Тему контрнаступу підігріла американська газета Washington Post, яка це підтвердила, і якій, на відміну від російських джерел, українці схильні довіряти. Розбираємось, чи варто вірити у цьому випадку пресі, та чому Генштаб закликає мовчати
Російські військові телеграм-канали у середу почали активно писати про наступ українців на Запорізькому напрямку. Тему підігріла американська газета Washington Post та інші іноземні ЗМІ, які підтвердили інформацію росіян, і якій, на відміну від російських джерел, українці схильні довіряти. У цьому матеріалі "Інформатор" розбере головні версії, що допоможуть зробити правильні висновки про ситуацію, та відповідаємо на питання - чи дійсно можна говорити про початок контрнаступ
Принцип відокремлення зерен від полови відсилає нас до біблійної притчі. Людина посіяла пшеницю, але лиходії розкидали по полю насіння бур'янів, і коли вони проросли, то з'явився вибір - висмикувати пророслі бур'яни, або залишити їх рости поряд з пшеницею. Тоді чоловік прийняв, як виявилося, вірне рішення - не поспішати, а дати бур'янам дозріти, і коли вже у пшениці з'являться колосся, він зможе легко відокремити їх від бур'янів і видалити шкідливі рослини, не шкодячи пшениці.
У цьому і полягає біблійний принцип відокремлення зерен від полови – не робити поспішних висновків, щоб не нашкодити, а дочекатися, коли ситуація проясниться.
Інформаційне поле також постійно засіюється лиходіями, і виявити інформаційні бур'яни на етапі їхнього дозрівання також не завжди виходить. Але, як і на біблійному полі, ми запросто можемо відрізняти, де корисне насіння, а де плоди пропаганди противника вже на етапі дозрівання рослин.
Вкинуте росіянами насіння повідомлень про “контрнаступ” дозріло за два дні. І зараз настав час їх відокремити від правдивих повідомлень і розібратися, що взагалі сталося і чому про контрнаступ заговорили саме зараз.
Росіяни почали говорити про контрнаступ у середу вранці через добу після підриву. Каховської ГЕС. Артпідготовкою до цього повідомлення стали публікації про знищення української техніки, які розповсюджуються у вівторок увечері.
Так, пропагандистський ресурс “РІА Новості” у вівторок, о 16:57 опублікував відео нібито знищення танків Leopard, які за рахунок численних заяв у ЗМІ придбали ареол "зброї контрнаступу". Тим, що росіяни назвали "танками", виявилися комбайни.
Попри те, що факт знищення комбайнів під виглядом "Леопардів" визнав навіть ватажок угрупування "Вагнер" Євген Пригожин, пропагандистський ефект було досягнуто, на федеральних каналах рф вже у вівторок увечері з'явилися сюжети про те, що росіяни нібито знищують "Леопарди", а значить, у голові у глядача сам собою з'явився висновок – українці вже наступають.
У середу вранці вкиди продовжились. Росіяни заявили про наступальну операцію українців у районі Оріхове Запорізької області.
Повідомлення російських "військоров" рясніли емоціями. У невластивій для російських телграм-каналів, які звикли применшувати сили ЗСУ, манері, повідомлялося про запеклі атаки і про те, що ці атаки нібито успішно відбивалися.
Масовий характер повідомлень, разом із зайвим драматизмом і єдиний тон вказує на те, що ми стикаємося з інформаційною спецоперацією. Якщо проаналізувати основні тези російської пропаганди в середу-п'ятницю, виділяються такі тези:
Підкріплюються це повідомленнями західної преси, зокрема газети Washington Post, яка вже встигла заявити, що контрнаступ розпочався. За це повідомлення росіяни хапаються як за рятівну соломинку і на ній будують обґрунтування своєї аргументації. Зупинимося на цьому повідомленні докладніше та розберемо, що з ним не так.
У ніч із 7 на 8 червня в американській газеті Washington Post з'явився матеріал із заголовком "Україна починає контрнаступ проти Росії".
"Українські війська активізували свої атаки на лінію фронту на південному сході країни, за словами чотирьох людей із збройних сил країни, які говорили на умовах анонімності, оскільки вони не уповноважені публічно обговорювати події на полі бою", - йшлося у матеріалі.
Тобто, незважаючи на яскравий заголовок, в якому контрнаступ подається як факт, у самому матеріалі йдеться про активізацію атак на південному сході країни. Тобто про активізацію бойових дій, що також підтверджується і повідомленнями українського генштабу.
