Автор вірусного танцю Сеньйорита Олександр Кварта: Мені хотіли дати повістку, але відпустили

Співак Олександр Кварта став популярним не тільки завдяки таким хітам як “Сеньйорита” чи “Струмочок”, а також своїми танцями під час виконання пісень. Його рухи стали вірусними особливо після того, як за ним повторив їх комік Василь Байдак. Отже, в ексклюзивному інтерв’ю для “Інформатор Україна” співак розповів, як та чому він додав цей танок, про походження свого прізвища та чому патрульні не вручають йому повістки. Ще співак пригадав, як Пугачова придбала в нього пісню і це перетворилося на скандал.

Щоб танцювати на сцені щодня бігаю по чотири кілометри

- Олександр, ваша фішка, це енергійний танок під час виконання пісні. Коли та чому вирішили це робити?

- Це пішло з відсутності ударних інструментів на яких я грав до того, як почав танцювати. А починав я в ансамблі як барабанник та співак. Але коли вступив в університет, то залишився без свого ансамблю то пішли більш театральні обіграши, а згодом перетворилося на танці і це нормально пішло й було цікаво публіці. Зараз часто й густо люди на моїх концертах намагаються повторити мої рухи. Та й в інтернеті з’являються ролики де люди намагаються це зробити. Причому, вперше це трапилося ще у 2011 році. Не пам’ятаю, де був цей виступ, але були різні версії й вони гуляли в інтернеті. Хтось підкладав там будильник під ноги, хтось писав: “Якщо бухаєш після 30”. І вдруге це все завірусилося після концерту “Наше бачення” де комік Василь Байдак повторює це все за мною на сцені. 

- З Байдаком то була імпровізація чи ви готувалися?

- Звісно ми готувалися. Він не довго вчив ці рухи і він дуже талановитий й гідний танцюрист. Десь за пару годин до концерту я показав йому мої рухи і він прямо сходу це зробив.  

- Для людини в 47 років багато танцю на сцені не проста справа. Як підтримуєте фізичну форму - бігаєте кроси, чи багато танцюєте щодня?

- І те. і інше. Я бігаю регулярно чотири кілометри, якщо я не в турі. Плюс, після цього, у мене йде потужна аеробіка. Також, я співаю під час бігу. Треба тримати форму та вагу. Бо в минулому році було 83 кілограми. Зараз 10 кілограмів скинув, щоб салом не запливати і не заважало нормально дихати. Так що, поки тримаю марку. Концерт у мене триває до двох годин, так що я можу ще фору дати багатьом, навіть молодим.

- Тобто, коли ви танцюєте, то співаєте не під фонограму? 

- Люди так вважають, але я співаю під мінус один, коли інструментальне супроводження це фонограма, а я співаю наживо. Той, хто розбирається розуміє, наскільки це складно. Ті хто каже, що я співаю під “фанєру” той каже мені найбільший комплімент і я можу дивувати людей. 

- Ваш танок це постійна імпровізація чи відпрацьована система рухів?

- Колись мені у YouTube написали, що це подібно до шаффлу і воно подібне на те, що робив якийсь італійський танцюрист у рекламі якогось спортивного бренду. Потім мене почали порівнювати з дуетом у котрого був кліп де вони постійно йдуть та танцюють. Так я вперше дізнався, що я танцюю шаффл. Далі я почав використовувати більше інших рухів.   

Судитися з Пугачовою моєї однієї хрущовки не вистачить

- Ваш музичний стиль більше тяжіє до старої української естради до якої неоднозначне ставлення в масового слухача. Чому взяли такий орієнтир, а не пішли у напрямку актуальної західної естради - The Weeknd, або Гаррі Стайлз?

- У мене це виходить природньо. Я не рухаюсь навмисно в той чи інший бік. Просто більшість пісень пишеться мною та різними авторами. Вірші самі диктують, яка буде пісня. Той самий розривний “Струмочок”, який зараз багато хто співає. На нього роблять кавери та ремікси. Писався він більше, як весільна пісня. Він залетів на “Нашому баченні”, коли відомий блогер Михайло Лебіга, котрий сидів у журі сказав, що “Струмочок” накриває. Він зробив мені рекламу після чого мені потім часто писали: “Хто від Лебіги, пишіть у коментарях”. Такі пісні займають свою нішу. Коли я вперше їхав з турами по Херсонщині та Одещині, то вже всі знали цю пісню. А написана вона була десь у 2014 році. Вона зайшла як народна і багато хто досі так думає. Якщо пісня живе, то немає значення як вона звучить. У мене є більш сучасні композиції, але вони не позалітали взагалі. Ніколи не знаєш, що стрельне та в якому дусі.

- До війни одна з ваших пісень потрапила до репертуару Пугачової. Чи вдалося на цьому заробити?

- Колись я писав російськомовні пісні і перший альбом називався “По дорозі до Сонця”. Я написав його у Харкові ще у студентські часи. А у 2006 році поступив до московського інституту культури та мистецтв. Звісно у мене було бажання потрапити в обойму Пугачової і на радіо “Алла” я відправляв свої пісні, щоб вона там почула. Вона не тільки почула, а ще й заспівала, причому з сюрпризом для мене. Мені подзвонив брат і каже: “Включай телевізор, там Пугачова пісню твою співає”. Я був трошки в шоці від того.

Потім через свого знайомого продюсера у Москві я зв’язався і мене звили з Укупніком. Мене тоді з ним порівнювали, тому що кучерявий. Хоча у нього хімія, а я натуральний. Я як раз тоді брав участь у московському шоу “Хвилина слави”. Він порадив мені офіційно зареєструвати пісню і Алла Борисівна заплатила мені гонорар за слова та музику. Це було декілька тисяч долларів. Тоді про це дізналося СТБ. Вони подзвонили мені і зробили скандальний сюжет, хоча я цього не хотів. Бо судитися с нею моєї однієї хрущовки не вистачить.

