близько 50 країн, які підтримують Україну.
З точки зору Києва, виключно європейська місія не може стати повноцінною гарантією безпеки. "Без американської участі жодні гарантії не будуть дієвими", — зауважив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.