Проте видання прямо говорить про те, що йдеться саме про початок звільнення територій:
”Атаки на південному сході країни знаменують серйозне вторгнення на територію, окуповану Росією”, - пише газета.
Через шість годин після публікації Washington Post вийшов ще один матеріал, цього разу з посиланням на чотирьох військових.
У ньому йдеться, що "Українські війська посилили свої удари по передових позиціях на південному сході країни в середу ввечері, за словами чотирьох представників збройних сил країни, почавши значний наступ на окуповану Росією територію"
Тобто в уточненій публікації йдеться про якісь операції, а не про масштабний контрнаступ, про який, посилаючись на американську газету, повідомляють російські пропагандисти.
Чи означає це, що американці сходяться на думці з російською стороною? Однозначно ні. Про контрнаступальні операції України газета писала і раніше. Просто в менш яскравих формулюваннях.
Наприклад, у репортажі за 12 квітня, який також будувався на коментарях військових, американська газета вже писала про контратаки ЗСУ, але називала це “промацуванням у пошуках слабких місць”. В принципі, тоді відбувалися ті самі дії, які зараз газета позначила саме як контрнаступ. З головною відмінністю – була інша інтонація заголовка
Такі ж інтонації у матеріалі за 19 травня. Газета, описуючи форсування українськими військами річки Дніпро, пише, що військові “прощупує позиції росіян” на півдні.
Тож бачимо, що повідомлення американскьої преси можуть бути кричущим, а можуть бути стриманими. І це не завжди означає, що треба сприймати їх як істину першої інстанції.
Численні повідомлення про контрнаступ сил ЗСУ російські пропагандисти почали розповсюджувати через добу після підриву Каховської ГЕС, коли всьому світу стали очевидними згубні наслідки цього акту.
Тобто, повідомлення про масштабний контрнаступ спрямовано також на формування у російського споживача інформації логічного зв'язку за наступною формулою:
"Дамбу ГЕС підірвано + почався контрнаступ = це вигідно Україні"
Логіка повідомлень будується на тому, що нібито розмивши дамби унеможливив "контрнаступ росіян на Херсон", що, звичайно, не витримує жодної критики, якщо згадати російську "відступальну операцію" у тому ж Херсоні.
За останні тижні у росії суттєво ускладнився стан справ на фронті – ополченці з РДК контролюють частину Білгородської області росії, перенісши бойові дії на територію рф, а на Бахмутському напрямку українські війська отримали контроль низки висот, що загрожує російському угрупованню оточенням.
Тобто росіянам вкрай важливо перекинути зусилля на північ – на територію Білгородської області та намагатися одночасно не втратити контроль над Бахмутом, з якого нещодавно вийшло одне з небагатьох боєздатних угруповань росії – приватна військова кампанія Пригожина.
У цих умовах підрив дамби ГЕС унеможливлює наступ важкої бронетехнікою на півдні. Острови, через які раніше ЗСУ здійснювала рейди на Херсонщині, тепер затоплені, область перетворилася на зону лиха, а отже, російські окупаційні війська можуть бути перекинуті з цих напрямків на зміцнення позицій у Запорізькій області, на сході, та на північних кордонах з Україною.
Важливої мети досягнуто - Херсонський напрямок зараз недоступний для наступу українськими силами, а отже, принаймні найближчого місяця путін може не боятися, що сухопутний коридор до Криму буде відрізаний.
Ця мета настільки очевидна, що після підриву греблі багато російських пропагандистів поспішили визнати “успіх”. Проте згодом такі “визнання” перестали звучати в інформаційному просторі.
Нагадаємо, у першу добу після трагедії росіяни в ООН почали звинувачувати у підриві саме Україну, а після виступу російського представника Небензі на Раді Безпеки ООН позиція пропагандистів остаточно змістилася у бік звинувачень України у підриві.
Заявляючи про “масштабний контрнаступ” у Запорізькій області, у цьому ключі росіяни легітимізують свої звинувачення на адресу України. Мовляв, бачите, підірвали дамбу і почали наступати на півночі. Хоча більшість експертів одностайні - Каховську ГЕС підірвано зсередини, до того ж росіяни, яки точно мали камери спостереження на ГЕС, так і не показали світу момент підриву.
За півтора року війни вже всі зрозуміли, що інформаційний простір – таке саме поле бою, як і зона бойових дій. Це добре розуміють в українському Генштабі, це розуміють і росіяни.
Згадайте, у перші дні війни російська пропаганда повідомляла, що української авіації немає, Зеленський утік до Польщі, а путін на початку вторгнення навіть звертався до ЗСУ із закликом про прямі переговори.
