Bloomberg — путін хотів стати головним на пострадянському просторі, натомість втратив і той вплив, який мав

Поки росія зайнята війною в Україні, її сусіди почали шукати можливості вийти з орбіти кремля. Місце рф займають інші регіональні гравці, зокрема Туреччина, ЄС та Китай.

Путін домігся протилежного

Вторгнення росії в Україну значною мірою було розпочате для того, щоб раз і назавжди підтвердити регіональне домінування кремля. Натомість за рік після проведення війни путін домігся протилежного і його сусіди, налякані агресивною поведінкою москви, почали шукати підтримки інших регіональних гравців, повідомляє Bloomberg.

Джерела видання серед впливових посадовців росії повідомляють, що москва реагує нервово, оскільки стає менш упевненою у власних силах. Російські еліти розуміють, що з війни рф вийде ослабленою.

«Тепер, здається, це (домінування - ред.) змінюється… це робить диктування власної волі сусідам, м’яко кажучи, проблематичним»,– сказала Катерина Шульман, російський політолог, яка зараз проживає в Берліні.

Провал кремля очевидний щодо України та Молдови, які подали заявку на членство в ЄС і отримали статус кандидата. Але навіть традиційні друзі москви, такі як Казахстан, Узбекистан і Вірменія, активно налагоджують зв’язки з іншими регіональними гравцями.

Казахстан

Показовим є приклад Казахстану. Перед вторгненням в Україну, путін послав війська, щоб допомогти президенту Касим-Жомарту Токаєву придушити повстання. Однак після вторгнення російських військ до України, дипломат Токаєв зробив правильні висновки щодо того, якими будуть подальші дії путіна щодо його країни. В Астані вирішили попіклуватися про те, аби відійти від впливу Москви й заявили про нейтралітет.

Мало того, 17 червня під час виступу на економічному форумі в Санкт-Петербурзі Токаєв прямо в очі путіну заявив про невизнання анексії анексованих українських територій та відмовився приймати орден Олександра Невського. Це багато хто назвав «ляпасом путіну». Казахстан також прихистив тисячі втікачів-росіян, яких активно задіює в економіці.

«Росія стає все більш токсичною. Що робити, коли твій сусід п’яниця і дебошир, а ти не можеш виїхати?», — сказав Бейбіт Апсенбетов, колишній член правління найбільшого банку Казахстану АТ «Казкоммерцбанк»

Росіяни особливо не приховували невдоволення. Пропагандисти заявляли, що після України можуть спробувати анексувати й Північний Казахстан. Кремль за надуманими приводами, неодноразово переривав постачання казахської нафти через порт Новоросійськ. Цим шляхом переправляли 50 млн тонн нафти (80 % експорту).

У відповідь Казахстан планує збільшити експорт нафти через Каспійське море на 1,5 мільйона тонн через трубопровід Баку-Джейхан, який пролягає територією від Азербайджану до Туреччини. Токаєв сказав, що із часом постачання цим потоком може зрости до 20 мільйонів тонн.

Поки росія зайнята Україною, Токаєв використав час на зближення з Китаєм. Казахстан є учасником геополітичного проєкту Пекіну «Один пояс — один шлях» і стає чимраз ближчим до Піднебесної, претендуючи на роль провідного партнера. Перший закордонний візит, який Сі Цзіньпінь зробив після двох років карантинних обмежень перед самітом Шанхайської організації співробітництва, був саме до Астани. І там китайський лідер прямо заявив, що Китай зацікавлений у збереженні суверенітету, цілісності та стабільності Казахстану.

Через російсько-українську війну залізничний маршрут Китай-росія-Білорусь-ЄС занепав. Зростає роль транспортного маршруту Китай-Європа, через Казахстан, Азербайджан, Грузію та Туреччину.

