Зміна міністра оборони в Україні неминуча, але незрозуміло коли саме

Міністр оборони України сьогодні - не просто державний чиновник. На сьогоднішній день, міністр оборони - людина, яка буквально відповідає за забезпечення армії та за захист українського народу від російської агресії. Для воюючого української держави, це одна з ключових фігур в уряді. Правда лише в разі, якщо мета держави - перемогти у військовому протистоянні. «Інформатор» розбирався з ситуацією навколо можливої заміни керівництва військового відомства.

Невиразне ТЗ - результат ХЗ

Відомим виразом винесеним у заголовок розділу можна охарактеризувати «системність» підходу нинішнього Верховного головнокомандувача Збройних сил України Володимира Зеленського до оборонної політики. Від початку свого правління, шостий Президент України змінив двох глав Міністерства оборони. Спочатку на пост призначили Андрія Загороднюка, а пізніше його змінив на нинішнього главу Міноборони Андрія Тарана. І що цікаво, під час цієї заміни суспільство так і не почуло притомного звіту про роботу Загороднюка, про результати його роботи, чи про причини звільнення. Не прояснилися і завдання, які «Верховний» ставив перед своїм військовим міністром. Отже, і роботу Загороднюка, і роботу Тарана оцінити непросто.

«У нормальних країнах затверджується план роботи уряду і цей план реалізовується. Зараз у нас Кабінет міністрів не має плану роботи. Про які плани міністри звітують, якщо вони з самого початку нічого не затвердили? Відповідно, незрозуміло, який обсяг завдань виконав той же Таран на посаді міністра оборони. І він теж з незрозумілих причин був призначений на зміну попередньому міністру оборони, якого також призначив Зеленський. Він вступив на посаду, не пояснюючи Верховній Раді, які перед ним президент Зеленський поставив цілі і завдання», - поділився своєю думкою з ІА «Інформатор» колишній командир добровольчого батальйону «Миротворець», екс-нардеп Андрій Тетерук.

У свою чергу, волонтер, представник міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm, член Ради волонтерів при Міністерстві оборони України Михайло Макарук, повідомив «Інформатору», що Андрій Таран далеко не найгірший міністр оборони, а які ставлять завдання, таким виходить і результат.

«Щоб давати якусь оцінку, потрібно зрозуміти, які завдання стояли перед Тараном. Невиразне ТЗ - результат ХЗ. Тут те ж саме. Які критерії оцінки ставили Тарану, які завдання він та його команда повинні були виконати? Якби це все було показано публічно – розмова була б одна. Степану Полтораку (міністр оборони 2014-2019) публічно щороку «нарізалися» завдання. Наприклад, в цьому році у тебе ППО, в наступному - медицина. Тоді це було публічно і можна було працювати, а зараз таємниця, покрита мороком...», - поділився думкою Михайло Макарук.

На думку військового експерта, Міністерству оборони вдалося залучити хорошу команду з питань кібербезпеки та цифровізації, і поспішати міняти Андрія Тарана на кого-небудь не варто. По-перше, Україна знаходиться в умовах війни, а по-друге, зрозуміло, що нинішній міністр обмежений в можливостях формування власної команди. А знайти спільну мову з кимось кого було призначено раніше  досить складно. Нагадаємо, що в липні троє з восьми його заступників звільнив Кабінет міністрів.

«Таран не найгірший міністр оборони. Особливо на тлі всіх тих кандидатур, які ми зараз бачимо (як можливого наступника глави МО - Ред). Давайте поки залишимо як є, нам ще воювати... У Тарана біда в тому, що йому не дали повністю команду сформувати. Якби це було як у Арсена Авакова, коли він зайшов зі своєю командою і всюди поставив кого хотів і куди хотів... Не пригадаю жодного міністра оборони, якому б дали поставити скрізь своїх людей. Хіба що міністр Кузьмук при Кучмі», - резюмував Михайло Макарук.