Українці тим часом консолідувалися, об'єднувалися, надавали один одному допомогу та допомогали фронту. Росіянам не вдалося “взяти Київ за три дні” і не вдалося домогтися від місцевої влади переходу на бік росіян у регіонах.
Але, попри провал, росіяни продовжують використовувати інформаційні спецоперації навіть зараз. Останній яскравий приклад - інформаційна кампанія Росії про нібито смерть Головкому Залужного і Командувача сухопутними військами Сирського у травні.
Спроба посіяти паніку, на жаль, почала спрацьовувати, коли сумніви щодо Залужного почали підхоплювати українські телеграм-канали. У результаті Залужний записав відеозвернення, в якому підтвердив, що він справді живий і з ним усе гаразд.
Чи варто було українським телеграм-каналам довіряти в цій ситуації російським вкидам? Однозначно ні. Але також у цій ситуації варто було зробити висновки.
Адже українська сторона також застосовує проти російської інформаційної спецоперації. Заяви про те, що контрнаступ ось-ось почнеться, поширювані лідерами думок протягом весни змусили росіян боятися цього наступу. Переживання щодо майбутнього наступу стали підхоплювати z-канали і офіційної пропаганді Кремля довелося реагувати.
У результаті російська пропаганда не могла вже розповідати про “другої армії світу”. Натомість вона почала боротися з панічними настроями росіян про те, що армія Росії буде розбита.
Тоді пропагандистам довелося визнавати, що українська армія навчена, підготовлена та мотивована. Це грало подвійну роль – з одного боку, заспокоювала росіян, що сидять перед телевізором, а з іншого – посилювала паніку та сумніви серед росіян, які перебувають в окопах.
Тобто, коли зараз українські телеграм-канали пишуть про те, що "ми програємо інформаційну війну, не повідомляючи про контрнаступ" це або навмисні вкидання, або мимовільне втягування українців у російський інформаційний дискурс. У будь-якому з варіантів це шлях до слабкої позиції, і допускати цього не можна.
Увечері 6 січня Міноборони України поширило повідомлення про те, що "плани люблять тишу" і що "контрнаступ почнеться не в соцмережах". Це цілком відкрите та пряме звернення до українців, у якому є ясне посилання – що знаєш ти, знає і супротивник. А росіяни про плани українського Генштабу не мають знати.
Знову повертаємось до прикладу із вкидом про Залужного. Масовим “накидом” повідомлень про масштабний контрнаступ у районі Оріхового росіяни домагаються того ж, що було наприкінці травня – змусити українську сторону виправдовуватись.
У певному сенсі мети цієї було досягнуто - Міноборони зробило заяву за фактом операції. Але зробило її якісно.
Заступниця міністра оборони Ганна Маляр повідомила, що в районі Оріхово противник перейшов в активну оборону, тобто факт наступальних дій там був підтверджений.
При цьому важливий загальний контекст - Міноборони повідомляє про активні бої на Лиманському, Авдіївському напрямку, про удари РФ у районі Куп'янська та Шахтарська та бої в районі Великої Новосілки.
Тобто, загальний контекст повідомлення той самий, що й останні місяці - тривають активні бої, але ні про який “генеральний наступ” не йдеться. За фактом, в інформаційному плані політика Міноборони та сама, як і у випадку зі звільненням захоплених територій Харківської та Херсонської областей восени минулого року.
Тобто, як і торік, ми обов'язково дізнаємося про операцію, коли противника буде вибито з позицій. Але звідки вибиватимуть супротивника - не повинен знати насамперед сам супротивник.
Зараз, через незнання та нерозуміння напрямів ударів ЗСУ, російська армія змушена “закривати” слабкі ділянки, наприклад, шляхом підриву ГЕС на півдні, і через інформаційні вкидання намагатися з'ясувати плани подальших ударів ЗСУ, адже ресурсів росіян для втримання всього фронту - недостатньо.
Тож відповідаючи на головне питання - чи розпочався контрнаступ, важливо довіряти фактам. Факти говорять про те, що дійсно йдуть наступальні операції.
Ці операції, вочевидь, мають конкретну мету - виявити слабкі місця супротивника та завдати критичного удару. Але такі операції проводилися й раніше, тож про початок масштабного наступу, мабуть, говорити ще зарано.
І не варто переживати, що ви “проспите” генеральну битву. Адже якщо про цю битву не знаєте заздалегідь ви, про неї заздалегідь не дізнається і противник. Тож, віримо в ЗСУ, та не піддаємось паніці.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.