Азербайджан відмовився від переговорів з Вірменією в "іспанському форматі": яка країна стала на заваді

У четвер, 5 жовтня, в місті Гранада (Іспанія) мала пройти п'ятистороння зустріч по питанню Нагорного Карабаху та конфлікту між Вірменією та Азербайджаном. Окрім вірменського та азербайджанського президентів, там повинні були бути присутні лідери Франції та Німеччини, а також голова ЄС Шарль Мішель. Втім, Баку в останній момент відмовився від переговорів. 

Про це повідомляє видання "Інтерфакс-Азербайджан" з посиланням на власні джерела. Причиною демаршу президента країни Ільхама Алієва є Франція - а точніше, позиція Парижа. 

Так, наразі вже достеменно відомо, що зустріч не відбудеться. Принаймні, точно не відбудеться в тому форматі, в якому планувалася. А без участі азербайджанського лідера вона, власне, взагалі втрачає будь-яке значення. 

Неофіційною причиною в дипломатичних колах називають "деструктивну позицію" позицію Франції. Окрім цього, Берлін та особливо Париж були проти того, аби зустріч пройшла в Туреччині. 

"За таких умов азербайджанська сторона відмовилася від проведення переговорів", - пишуть журналісти.

До речі, вже стало відомо, що запланований візит до Іспанії скусував і турецький лідер Реджеп Ердоган. Враховуючи, що саме він є "патроном" Алієва та "благословителем" операції Азербайджану в Карабасі, очевидно, що зустріч політиків з західними лідерами та вірменським прем'єром Пашиняном сенсу тепер не має. 

Питання руба - Нагірний Карабах: "чорна кішка" між Баку, Єреваном та Європою 

Джерела стверджують, що в Баку дуже невдоволені західною позицією щодо питання приналежності Нагірного Карабаху. Азербайджан вважає, що на платформі за оссю "Париж-Берлін-Єреван" панує "антиазербайджанська атмосфера" (що, власне, не дивно).

А нещодавні заяви міністра закордонних справ Франції під час її візиту до Вірменії нібито показали, що Париж займає "майже ворожу" позицію щодо Баку. Нагадаємо, що в Парижі заявили про згоду почати поставки зброї до країни, що різко негативно розцінили в Азербайджані та в Туреччині. 

Азербайджанська сторона підкреслює, що в загальному тристоронньому переговорному форматі за участі ЄС, Єревану та Баку вона зможе взяти участь. Однак "іспанський формат" за участі Франції в будь-якому виді є неприйнятним. 

"Будь-який формат, у якому представлена Франція, для Азербайджану є неприйнятним... Азербайджан не братиме участі в зустрічах, на яких представлена Франція", - кажуть дипломати. 

Зазначимо, що така політика є, вочевидь, черговим ударом по і так слабких позиціях Вірменії, а також по її сьогоднішніх покровителях в регіоні - Німеччині та особливо Франції. Враховуючи, що ці партнери мають протиріччя й внутрішнього характеру. 

Вірменія наодинці зі своїми проблемами

Так, Пашинян вже заявив, що мав на меті підписання мирного договору з Азербайджаном. Правда, цікаво тут те, що взагалі-то Баку з Єреваном не воював. Згідно з усіма міжнародними документами, Нагірний Карабах є офіційно визнаною територією Азербайджану. А його лідери, власне, згідно з азербайджанським та міжнародним правом є банальними сепаратистами, на кшталт "ЛДНР" в Україні. Тобто формально Баку просто відновив свою територіальну цілісність, до того ж відносно безкровно (мається на увазі, без великої бійні). І будь-які претензії до нього з міжнародної точки зору є як мінімум сумнівними.

Пікантності додає також і позиція Вірменії. Нагадаємо, що за 30 років існування невизнаної Нагірно-Карабаської республіки вона такою і залишилася - Єреван ніколи офіційно її не визнавав. Та й взагалі робив не так вже й багато для вирішення конфлікту, хоча для цього існували різні моделі та плани. 

У підсумку, фактично Вірменія залишилася одна. Союзниця по ОДКБ росія дала зрозуміти, що підтримувати вірменів не буде. Захід теж не особливо втручався в ситуацію. Ну, а про Азербайджан та його "старшого брата" Туреччину й казати нема чого. В результаті Єреван залишився майже один на один зі своїми проблемами, як-то велика кількість біженців та політична криза в країні. Пашинян вже заявив, що піде у відставку, якщо це допоможе владнати ситуацію в державі. Однак впевненості в цьому немає.

Варто звернути увагу на ще одну версію щодо майбутніх подій на Кавказі. Демарш Алієва (за спиною в якого явно стоїть Ердоган) може бути не скільки "ляпасом" для Франції та Німеччини (навіть не для Пашиняна - "лежачих не б'ють). скільки ознакою для підготовки подальшої ескалації. Адже на вірменській території - вже міжнародно визнаній - залишаються анклави, населені переважно азербайджанцями. Тож є вірогідність, що азербайджансько-турецький альянс піде далі на Кавказ, аж до вторгення на офіційну територію Вірменії задля "захисту своїх людей". А це, в свою чергу, вже точно змусить росію відповісти хоч якось. Тож "швидка спецоперація" в Нагірному Карабасі може, на жаль, стати прологом до чергової великої війни.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.