Я приїхав до Москви, зустрівся з її агентами й вони сказали: “Радійте, що за два роки взяли вашу пісню”. І я хотів би продовжити для неї писати, але наше телебачення роздуло скандал, що Примадонна краде у бідного композитора пісні. Я почав робити сюжети, що вона не крала і все зроблено юридично правильно. Але все це вже було ні до чого, бо Пугачова в той момент дала вже інтерв’ю MTV, де сказала, що хотіла допомогти людині, а він таке вчинив. Все було зіпсовано. Я мріяв побачити її але так і не побачив. А моя мамочка, царствіє їй небесне, дуже її любила.   

- Вас іноді називають заміною Олега Вінника, як ставитися до такого порівняння, що між вами спільного?

- Спільного, скоріш за все, що це одна естрадна ніша і людям легше підігнати під якийсь шаблон чи матрицю. А от зовні нічого подібного не маємо. Іноді людям легше з кимось порівняти, ніж визнати, що я такий сам по собі ні на кого не схожий. Вінник точно так як я не танцює. Я зовсім не переймаюсь, коли мене з кимось порівнюють.  

Мене зупиняли патрулі, коли я їхав у харківському напрямку.

- Дивлячись на ваші фото зрозуміло, що у вас багато вишиванок. Скільки їх у вашій колекції та за яким принципом ви їх збираєте?

- Десь з десяток. Саме жовтих з блакитною вишивкою тільки три й одна навпаки. Ще одну дружина вишила мені на сольний концерт, котрий був нещодавно у Києві у Жовтневому. У мене була цікава історія, коли ми поїхали у Верховину на прогулянку, ще перед масштабним вторгненням і пішли у музей музиканта Романа Кулика. Ним керує його дружина і коли вона мене побачила і впізнала то пригадала мій концерт у Харкові 2018 року. Вона розібрала мій вигляд, так би мовити, по запчастинах - що означає кожний орнамент. А майстриня, котра зробила мені на той концерт вишиванку з Градіжська, це Полтавщина, але орнаменти, чомусь, здебільшого були гуцульські. Я не знаю точно орнаменти своїх вишиванок, але серед них є більш улюблені і одягаю їх під настрій. Наприклад, коли збираємо донати для ЗСУ, то вдягаю жовто-блакитну вишиванку.     

- Ви живете у Харкові, як вдається пережити ці постійні прильоти?

- Я зараз живу по всій Україні і багато гастролюю. Приблизно пів року мене немає вдома. Саме зараз я знаходжусь у Франківську, бо вивіз сюди сім’ю. У Харкові у мене залишився брат, він військовий - був моїм адміністратором, а тепер пішов воювати, а також молодший брат з дружиною. Він живе на Салтівці. Так, бути там не просто. А моя квартира на ХТЗ і вона ціла. 

- Кажуть, що якщо не всі, то більшість ваших концертів благодійні. За рахунок чого живете?

- Від Ютубчику мені не погано приходить. Так, всі зібрані гроші ми перераховуємо на потреби ЗСУ та залишаємо собі на те, щоб сплатити дорогу та оренду залів. Збори зараз трохи впали, бо люди трохи зневірилися. Тому іноді треба доплачувати, бо зібране то святе.

- Ви продовжуєте багато їздити по країні. Після того, як почав діяти новий закон про мобілізацію вам вже вручали повістку?

- Мене вже зупиняли патрулі, коли я їхав у харківському напрямку. Мені хотіли як раз дати повістку, але я їм сказав: “Хлопці, ось дивіться. Я зараз не доїду та не зроблю два концерти. Тоді не збереться сума на пікап на котрий я зараз збираю”. І вони мене відпустили. Я маю волонтерське посвідчення і займаюсь цим з 2014 року. 

- Ви народилися в Охтирці, яка частково була під окупацією рашистів. Чи були там після визволення і як змінилися люди, котрі це пережили?

- Вони зайшли туди, але їх побили. А потім вони скинули вакуумні бомби і ракетами побили. У тата потім вікна повилітали та шифер з хати. Коли мені писали, я під коментарями кидав ролики: “Російські матері, заберіть своїх синів, тому що наші хлопці потужно можуть дати здачі”. На що мені писали: “Что вы врете на счет Ахтырки. Там все спокойно. У нас родственники в Ахтырке”. Ждуни там трошки були.

Але зараз, звісно, багато змінилося. Ми в сім’ї завжди говорили українською. Тільки в Охтирці за радянських часів, так як і у Харкові, було багато військових та російськомовних. Не дивно, що там були ждуни. Але зараз атмосфера дуже помінялася. Вони вже не хотять, щоб повторилося те, що було на початку 2022 року. Там до кордону всього кілометрів 40.      

- Кварта це ваше реальне прізвище, чи псевдонім? 

- Це козацьке прізвище і мені з таким прізвищем псевдонім не потрібний. З архівів у мене є інформація, що був козак Кварта, який був хорунжим. Це той, що прапор несе. Моє коріння пішло з Груні і Квартів там багато так що далекі далекі родичі там є. Взагалі кварта це велика кружка, така як зображена на портреті козака Мамая. Вона вміщує більше літру. А ще у поляків квартою рахували данину для утримання війська. Воно мало оберігати польських вельмож і ці пани скидалися у складчину та утримували це військо і його теж називали квартою. А ще в “Енеїді” є, що козак “випив кварту, випив дві”. Для цього треба мати неабияке здоров’я.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте у нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписати на канал у Viber можна тут.