Зміна голови Міноборони - неминуча, але на кого - не зрозуміло

З моменту початку військової агресії Росії проти України, у військовому відомстві змінилося п'ять міністрів (два були в статусі виконуючих обов'язки). Не потрібно бути Вангою аби передбачити, що піде у відставку і Андрій Таран. Розуміючи нинішнє ставлення влади до громадської критики, можна сміливо припускати, що причиною його заміни стане не стільки зрив оборонного замовлення або скандали в департаменті закупівель, скільки назріла необхідність в новій PR-акції офісу Володимира Зеленського, який намагається підтримувати реноме реформатора.

«Призначення Тарана відбулося без чіткого плану дій та розуміння, навіщо його призначили на посаду. Так відбудеться і звільнення... Ми бачили величезну кількість кадрових призначень, які відбулися виключно через втрату особистої довіри з боку Зеленського. Це управлінська катастрофа і очевидно, що наша країна страждає від будь-яких проблем як на внутрішньому так і на зовнішньополітичній майданчиках. Таран буде замінений, як і всі інші міністри, коли у Зеленського з'явиться для цього бажання. Причини йому не потрібні», - вважає Андрій Тетерук.

Член Ради волонтерів при Міноборони України Михайло Макарук також вважає, що Тарана зніматимуть з посади. Але не найближчим часом, так як міняти його зараз буквально нема на кого. Особливо після недавніх (і добре прийнятих у військах) призначень на посаду Головнокомандувача ЗСУ бойового офіцера Валерія Залужного, а на посаду Начальника Генерального штабу ЗСУ бойового офіцера Сергія Шаптали.

«Після таких крутих призначень, яких чекала армія, які пройшли в Збройних силах України, ці товариші (нардепи - Ред.) Не зможуть впасти обличчям в бруд і призначити бог знає кого на посаду міністра оборони. Це має бути людина з колосальним авторитетом в ЗСУ і досвідом, щоб ні у кого не виникло думок, що нам тут «впарюють» не зрозумій кого », - зазначив військовий експерт.

При цьому Михайло Макарук категорично відкидає можливість призначення на посаду міністра оборони народного депутата від «слуг» Ірини Верещук, яка через ЗМІ не втомлюється посилати Банковій сигнали про своє бажання очолити військове відомство.

«За всю історію не було таких відвертих ідіотів у правлячій коаліції, як пані Верещук. Те, що вона хоче стати міністром, це її дуже великі забаганки. Я ще більше скажу, що вона самостійно, за своєю власною ініціативою, вкидає багато грошей в саморекламу з розповідями про те, яка Верещук буде класна міністр оборони. Верещук не хочуть бачити міністром оборони ні волонтерські кола, ні військові, ні Банкова. Тому це поки тільки її забаганки...», - зазначив Макарук.

Більш того, на думку Макарука, міністром оборони повинен фактично має стати максимально публічна людина, що володіє мистецтвом переговорів і навичками практичної дипломатії. Зрештою, вести армію в бій буде Головнокомандувач ЗСУ та начальник Генерального штабу, а міністр повинен забезпечити Збройні сили всім необхідним.

«Тут важливі не персоналії тих, хто буде на посаді. Завдання міністра оборони в сучасних реаліях і в реаліях реформи збройних сил та армії України, стояти, грубо кажучи, з автоматом близько валізи і вибивати гроші у Кабміну для потреб армії. І бути публічно дипломатичною особою. Все. А завдання щодо того, що хоче армія, що їй потрібно закуповувати формує Головнокомандувач та Генеральний штаб ЗС України. Валерій Залужний (головнокомандувач ЗСУ - Ред.) Цим займається. У міністра оборони повинна бути своя команда. Це департамент інформаційний, департамент закупівель, департамент будівельний. Це повинні бути професійні люди, які можуть зайти командою. Навіть Залужний зайшов своєю великою командою», - резюмував експерт.

Експерти при цьому сходяться на думці, що прозорістю прийнятих кадрових рішень нинішня українська влада, обличчям якої з 2019 року є Володимир Зеленський, дивувати своїх громадян не має наміру. Звичайно, рішення про заміну міністра оборони для українців стане несподіваним, але в світлі кадрової політики монобільшості - цілком очікуваним.

А от, чим зараз дійсно може здивувати президент Зеленський, так це системністю в поточній роботі, постановкою конкретних завдань і публічною критикою тих, хто не виправдав покладених надій.