Між Штатами та Україною дійсно є певні непорозуміння через небажання Києва понижувати мобілізаційний вік, але це все ж може статися, якщо після своєї інавгурації Трампу не вдасться досягти перемир’я
В Україні дедалі більше обговорюють питання щодо пониження мобілізаційного віку з 25 до 20 або ж навіть до 18 років. Влада і, зокрема, сам президент Володимир Зеленський повністю відкидають цю ідею, але Захід продовжує тиснути щодо такого рішення. Навіть, подейкують, що через це значно погіршилися стосунки між Києвом і Вашингтоном. Експерти підтверджують – розмови мобілізацію більш молодих людей тривають навіть у владних колах, однак поки що цього робити не збираються. Втім, якщо війна затягуватиметься далі – ситуація буде вже іншою.
Загалом партнери давно вимагають знизити мобілізаційний вік, про це активно почали говорити ще влітку 2024-го. Ще тоді молодиків 18-25 років називали найбільш ефективними для фронту. А нещодавно речник Держдепу США Меттью Міллер заявляв, що його країна вимагає від Києва виставити додаткові сили, які американці буцімто готові навчити та спорядити, щоб вони могли воювати.
Марк Рютте, генеральний секретар НАТО, також долучився до обговорення, заявивши, що “очевидно, що ми повинні переконатися, що в Україні є достатня кількість людей”.
Президент Зеленський відмовляється виконувати ці вимоги Заходу і пропонує зосередитися на постачанні озброєння українському війську. Після цього 11 грудня видання The Telegraph заявило, що стосунки між адміністрацією президента США Джо Байдена і Києвом погіршилися настільки, що суперечка щодо віку призову може покласти край партнерству.
Але чи дійсно це так? Ось, що про це думаю політолог Володимир Фесенко:
“Про погіршення журналісти пишуть для створення драматичної ситуації. Якщо б це сталося, зараз би не було активних дій адміністрації Байдена щодо підтримки України. Така дискусія є не лише зі США, а й з іншими західними партнерами ще з 2022 року. Це ще й дискусія взаємних претензій, коли ми кажемо, що з боку США недастатньо постачається зброї, а американці, яким критика не подобається, кажуть, що проблема саме в нестачі людей на фронті, і що це наша проблема”, – пояснив експерт у коментарі Інформатору.
За словами Володимира Фесенка, від України все ж не вимагають, а ставлять питання щодо мобілізаційного віку. Політолог наголосив, що проблема з нестачею людей не є визначальною для стосунків Києва і Вашингтона, але це попутна дискусія щодо стратегії й тактики.
Американці намагаються перекинути відповідальність
Політолог Олексій Якубін під час спілкування з нами підкреслив, що представники Білого дому говорять про зниження мобілізаційного віку для того, щоб перекинути відповідальність саме на Україну за ситуацію на фронті. Хоча ж самі американці затримували поставки допомоги або відправляли її не у повному обсязі.
“Наступна адміністрація США проводитиме аудит допомоги Україні. Тобто у Штатах розуміють, що було не все відправлено, були проблеми. Вони намагаються переключити відповідальність, що проблема лише в Україні, розмити її.
Існує теорія про те, що Офіс Президента зараз знаходиться в очікуванні інавгурації Дональда Трампа, яка відбудеться 20 січня 2025 року. Точніше того, що саме після неї новому лідеру США вдасться зробити все для того, щоб завершити або призупинити війну.
“З меседжів Трампа випливає, що він хоче укласти мирну угоду між Україною та Росією якомога швидше. І зараз українська влада чекає цього, адже розуміє, які публічні наслідки будуть, якщо знизити зараз граничний мобілізаційний вік. Вона чекає, що буде зі Штатами”, – зауважив політолог Олексій Якубін.
І, за цією ж теорією, якщо Трампу не вдасться нічого зробити, а війна продовжуватиметься далі, українська влада нібито може вирішити активізувати мобілізацію на повну. Втім, вважають експерти, це лише частково правда.
“Всередині українських політичних еліт, серед військових ця дискусія триває ще з 2022 року. Якщо війна триватиме ще щонайменше рік, то зниження мобілізаційного віку буде просто неминучим”, – додав у коментарі Інформатору політолог Володимир Фесенко.
Примітно, що видання Glavcom у листопаді писало із посиланням на Міноборони, що в Україні молодих хлопців планують залучати до захисту держави низкою мотиваційних пакетів. Йдеться про одноразову стартову виплату у 500 тис. грн, безплатне навчання, бойові виплати та низку інших бонусів. Контракт діятиме протягом одного року, а навчатимуть майбутніх бійців ЗСУ протягом півтора місяця.
Нині у ЗСУ середній вік – 40 років, і зачасту під час дискусій кажуть, що зниження граничного віку для призову не виправить ситуацію. Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова в інтерв’ю BBC казала, шо, в інтерв'ю BBC Україна заявила, що мобілізація 18-річних – це “дуже складне питання”.
Річ у тім, що з одного боку – питання мають вирішувати військові, які визначають щодо дефіциту людського ресурсу. З іншого – до 25 років людина лише формується психологічно.
“До цього вони, знаєте, ще трохи інфантильні. Я пам'ятаю, як мій дідусь і мій батько, які пройшли війну, мені розповідали, що першими гинули саме молоді хлопці. Тому що вони ще не вміють берегти себе. Можливо, в плані військовому, це навіть плюс, але в плані людському, це точно мінус… Я би дуже не хотіла, щоб отаких хлопчиків в нас брали на фронт”, – підсумувала вчена.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.