Актор Дмитро Олійник розповів, як потрапив на головну негативну роль, чому пивоваріння стало його великим захопленням та що трапилося з будинком його дідуся у Криму
Зірка театру “Золоті ворота” Дмитро Олійник зіграв одну з головних ролей у фільмі “Будинок “Слово”. А затвердили його на неї, часткового, завдяки схожості з Путіним. Актор розповів наскільки це співпадіння виявилося важливим, а також розповів, що трапилося з будинком його дідуся у Криму й поділився секретами домашнього пивоваріння за яке він перед самою війною отримав перший приз. Про все це він розказаав в інтерв’ю на YouTube-каналі Аліни Доротюк.
“Спочатку мене затвердили на іншу роль у “Будинку “Слово”. Але в останній момент цього персонажа взагалі вирізали зі сценарію і режисер запропонував мені зіграти головного антагоніста. Він у цьому фільмі став уоособленням всіх тих митців та інших людей, які доносили на інших і зрадили своїх з метою власної наживи, які готові були переступити через моральні людські цінності.
Режисер не заперечував, що шукав на цю роль актора який має схожі риси з Путіним. Напевно глядачі, які дивляться цю картину проводять ці паралелі й бачать це. Але схожість мого героя на Путіна не була головною метою. Якби ми робили його максимально схожим, тобто повторювали його рухи та поведінку, то це б була вже пародія. Я люблю жартувати, що окрім рис президента сусідньої недодержави у мене ще є риси британського актора Тома Хіддлстона, який зіграв Локі і з ним у мене набагато більше спільного”, - каже Дмитро Олійник.
Актор народився та закінчив перший клас у Криму й тільки після цього переїхав до Чернівців. Але там залишився будинок його дідуся та бабусі, який після анексії Криму пограбували.
“Мій батько родом з Криму і я закінчив там перший клас та довгий час кожного літа відпочивав у бабусі з дідусем у селі. В останнє ми були там у 2013 році, коли помер дідусь і тому ми з батьком дуже важко переживаємо анексію Криму. Були сусіди, котрі доглядали цей будинок, але у 2018 чи 2019 році ми отримали від них фотографію. У нашому будинку вибили вікна та двері. Напевно, хотіли пограбувати.
Але в 2013 році батькові вдалося вивезти частково майно й нічого цінного там не залишилося. Після цього сусіди забили будинок дошками і він, напевно, досі так і стоїть. Гірше те, що з 2013 року ми не можемо поїхати на могилу його батьків та подивитися в якому вона стані. Це боляче”, - з сумом каже актор.
Багато хто з колег Дмитра зараз воює. Сам актор також стоїть на обліку і каже, що готовий піти воювати.
“Багато акторів зараз вже воюють і я стою на обліку і коли прийде мій час готовий взяти до рук зброю і піти воювати. Цей шлях розпочався і треба його доводити до кінця, тому що далі будуть страждати наші діти та наші онуки. Ця війна може тривати дуже довго, якщо ми її зараз не закінчимо. Є таке відчуття, що нас, тобто суспільство, підготовлюють до замороження конфлікту. В Києві навіть починають забувати про те що у країні йде війна. Наприклад я дуже рефлексую на засилля російської мови на вулицях”, - ділиться Олійник.
Виявилося, що Дмитро досяг певних успіхів не тільки у театрі та кіно, а й у мистецтві пивоваріння, бо перед самою війною посів перше місце на одному з фестивалів. А зараз він продає його на аукціонах у театрі за донати на ЗСУ.
“У мене є невеличка домашня пивоварня. Це каструля на 33 літри. Ця ідея у мене виникла випадково після того, як я подивився серіал “Пуститися берега”. Там один з персонажів у своєму гаражі закриває пиво. І в той момент я подумав, а що можна самому вдома варити пиво? Я довго не міг знайти справу, яка б мене переключала й давала можливість розслабити мізки. І раптом варіння пива для мене стало таким неймовірним відкриттям.
Я взагалі люблю готувати вдома і все що пов’язано з тим, що можна зробити й одразу презентувати комусь. Наша професія це про емоційні історії, про досвід, про енергетику. Коли ти репетируєш не завжди можеш отримати якийсь фітбек і сатисфакцію. А пиво ти можеш зробити й налити. Людина спробує та скаже, сподобалось чи ні. І ти починаєш далі додумувати рецепт, щось домальовувати і тобі так цікаво це конструювати і це теж певною мірою творчість.
Я вже довгий час варю пиво і в цьому році я двічі вийшов на фестиваль домашніх пивоварів. Коли ми говоримо про пиво багато хто може сказати: “Ну, що це за напій?! Це коли хлопці біля під’їзду сидять з двушками та п’ють”. Але так говорять, тому що в нас немає культури споживання цього напою, вона зовсім не розвинута. Вино асоціюється з чимось благородним, а пиво ні. Хоча у пива є безліч смаків, сомельє, енциклопедій по вивченню, дуже багато людей, котрі люблять. варять, колекціонують, пробують нові смаки, досліджують. Також є спеціальні судді, котрі вирішують правильність стилю. Коли ти пояснюєш це людям ти розумієш, що говориш їм про певну культуру споживання де люди шукають нові смаки: пиво з кокосом, з шоколадом, з різними додатками фруктів або овочів. Зараз популярні дуже томатні пива.
Я цього року представляв декілька своїх стилей від світлого до темного. А у 2022 році за два тижні до повномасштабного вторгнення, я виграв фестиваль домашніх пивоварів в одному зі стилей. Справжнє пиво може стояти роками, навіть живе. Іноді про нього кажуть, що у нього термін придатності три тижні. Це міф. Це означає, що на виробництві якийсь з процесів не правильно відбувається й воно кисне. В мене є міцне пиво яке стоїть вже чотири роки. Але міцність це не означає, що туди доданий спирт. Це відпрацьовують дріжджі”, - розпоідає Олійник.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.