Баланс зовнішньої торгівлі України товарами у 2023 році помітно погіршився - Гетманцев
Україна стикається з негативним сальдо рахунку поточних операцій: чому це небезпечно
У звіті Національного банку України представлені зворотні відомості про платіжний баланс країни за минулий рік. Згідно з ними, баланс зовнішньої торгівлі товарами суттєво погіршився, що стало наслідком ряду чинників, включаючи воєнні події та втрату частини експортного потенціалу. Україна стикається зі зростанням дисбалансів та негативним сальдо рахунку поточних операцій, що зросли до 5,5% ВВП. Про це повідомив голова фінансового комітету Верховної Ради Гетманцев, який нещодавно наїхав на колег по фракції за неправильний підрахунок грошей на мобілізацію.
Гетманцев у авторській колонці для Focus зазначає, що із огляду на структурний характер дефіциту, що обумовлюється війною та втратою частини експортного потенціалу, стрімке розширення дефіциту являє собою небезпечну тенденцію.
Ось основні показники балансу зовнішньої торгівлі за 2023 рік:
- Експорт товарів: 34,5 млрд дол. (зменшення на 16% порівняно з 2022 роком);
- Імпорт товарів: 63,3 млрд дол. (збільшення на 14% порівняно з 2022 роком);
- Експорт послуг: 16,4 млрд дол. (збереження на рівні 99% від 2022 року);
- Імпорт послуг: 25,3 млрд дол. (зменшення на 8% порівняно з 2022 роком);
- Дефіцит рахунку поточних операцій: 9,8 млрд дол. (порівняно з профіцитом 8 млрд дол. у 2022 році).
- Профіцит фінансового рахунку — 19,1 млрд дол. (проти дефіциту 11,1 млрд дол. у 2022 році);
- Профіцит платіжного балансу — 9,45 млрд дол. (проти дефіциту 2,9 млрд дол. у 2022 році).
Тенденції за 2023 рік в цілому невтішні - помітне погіршення балансу зовнішньої торгівлі товарами. При цьому у 2023 році імпорт товарів активно зростав разом із відновленням економіки та внутрішнього попиту. Товарний імпорт збільшився до 63,3 млрд дол. (+14% проти 2022 року), що відповідає 91% від рівня довоєнного 2021 року. Тоді як експорт товарів через проблеми з логістикою, обмежувальні заходи з боку сусідніх країн ЄС, нижчі ціни на основні товари залишався пригніченим (34,5 млрд дол.). Товарний експорт скоротився на 16% проти минулого року до рівня, що складає лише 55% від довоєнного показника. Дефіцит торгівлі товарами зріс до історично рекордних 28,8 млрд дол., збільшившись майже удвічі проти 2022 року та більш ніж учетверо проти 2021 року.
У 2023 році дефіцит зовнішньої торгівлі послугами зменшився до 8,9 млрд дол. (проти 11,1 млрд дол. у 2022 році). Утім, нагадаю, до повномасштабної війни торгівля послугами була додатною для України (+4 млрд дол. у 2021 році). Покращення поточного року відображає насамперед скорочення витрат українських мігрантів за кордоном (за рік негативне сальдо за статтями "подорожі" зменшилося на 2,1 млрд дол.). Тенденція позитивна для платіжного балансу, яка водночас свідчить про вкорінення мігрантів за кордоном і перехід на місцеві джерела доходів. Серед негативних тенденцій - скорочення експорту комп'ютерних послуг, що відбулося вперше з 2001 року. У 2023 році експорт комп’ютерних послуг становив 6,7млрд дол., проти 2022 року він знизився на 8,5% (на 0,6 млрд дол.).
Отже, негативний дефіцит у балансі зовнішньої торгівлі виник внаслідок істотного збільшення імпорту товарів та скорочення експорту, спричиненого проблемами з логістикою та обмеженнями від сусідніх країн ЄС. Важливим фактором є також скорочення експорту комп'ютерних послуг, що спостерігається вперше з 2001 року. Значний дефіцит у платіжному балансі, на думку Гетманцева, підвищує ризики для макроекономічної стабільності країни. Основні виклики полягають у зростанні військових витрат, погіршенні торгівельних умов, а також збільшенні дефіциту рахунку поточних операцій.
Він пише, що Україні необхідна допомога Заходу для мінімізації ризиків, пов'язаних із погіршенням балансу зовнішньої торгівлі. Зокрема, це може включати фінансову підтримку, розширення експортної логістики та стимулювання експорту. Важливою є також ефективна координація зусиль для забезпечення макроекономічної стабільності та розвитку країни в умовах війни.
Зростання держборгу і інші виклики України
За підсумками 2023 року державний борг перевищив 5,5 трлн грн. З початку війни він збільшився вдвічі. На його приріст здебільшого вплинуло отримання пільгових кредитів від ЄС, кредитів за програмами МВФ, Світового банку, ЄБРР, а також від уряду Канади, повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у своєму телеграм-каналі.
Він зауважив на необхідності переведення малих українських підприємців (ФОПів) на загальну систему оподаткування. Це стосується тих, хто наразі перебуває на "спрощенці". Влада хоче зробити так, аби ніяких спрощених систем не було.
Народний депутат Ніна Южаніна вказує на те, що Данило Гетманцев позиціонує себе як технократа-реформатора. Але насправді його ціль - дотиснути бізнес, і йому не важливо, які наслідки будуть для держави. За словами Южаніної, Гетманцев активно проводить наради в податковій службі, надаючи вказівки і команди, як діяти податківцям.
Також "Інформатор" пояснював, що коли врешті-решт відбудуться вибори, голосування українців за кордоном можна забезпечити кількома шляхами: "турецьким" із залученням місцевих ТРЦ та "поштовим" - втім, є інші перестороги, що можуть стати на заваді саме масовому голосуванню. Про що мова - каже політичний експерт Микола Давидюк.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
