Дмитро Плетенчук пояснив, чому поява синьо-жовтого стягу на Миколаївщині ще не означає звільнення території
Поява українського прапора на Кінбурнській косі викликала хвилю радісних повідомлень у мережі - але радіти повному звільненню ще зарано. Над косою у Миколаївській області 25 червня замайорів синьо-жовтий прапор - раніше повідомляли про відступ росіян з окремих позицій після руйнування їхньої логістики, а після потужного вогневого ураження окупанти залишили свої рубежі оборони. Однак речник ВМС України Дмитро Плетенчук закликав не поспішати з висновками і пояснив реальний стан справ на цій ділянці фронту.
У прямому ефірі телеканалу Київ 24 Плетенчук підтвердив, що прапор встановили саме військово-морські сили, однак деталей операції він розкривати не став. За словами речника, після серйозних втрат противник був змушений відкотитися від частини позицій - але говорити про повне звільнення коси поки що передчасно.
"Як там з'явився той прапор - ми знаємо, бо його військово-морські сили там встановили. Подробиці я розкривати не готовий. Але це дуже символічно, враховуючи, що коса, на жаль, окупована від початку повномасштабного вторгнення, і росіяни там звісно намагаються триматися і далі, тому що це стратегічна для них локація. Вона дозволяє їм контролювати Дніпро-Бузький лиман, який фактично є виходом в Чорне море для Миколаївських морських портів і для Херсонського так само. Це була така ситуація, в результаті якої трапилися суттєві втрати. Скажімо так - ворогу було дуже боляче і в цей момент вони були вимушені покинути свої позиції, але говорити про те, що ми там вже звільнили косу, поки рано. Сподіваюся, що ворог не повернеться на свої позиції, проте знаючи росіян - наскільки вони не шкодують свій особовий склад - така імовірність залишається", - заявив Дмитро Плетенчук, речник ВМС України.
Плетенчук також уточнив особливості рельєфу та тактики ворога на косі. Коса вузька, Сили оборони її повністю проглядають і постійно там працюють. Росіяни, за його словами, не мають постійної присутності на всій ділянці - вони заїжджають набігами, відпрацьовують і повертаються назад. Хто не встиг повернутися - залишається там назавжди. Цей процес "тягни-штовхай" триває вже п'ятий рік.
Речник не приховав особистого болю від ситуації на косі: він сам родом із Миколаєва і пройшов усю косу своїми ногами. За словами Плетенчука, нині навіть казати про цей заповідник як такий вже неможливо - екологи попереджають, що на відновлення підуть десятки років, і не один десяток.

Плетенчук пояснив: щоб гарантовано вибити росіян із коси, потрібно заходити з материка. Тобто повне звільнення стане можливим лише під час загальної військової операції зі звільнення Лівобережжя Херсонщини. Станом на зараз противник тримається на основних позиціях ближче до материкової частини.
Щодо логістики - речник підтвердив, що Сили оборони активно працюють над її перерізанням. Без пального і постачання, зазначив Плетенчук, активність ворога суттєво зменшиться. Кінбурнська коса - піщана смуга завдовжки близько 40 кілометрів, що виступає в Чорне море і визначає вхід до річкової системи Дніпра. Саме через це стратегічне розташування вона дозволяє окупантам контролювати морські підходи до Миколаєва.
Підрозділи 337-го десантно-штурмового полку Росії залишають позиції на косі після того, як Сили оборони почали перерізати сухопутне постачання ворога на цій ділянці. Коса є єдиним районом Миколаївської області, який досі перебуває під контролем окупантів. Її звільнення розблокує роботу портів у Миколаєві та Херсоні.

Позиції на косі змінюються, однак окупанти не полишають спроб утриматися. Про це раніше детально писав Інформатор. Контроль над косою давав окупантам можливість постійно обстрілювати портопункт в Очакові.
Втрата коси для Росії означає не лише військове послаблення, а й повне відкриття морського коридору для українських портів. Про це раніше розповідав Інформатор у матеріалі про накази окупантів триматися до останнього. Звільнення Кінбурнської коси дозволить покращити позиції у Чорному морі та розблокувати роботу портів у Миколаєві та Херсоні.