У кліпі знаменитість постає у кількох яскравих і незвичних стилях. Спочатку Білик одягнена в рожевий костюм і має пасма рожевого волосся, а згодом змінює вигляд на блакитний — у костюмі та з поєднанням світлого й блакитного волосся.
Місцеві жителі не втрачають віри та чекають на звільнення
Якби на законодавчому рівні була можливість селищу міського типу надавати звання "Героя", то Чорнобаївка напевно отримала б його першою. Але це сміливе смт вже точно має своє місце в історії українського протистояння російським окупантам. Про нього багато легенд та кумедних "мемів".
Але у Чорнобаївки є й інший бік — люди. Мирні місцеві, котрі живуть у цій реальності з першого дня. Вони тримаються, незважаючи на всі небезпеки, та вірять у якнайшвидше звільнення. Серед таких людей і наша співрозмовниця — дівчина, яка нещодавно виїхала на підконтрольну Україні територію. Тепер вона змогла розповісти про нюанси життя у загадковій Чорнобаївці.
Ранок 24 лютого для місцевих розпочався з вибуху в аеропорті, який знаходиться безпосередньо біля смт. Туди був приліт крилатої ракети приблизно о 6-й ранку. Тепер у цій місцевості творяться незрозумілі речі – постійно вибухає техніка супротивника, а земля удобрюється трупами російських військових. Але незважаючи на це, день за днем ворог продовжує займати "улюблену" позицію.
"До 27 лютого справи в Чорнобаївці були більш-менш. Але потім вони пригнали танки, РСЗВ та іншу артилерію. У нас був шок, але для укриття вже підготували підвали. З того часу більшість ночей проводимо там. Цього дня я вперше почула як працює "Град", - розповіла місцева мешканка.
За словами дівчини, перші масові руйнування житлових будинків та інших будівель у Чорнобаївці сталися 1 березня. Тоді російські військові відігнали "Гради" в сусіднє поле і направивши їх на смт - розпочали обстріли.
"Вони хотіли, щоб ми думали, що стрілянину відкрили ЗСУ, але ж ми на власні очі бачили їх пересування та напрямок вогню. Окупанти і зараз стріляють з наших ферм та полів, переважно у напрямку Миколаєва. Постійно змінюють позиції ППО у нашій зоні. У районі аеропорту розміщують техніку, але ЗСУ з успіхом її знищують".
Окупанти розуміють, що місцеві можуть надавати допомогу ЗСУ і тому намагаються тримати людей у страху. З перших днів вони шукають сім'ї ветеранів АТО/ООС та правоохоронців, перевіряють телефони. Так вони намагаються виявити потенційних коригувальників вогню:
"Російські військові можуть увірватися в будинок, викрасти людину, неважливо - це жінка чи чоловік. Більшість повертають, але були випадки, коли полонені зникали безвісти. На самому початку в нас був місцевий зрадник — один волоцюга. Вирішив допомагати окупантам і одразу став значущою для них фігурою - їздив на БТРі, показуючи на будинки силовиків та АТОшників".
Дівчина розповідає, що звірства, подібні до тих, що були в Бучі, вже бачила в Чорнобаївці.
"У середині березня, на прилеглій трасі були знайдено 11 трупів. Людей закатували та розстріляли. Просто викинули на дорогу. З місцевим мародером, який вкрав зі зруйнованого будинку мікрохвильову піч, російські солдати розправилися також жорстоко. Розстріляли чоловіка, той намагався замотати масивні поранення шнуром, але так і сплив кров'ю".
На сьогоднішній день у Чорнобаївці зруйновано більше 260 домоволодінь та близько 25 зон з нерозірваними снарядами, є загиблі та поранені мирні. Населений пункт покинули близько половини жителів. Ті, хто залишився - намагаються триматися ближче до укриттів.