Читачі запитали Інформатор: чому Україні допомагають з усього світу, всередині України працюють волонтери, а допомоги потрібно все більше? Питання важливе, і ми пішли шукати на нього відповіді.

Страшне лихо вимагає напруження всіх сил

Україна — велика країна, де фізично знищено стільки всього, що жодна допомога цього не компенсує, каже керівник дослідницької компанії Active group Андрій Єременко. 

«В нас 10 млн переселенців, багатьох зз яких треба одягнути та нагодувати (і які не можуть забезпечити це самостійно). В нас багато людей перестало заробляти, оскільки позакривалися підприємства», — вважає він.

Україна отримує допомогу на різних рівнях: від держав і великих благодійних фондів, і від конкретних людей, які об'єдналися і всередині України, і за її межами. 

«Волонтерство розпочалося насамперед із волонтерських груп, які працювали ще з Майдану і потім під час АТО 2014-2015 рр. Вони швидко відновили старі ланцюжки комунікацій та постачань. До них додалися інші ініціативи. Українці за кордоном та вимушені переселенці збирають допомогу у тих країнах, де вони перебувають. Так, у Лондоні люди, які здобули там освіту, з України та Литви, інших країн, шиють українські прапори та продають за донати. За ці гроші купується те, що потрібне. У Харкові досить великі бізнесмени об'єднуються, щоб купувати каски, розвантажники, турнікети. І це те, що мені абсолютно точно відомо. Коли спостерігаєш, як мільйонери особисто завантажують волонтерські бусики, це дуже нагадує 2014 рік. Трасами України йдуть колони системної міжнародної допомоги з бензином, продовольством тощо», – розповідає політконсультант Ігор Душин про те, що він бачив на власні очі.

При цьому вся ця допомога розподіляється на два великі напрямки: підтримка для ЗСУ та Тероборони та гуманітарна допомога для мирних жителів, чиє життя зруйнувала війна.

Допомога армії

Для того, щоб успішно воювати, українській армії потрібна зброя. І її Україна одержує від своїх союзників.

«Спочатку Україна просила зброю хоча б для стримування. Нам давали стингери, джавеліни в невеликих кількостях. Але характер бойових дій змінюється. Ми переходимо від оборонної війни до ​​контрнаступу. Тому нам потрібні інші види озброєнь. Нам почали давати ППО, здатне перехоплювати ракети. Нам потрібні літаки-винищувачі. Ми поки що не просимо штурмовики та бомбардувальники, хоча плавно переходимо в контрнаступ і просимо важку техніку: дальню артилерію, бронемашини, танки, — каже економіст Михайло Крапивко. — Наші партнери спочатку боялися давати нам зброю, а коли побачили, що з неї є користь, що зброя не потрапляє до рук недружніх країн, вони стали давати більше й краще. Але ми все одно маємо відчуття, що цього не вистачає. Тому що ми хочемо все отримати прямо зараз. При цьому для того, щоб користуватися сучасними озброєннями, потрібно навчати персонал протягом від декількох днів до декількох тижнів і навіть місяців. Через це виникає відчуття запізнення».

Окрім зброї та військової техніки, величезна кількість волонтерів допомагає захисникам України, намагаючись забезпечити їх усім необхідним: від аптечок та продуктів до спеціалізованих приладів та автомобілів. 

Волонтерський штаб Інформатора допомагає бійцям, які служать у лавах ЗСУ у гарячих точках: на Луганському та Донецькому напрямку. З початку війни волонтери зібрали близько 3 млн. грн., передали тонни провізії, предметів гігієни, кілька десятків касок, бронежилетів, прицілів, тепловізорів, приладів нічного бачення. 

«З початку війни змінюються потреби. Першого тижня потрібні були сухпайки та термобілизна, а зараз — тепловізори та оптичні приціли. Лише один оптичний приціл може коштувати 150 тисяч гривень. І потрібно все більше допомоги, щоби закрити ці потреби. Наразі отримали запит на позашляховик. Постараємося його задовольнити», – каже головний редактор «Інформатор-Дніпро» та волонтер Маргарита Турчак.

