Чи вважають українці себе частиною національного опору ворогові: результати опитування
Абсолютна більшість українців у тій чи іншій формі долучені до боротьби з агресором
Більшість українців – 60% – відчувають себе частиною національного опору (з них 43% повністю відчувають себе частиною, а 17% – скоріше відчувають). Ще 32% відчувають себе хоча б частково долученими до боротьби. Водночас лише 4% респондентів скоріше або абсолютно не відчувають себе частиною опору ворогові.
Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного 21-23 жовтня. В ньому взяло участь 1 000 респондентів.
Із Заходу на Схід з 68% до 48% знижується частка тих, хто відчуває себе частиною національного опору. Це відбувається за рахунок зростання з 26% до 38% частки тих, хто давав проміжні оцінки про часткове відчуття долученості. Тобто загалом у всіх регіонах більшість відчуває себе принаймні частково частиною національного опору, і не більше 6% не відчувають цього.
Серед тих, хто обрав українську мову, 63% відчувають себе частиною опору, проти 42% серед тих, хто обрав російську мову. Водночас серед останніх більше тих, хто відчуває часткову належність – 45% проти 30%. І в обох категоріях абсолютна меншість (відповідно, 4% і 7%) не відчувають себе належними до національного опору. Тобто і серед респондентів, які обрали українську мову для інтерв’ю, і серед респондентів, які обрали російську мову, більшість принаймні частково відчувають себе належними до національного опору.
Як зазначив заступник директора КМІС Антон Грушецький, багато українських та закордонних політиків та експертів відзначають згуртованість нашого суспільства. Це проявилося в різних формах масової підтримки Сил оборони та взагалі стійкості до складних обставин.
"Водночас також важливо, що проживаючи цей досвід, більшість українців на суб’єктивному рівні відчувають себе не просто спостерігачами наживо за подіями, а справжніми учасниками національного опору. Цей спільний досвід зараз уже є і далі буде суспільним "клеєм" для збереження згуртованості, продовження формування громадянської політичної нації та подолання різних проблем", - наголосив Грушецький.
За його словами, важливо, щоб на різних рівнях як всередині країни, так і назовні транслювався наратив про опір як загальнонаціональне явище та залученість кожного (у міру можливостей) для відсічі агресору. Зазначимо, соціологи опитали 1 000 респондентів у віці 18 років і старше. Опитування не проводилося на території окупованого росією Криму та Донбасу, а також з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого. Формально статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 10%, 1,5% - для показників, близьких до 5%.
Яким українці бачать майбутнє країни через 10 років
У нещодавньому опитуванні українці відповіли, яким бачать майбутнє України. Майже 90 % громадян вважають, що через 10 років наша країна буде процвітаючою країною у складі ЄС. При цьому серед них 63% повністю поділяють такий погляд, а скоріше погоджуються - 26%. Натомість лише 5% українців мають песимістичні очікування. На їхню думку, через 10 років Україна буде країною зі зруйнованою економікою і великим відтоком людей.
Раніше ми писали, як живуть 4,6 мільйона переселенців в Україні. Також українці відповіли, чи вірять вони в ядерний удар росії.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