Узбекистан

Узбекистан прагнув відірватися від росії ще до війни. У липні він підписав Угоду про розширене партнерство та співпрацю з ЄС. У грудні 2022 року відбувся другий раунд у рамках діалогу про стратегічне партнерство зі США, після якого заявили, що вітається «готовність нації встановити нові торговельні шляхи та диверсифікувати ринки імпорту та експорту».

Під час саміту «Шанхайської організації співробітництва» у вересні 2022 року Узбекистан та Китай підписали низку угод на 15 мільярдів доларів. Угоди стосуються сфери торговельно-економічного, інвестиційного та фінансово-технічного співробітництва щодо реалізації пріоритетних проєктів.

Азербайджан

Азербайджан також наблизився до ЄС. У липні країна підписала угоду про подвоєння експорту газу до блоку до 2027 року. Це прямо входить у пряме протиріччя з інтересами кремля, оскільки Брюссель прагне зменшити залежність від російського викопного палива.
У грудні ЄС заявив, що допоможе профінансувати прямий трубопровід від Азербайджану та сусідньої Грузії до країн-членів ЄС через Чорне море, з можливістю згодом з’єднати Україну та Молдову. Азербайджан є теж учасником ініціативи «Один пояс — один шлях» і у звязку із цим теж розраховує на підтримку Китаю. Під час зустрічі із Сі Цзіньпіном у Самарканді на майданчику саміту ШОС президент Азербайджану Ільхам Алієв мало не відкрито просив про протекцію перед росією

«Азербайджан підтримує територіальну цілісність та суверенітет Китаю, завжди високо оцінює однозначну підтримку КНР територіальної цілісності Азербайджану», — сказав Алієв.

Але найбільше у військовому плані зараз Баку співпрацює з Туреччиною. Президент Азербайджану Ільхам Алієв та Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган 15 червня 2021 року підписали у місті Шуша спільну декларацію про союзницькі відносини. Саме за сприяння президента Ердогана оснащена новітніми зразками озброєння азербайджанська армія зуміла повернути собі давно втрачені території.

Вірменія

Залежність від москви стала небезпечною і це розуміють усі. Хоче її позбутися і Вірменія, союзник кремля на Кавказі по ОДКБ. У цій країні знаходиться єдина військова база росії в регіоні. А проте Вірменія роздратована та розчарована тим, що кремль, попри всі декларації не втрутився в територіальний конфлікт за Нагорний Карабах із сусіднім Азербайджаном. Тут росія не схотіла вступати в конфлікт із Туреччиною, який підтримує Баку.

Азербайджан блокує Лачинський коридор, що унеможливлює сполучення з вірменами, які проживають у Нагірному Карабасі. Російські миротворчі війська в цьому районі мовчки спостерігають за цим. Тричі у січні 2023 року вірмени влаштовували протести біля російської військової бази в Ґюмрі, тримаючи гасла на зразок «Російські окупаційні сили геть із Вірменії». Прем’єр-міністр Нікола Пашинян оголосив, що Вірменія не прийматиме заплановані військові навчання ОДКБ. 

Натомість Вірменія розпочала зближення з ЄС. 23 січня Євросоюз оголосив, що відправляє дворічну цивільну моніторингову місію для патрулювання кордону у відповідь на запит Вірменії. Росії це не подобається, їхнє МЗС заявило, що це «може призвести лише до геополітичної конфронтації». Крім того, у жовтні Пашинян провів перші за 13 років переговори з президентом Туреччини

«Путін втратив свою монополію на Кавказі. Тепер Ердоган — головна дійова особа в грі»», — сказав Григорій Шведов, який очолює московську дослідницьку службу «Кавказький вузол».

Усе ж росія залишається потужною силою в регіоні. Через міжнародні санкції, країни з колишнього СРСР стали ще більш важливими для рф, адже їх використовують як канали торгівлі. Експорт до росії з інших членів Євразійського економічного союзу — Білорусі, Казахстану, Вірменії та Киргизстану — різко зріс. Також зріс турецький експорт до росії.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.