Чи допоможуть старі бомбосховища від сучасного ядерного вибуху: відповідь ученого
Укриття з'явилися під час холодної війни, коли США і Радянський Союз погрожували знищити один одного ядерною зброєю
Жодна інша техногенна катастрофа не може спричинити більше руйнувань, ніж ядерна бомба. Однак, як виявилось, ядерні бункери не є надійним способом убезпечитися під час ядерної атаки. І ось чому. Добре зроблений ядерний бункер потребує 0,9-1,5 метра бетону, а також свинцевий лист і зигзагоподібний вхід, щоб захистити тих, хто всередині, від вибуху бомби та радіації, пише LiveScience.
Все залежить від того, де знаходиться бункер, і від якості бомби, кажє професор наук про здоров’я навколишнього середовища та директор курсу підготовки спеціалістів із радіаційної безпеки Норман Клейман.
Бомбосховища з’явилися під час холодної війни, коли США та Радянський Союз натякали на взаємне гарантоване знищення ядерною зброєю. Уряди обох країн розробили програми для будівництва притулків у великих громадських будівлях, а також для заохочення людей будувати бункери всередині чи поза домом. Цілком можливо, що деякі люди, які продають ці притулки, прагнули підзаробити під час кризи, припустив професор.
Різні потужності
Сучасна ядерна зброя значно відрізняється від ядерної зброї середини XX століття. Зараз ядерна зброя набагато потужніша, головним чином тому, що вона детонує, використовуючи іншу реакцію, ніж це було під час Другої світової війни та холодної війни.
Ядерні бомби 1950-х років мали серцевини, виготовлені з радіоактивного елемента плутонію або ізотопу урану-235, у якому атоми розпадалися на частини в процесі, який називається поділом, викликаючи потужний вибух. Ці бомби були різновидом ядерної зброї, відомої як атомні бомби або бомби ділення. Розміри цих пристроїв були набагато меншими, на порядки меншими, ніж нинішня ядерна зброя.
Тепер людство використовує бомби, які покладаються на водневий синтез, і вони потужніші в 100 разів. Ці бомби використовують описаний атомний вибух лише для того, щоб викликати більший, термоядерний вибух. Цей вибух може мати радіус до 160 кілометрів. Для порівняння, бомби, використані на Хіросіму та Нагасакі, мали радіус вибуху приблизно 1,6 км.
"Якщо ви перебуваєте за 1000 км від сучасного термоядерного пристрою, можливо, вам допоможе укриття. Але якщо ви опинитесь десь у радіусі цього вибуху, вам не вдасться врятуватись", – пояснив науковець.
Умови для порятунку
Так, скажімо, у Нью-Йорку є тисячі знаків радіосховищ. Але ці укриття були розроблені, щоб вгамувати страхи і не захистили б людей у разі прямої сучасної ядерної атаки. Крім того, виникає питання радіації, тобто випромінювання хвиль і частинок у результаті вибуху. Професор каже, що можна побудувати бункер, щоб захистити людей від радіації. Стіни повинні бути облицьовані 0,9-1,5 метра бетону та сталі й свинцю.
Крім того, вхід повинен бути зигзагоподібним, адже радіація поширюється по прямих лініях, тому зигзагоподібний вхід захистить від неї. Смертельна радіація зберігається протягом кількох днів після вибуху, тому, якщо ви переживете перший вибух, вам доведеться залишитися в бункері, щоб уникнути радіоактивних опадів. Таким чином, ваш притулок має бути обладнаний запасами на час, який вам знадобиться, а це десь тиждень.
Приблизний час залежить від того, наскільки далеко знаходиться укриття від вибуху. Однак це не означає, що це безпечно! Це просто означає, що рівень радіації вже буде достатньо низький, щоб ви не померли від гострого радіаційного отруєння. Професор додав, що рак все ще є величезним довгостроковим ризиком радіаційного опромінення, але цей та інші наслідки можуть не проявитися протягом десятиліть.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- В Ірані вищі військові закликають владу скасувати заборону на ядерну зброю – The Telegraph
- Годинник судного дня перевели: у Росії скаржаться, що США ігнорують переговори про ядерне роззброєння
- Шанс між мізерним і нульовим: У Трампа відповіли Зеленському на прохання передати ядерну зброю
- Блінкен: Китай перешкодив Путіну застосувати ядерну зброю в Україні
