НАТО планувало закрити 43% потреб ЗСУ у боєприпасах через «чеську схему», але наразі проєкт профінансовано лише на 28%
Високопоставлений військовий чиновник НАТО у середу, 11 лютого повідомив про критичний брак коштів у межах чеської ініціативи із закупівлі артилерійських боєприпасів для України. Міжнародним донорам вдалося зібрати лише 1,4 млрд євро із запланованих 5,06 млрд, що ставить під загрозу виконання плану НАТО щодо постачання 1,8 млн снарядів у 2026 році. Через фінансову прірву Сили оборони можуть недоотримати майже половину від цієї обіцяної допомоги, попри наявність необхідного озброєння на світовому ринку.
Про складну ситуацію з фінансуванням озброєння для допомоги Україні повідомляє Reuters. За словами британського агентства новин, програма, в якій беруть участь іноземні донори, включаючи Німеччину, Данію та Нідерланди, а також чеські військові чиновники та збройові компанії, має на меті придбати для України боєприпаси великого калібру, щоб зменшити її нерівність на полі бою проти Росії
За словами представників Чехії, на світовому ринку зараз доступні боєприпаси на суму 16 мільярдів євро, проте відсутність «живих» коштів не дозволяє їх законтрактувати. Зокрема, сама Чехія вже внесла свою частку у розмірі 123,7 млн євро, але зусиль однієї країни недостатньо.
«НАТО планує витратити 5 мільярдів євро переважно на придбання сотень тисяч артилерійських снарядів за чеською схемою, але станом на зараз донори виділили лише 1,4 мільярда», — підкреслив чиновник.
Ще у грудні місія НАТО в Україні (NSATU) прогнозувала, що завдяки цій ініціативі у 2026 році вдасться поставити 1,8 мільйона артилерійських снарядів. Це мало б скласти 43% від усіх боєприпасів, що постачаються Києву, та закрити приблизно 70% потреб у снарядах радянського калібру, які залишаються основою вогневої потужності ЗСУ.
Динаміка збору коштів суттєво сповільнилася порівняно з минулим роком. За даними ексміністра закордонних справ Чехії Яна Ліпавського, у 2025 році партнери спрямували на програму близько 4,05 млрд євро. Сама Прага внесла до фонду ініціативи 3 млрд крон (приблизно 123,7 млн євро), проте зараз зусиль однієї країни та поточних внесків замало для виконання плану.
Нинішні затримки відбуваються на тлі того, що координацію програми частково перебрала на себе місія НАТО NSATU. Якщо раніше це були прямі двосторонні домовленості під егідою Чехії, то зараз бюрократичні процеси в межах Альянсу можуть гальмувати швидкість виділення «живих» коштів.
Раніше Інформатор повідомляв, що посол США при НАТО Метью Вітакер назвав держави, які стали основними замовниками американської зброї для потреб України в межах ініціативи PURL (Prioritized Ukraine Requirements List). За словами дипломата, найбільший внесок у підтримку боєздатності української армії через цей механізм наразі здійснюють Німеччина, Нідерланди та Норвегія.