Багатодітна мати втратила пільги після розлучення, а соцзахист вимагає 29 865 гривень назад: що вирішив суд
Колишній чоловік жінки повідомив управлінню соцзахисту, що вона з березня 2022 року разом з дітьми перебуває за кордоном
Сім'я жінки мала статус багатодітної сім'ї та отримувала допомогу. Однак згодом з'ясувалось, що вона розлучилася з чоловіком, але не повідомила про це соціальний захист, тому її просять повернути 29 865 гривень. Про це йдеться у рішенні Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра, опублікованому 19 січня 2026 року.
Жінка відповідно до свідоцтва про шлюб, виданого Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, 27 березня 2010 року, зареєструвала шлюб з чоловіком. Від шлюбу народились троє дітей: дві доньки (2010 року народження та 2011 року народження) та син (2013 року народження). Її сім'я мала статус багатодітної сім'ї, що було підтверджено посвідченням, виданим Амур-Нижньодніпровською районною у м. Дніпро радою 29 вересня 2017 року з урахуванням вимог Порядку виготовлення і видачі посвідчень батьків багатодітної сім'ї та дитини з багатодітної сім'ї, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 2 березня 2010 року № 209. За період 2020-2022 років їй надавались пільги відповідно до Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 4 червня 2015 року № 389, пунктом 3 якого передбачено, що пільги надаються шляхом коштів державного та місцевого бюджетів за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім'ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу. За результатами перевірки дотримання Лівобережним управлінням соціального захисту населення Дніпровської міської ради прав та законних інтересів отримувачів пільг та житлових субсидій 7 жовтня 2022 року був складений акт у пункті 12 якого зазначено, що у ході перевірки були виявлені порушення, зокрема, неправомірне встановлення статусу багатодітної сім'ї, що не відповідає нормам абзацу 18, статті 1 закону України «Про охорону дитинства». Громадянка не повідомила управління про те, що вони з чоловіком розірвали шлюб (номер судової справи 199/611/20, провадження 2/199/913/20). У період з 2020 по 2022 роки зверталась до управління за призначення пільги та надавала посвідчення, яке втратило чинність. Для усунення порушень Сервісною службою було запропоновано привести у відповідність правовий документ, повернути кошти неправомірно призначених виплат. Згідно з актом перевірки сума надміру виплачених пільг на оплату житлово-комунальних послуг як багатодітній родині за період з квітня 2020 по жовтень 2022 року склала 29 865 гривень. У лютому 2025 року її колишній чоловік повідомив управлінню, що вона з березня 2022 року разом з дітьми перебуває за кордоном. На теперішній час, сума надміру виплачених коштів, яка підлягає поверненню у розмірі 29 865 гривень на рахунок управління не надходила.
Жінка надала відклик на позов, в якому зазначила, соцзахистом пропущено строк позовної давності, а також що пільга на оплату житлово-комунальних послуг як багатодітна сім'я, розраховувалась виключно тільки на неї і трьох її неповнолітніх дітей. Колишній чоловік ніколи не був зареєстрований за цією адресою і ніколи не подавав заяв і не отримував пільги на оплату житлово-комунальних послуг як багатодітна сім'я.
Яким було рішення суду?
Суд відмовив соцзахисту в задоволенні позову. Не надано доказів, що жінка, як пільговик, отримала пільги внаслідок свідомого подання документів з недостовірними відомостями.
"Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що позивач після розірвання шлюбу втратила статус багатодітної сім`ї, оскільки стаття 1 Закону України «Про охорону дитинства» передбачає такий статус для однієї матері, яка проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує. Позивач не надав суду докази, що відповідач, як пільговик, отримала пільги внаслідок свідомого подання документів з недостовірними відомостями. Необхідно також звернути увагу, що у рішенні по справі «CAKAREVIC v. CROATIA» (заява №. 48921/13) від 26 квітня 2018 року Європейський суд з прав людини звертав увагу, що у випадку, коли компетентний орган приймає рішення на користь заявника та продовжує здійснювати відповідні платежі, заявник має законні підстави припускати, що отримані платежі є юридично правильними. Також ЄСПЛ підкреслював, що з урахуванням того, що сума, яку отримувала заявниця, була достатньо скромною і витрачена на задоволення основних життєвих потреб, вимога до заявниці про відшкодування суми допомоги, виплаченої помилково компетентним органом, становить надмірний індивідуальний тягар для неї і свідчить про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції. З урахуванням зазначеного, враховуючи обставини цієї справи, у задоволенні позовних вимог слід відмовити. Суд, не дає оцінку запереченням відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності, оскільки позовна давність застосовується лише у випадку обґрунтованості позовних вимог, а вданому випадку суд відмовляє у позові з огляду на недоведеність вимог належними та допустимими доказами позивачем", - наголосив суд.
Стежте за нами у Viber
Зараз читають на Інформаторі
