У кліпі — реальний стрибок з парашутом, на який артистка наважилась попри сумніви. «Я знала, що мама не підтримає, тому просто зробила це. А вже потім, коли сказала їй, що хочу стрибнути — вона була шокована. Ми посварились. Була напруга, ультиматуми, мовчання. Але я не могла відмінити вже зроблене», — розповідає GROSU.
Зараз Євгенія в Англії і чекає на повернення до українського Херсону
Приватні підприємці з окупованої області залишилися без того, до чого йшли вагому частину життя - своєї улюбленої справи. Місцеві бізнесмени могли спробувати продовжити діяльність в умовах нового злочинного режиму, але більшість усвідомлено залишила свою справу, не бажаючи миритися з умовами ворога.
Українські підприємці звикли працювати у вільній країні, без страху та тиску. Так, вони зробили вибір - кинути все, а не залишитися у заручниках нелегальної "влади".
Херсонка Євгенія Лукаш тепер мешкає в Англії. Вона радіє з того, що сім'я нарешті в безпеці, тому готова до нових варіантів отримання доходу. В окупації вона залишила прибутковий бізнес з пошиття та продажу дитячого одягу. Свою улюблену справу Євгенія створила з нуля та розвивала протягом 12 років.
"24 лютого ми планували запустити розпродаж. Хотіли зробити це креативно, щоб привернути увагу покупців. А 28 лютого мала стартувати нова колекція одягу. Все було готове для цього. Але з першого дня війни, все як лежало в цехах та офісі, так і залишилося. З того часу ми не працюємо".
Співрозмовниця розповіла, що завжди була далека від новин і не стежила за перебігом подій, що призвели до війни. Усі її плани зруйнувалися після ранкового дзвінка бухгалтера фірми з повідомленням про те, що до області увійшли російські війська.
"Все сталося дуже швидко. В обід вже почалася битва на мості неподалік нашого будинку. Ми почали жити у підвалі. На сусідніх вулицях горіли будинки і були сильні вибухи. Після того як окупанти розмістили колони з артилерією поблизу будинку, ми переїхали в квартиру. Але й там не було тихо – сусідню багатоповерхівку обстріляли”.
Залишаючись без роботи, Євгенія з чоловіком та друзями організували допомогу тим, хто не міг сам дістати їжу. На той момент місто вже було окуповано, розвивалася продовольча криза, а російські військові починали полювання на "неугодних", проводили обшуки в установах та офісах.
"Коли нам вдалося евакуюватися, по камерах я побачила, як в офісі нашої фірми орудують люди у формі з автоматами. Вони перевернули все і забрали певну техніку, документи".
Євгенія виїхала з другої спроби залишивши у Херсоні всю нерухомість, виробництво, автомобілі та інше майно. Вона взяла лише трохи речей та найцінніше — сім'ю.
"Ми жили "у своїй тарілці", у нас ні в чому не було потреби. Тепер ми в чужій країні вчимося жити наново. Я готова до будь-яких нових пропозицій, заради дітей та всіх членів моєї родини. Але до Херсону ми повернемося лише після деокупації , щоб мати можливість відновити і продовжити все, що так любили".
Понад 500 тисяч жителів Херсонщини залишили свої будинки та роботу, щоб врятуватися від окупації. І до сьогодні, незважаючи на ризики та перешкоди з області, намагаються виїхати багатокілометрові колони з мирними бажаючими вільно жити.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.