Якщо ви хочете допомогти, це можна зробити з будь-якої точки України та світу. Ось реквізити та інформація.

Гуманітарна допомога

В Україні швидко зростає кількість тимчасово переміщених осіб. Їх уже приблизно 10 млн. людей.

«Виникають проблеми у країн, що приймають, і ЄС починає виділяти їм допомогу. Зростають гуманітарні потреби і в Україні. Порушено забезпечення паливом, яке ми раніше отримували з Білорусі та Росії. Нині логістика різко змінюється. Потрібна допомога з продовольством. Крім того, що багато людей сьогодні не можуть заробляти, ворог бомбами та ракетами знищує наші склади та нафтобази від східного до західного кордонів», – каже Михайло Крапивко.

Про те, як в Україні йде допомога біженцям, можна побачити на прикладі Дніпра. Як і у 2014 році, це місто стало центром допомоги для українців, змушених покинути зону бойових дій. Для допомоги переселенцям у місті створили координаційний штаб волонтерів.

«Ми отримуємо велику допомогу від мешканців і Дніпра, та інших міст України. Ми співпрацюємо і з міськими радами, та з військовими адміністраціями різних регіонів, особливо Західної України. Вони надсилають нам гуманітарну допомогу. Йде до нас гуманітарна допомога і з-за кордону, – каже голова Координаційного штабу волонтерів Дніпра Юлія Дмитрова. – При цьому зараз збільшується кількість призваних до Тероборони, з них формуються нові бригади, йдеться про тисячі людей. Крім того, Дніпро знову стало транзитною зоною для переселенців зі Сходу України — з Харкова, Херсонщини. За день ми обслуговуємо близько 4 тисяч людей. Їх потрібно забезпечити продуктами харчування тривалого зберігання, засобами гігієни, памперсами, дитячим харчуванням хоча б на кілька днів. Здавалося б, у цих продуктових кошиках немає нічого особливого. Але коли ми починаємо рахувати, скільки всього цього потрібно щодня, виникає потреба щодня поповнювати запаси. Тому ми звертаємося до всіх, хто може нам допомогти. Дніпро із трьох сторін є прифронтовою зоною. І нам потрібна підтримка. Як і у 2014 році, наше місто знову стало форпостом».

Людський фактор

На тлі героїчної боротьби захисників України та самовідданості волонтерів періодично спалахують скандали, пов'язані як з тим, що через бюрократичні рогатки гуманітарна допомога не може бути доставлена ​​(приклади цього читайте тут і тут), і окремі факти (рідкісні, але прикрі) відвертого розкрадання зібраних ресурсів.

«Щоб гуманітарна допомога не розчинялася на блокпостах на шляху із Західної України до Харкова чи Донецької та Луганської області, ми ухвалили закон № 7146, який посилює покарання за незаконне використання, нецільове використання гумдопомоги», – каже народний депутат Роман Каптелов.

Ігор Душин вважає, що ця проблема також вирішується зміцненням горизонтальних зв'язків між українцями:

«Майже ніхто не відправляє гуманітарний вантаж у нікуди. Здебільшого, його шлють конкретним адресатам, яким довіряють. Іноді це виглядає як хаос, але це форма порядку. Внаслідок цього горизонтальні контакти в Україні сильно зміцнилися. Країни познайомилася одна з одною. Починаючи від взаємної допомоги сусідів до вибудовування волонтерських ланцюжків або міцних зв'язків, що виникають під час служби в Теробороні. Майдан сьогодні став розміром із усю Україну. І нам важливо зберегти ці навички самовідданої самоорганізації, щоби знову не повернути країну в УРСР».

Якщо ваше підприємство розгорнуло волонтерську програму, розкажіть про це Інформатору. Ми напишемо статтю про вашу роботу та розмістимо її на всеукраїнському сайті «Інформатор Україна», у Телеграм-каналі «Україна Зараз» та на інших ресурсах Інформатора.

Якщо ви бажаєте приєднатися до проекту, пишіть: dnepr@informator.ua або press@informator.ua

Слава Україні! Разом переможемо!

Ольга Палій