Зеленський і Макрон реанімуватимуть Нормандський процес - про що ще говорили два президенти в Києві

Лідери західних країн не залишають Україну своєю увагою. За останні кілька тижнів у Києві по черзі відбулося кілька візитів перших осіб Польщі, Великої Британії, Нідерландів, Туреччини. Тепер до Києва приїхав президент Франції. Інформатор уважно стежить за візитом, одним із перших дізнається про подробиці та прогнози підсумків переговорів.

Французькі президенти приїжджали до Києва і раніше. 1998 року тодішній лідер Франції Жак Ширак провів тут один день і обговорював з президентом Леонідом Кучмою великий спектр економічних питань. У лютому 2015-го із незапланованим візитом Україну відвідував французький президент Франсуа Олланд. Втім, той візит був позаплановим – на пару з канцлеркою Ангелою Меркель він тоді приїхав до Києва, щоб наступного дня відлетіти до Москви. Лідери ФРН та Франції сім років тому докладали максимум зусиль, щоб хоча б призупинити масовані військові зіткнення частин ЗСУ та російських підрозділів на Донбасі.

Тепер зі схожою місією в Україну (з попереднім заїздом до Москви) прибув наступник Олланда – нинішній господар Єлисейського палацу президент Емманюель Макрон. Щоправда, і обставини для цього візиту знову екстремальні, надзвичайно напружена ситуація у відносинах Росії та України.

І тепер Франція цілком могла б (за прикладом інших країн НАТО) допомогти Україні не лише добрим словом та виразом чергової стурбованості, а й бойовим обладнанням для ЗСУ.

«Під час візиту в Україну президента Франції Емманюеля Макрона ми обговоримо тему військових постачань. Бо коли йдеться про посилення України та українських Збройних сил, не може бути країн-виключень, з якими ми ці теми не обговорюємо», – повідомив журналістам тематику франко-української зустрічі глава МЗС Дмитро Кулеба.

Термінова військово-дипломатична допомога, але – лише зброєю

Справді, в умовах військової ескалації з боку Росії питання постачання озброєнь стоїть в Україні особливо гостро. США, Великобританія, Польща, країни Балтії, Канада – далеко не повний список країн, які надали Україні військову допомогу. І водночас Німеччина та Франція продовжують активно наполягати на дипломатичному шляху розв'язання нинішньої кризи.

Президент Емманюель Макрон у недавньому інтерв'ю Le Journal du Dimanche заявив, що «безпека та суверенітет України та будь-якої іншої європейської держави не можуть бути предметом для компромісу». Нещодавно в рамках міжурядової угоди українська сторона отримала від Франції 3 нові вертольоти (для прикордонників), а також медикаменти та медичне обладнання. Саме тому на переговорах Зеленського та Макрона у Києві 8 лютого питання військової допомоги, а також майбутнє «нормандського формату» – одне з ключових.

Чому у маршруті Макрона першою стала Москва, а не Київ

З погляду не дипломатів, а звичайних громадян виразно пояснити той факт, що цей візит президента Макрона для переговорів у Києві здійснюється вже після зустрічі у Москві – непросто.

Французький політолог, професор геополітики Олександр Мельник у коментарі французькому агентству RFI припустив, що причина в недостатньо вірному розумінні французьким президентом ситуації. А також у банальному використанні своєї участі у «Нормандському форматі» для внутрішніх політтехнологічних цілей.

«Чому спочатку візит до Москви, а не до Києва? Гадаю, через нерозуміння ситуації. Звичайно, з погляду геостратегії Росія означає для Франції більше, ніж Україна. Тому візит Макрона до Москви має внутрішньополітичне підґрунтя і пов'язане із президентською кампанією у Франції. Іншими словами, Макрон приїхав до Путіна, щоб показати, що він є представником Європи і має можливість спілкуватися безпосередньо з людиною, яка має такий величезний вплив на розвиток ситуації у світі, як Путін.

Але це ж може говорити і про деяке нерозуміння Францією геополітичної ситуації. Безумовно, президент країни, яка вважає себе авангардом боротьби за права людини, спочатку має звертатися до країн, громадяни яких здійснюють вчинки, які свідчать про демократичний та європейський вибір народу, які є жертвами агресії, а не до країн, які є агресором», - вважає Олександр. Мельник.

Важливо зазначити, що відразу після закінчення зустрічі з Путіним Макрон наголосив на неприпустимості виникнення в Європі нового військового конфлікту. І навіть розповів, що РФ нібито майже погодилася на перші кроки щодо деескалації ситуації на кордонах з Україною.

Чого хотіла Україна, що обіцяно Україні

Як уже відомо, президент Володимир Зеленський постарався бути максимально дипломатичним на зустрічі з Емманюелем Макроном і не брати на себе додаткові зобов'язання. Основна вимога української сторони – нова зустріч лідерів «Нормандського формату», на якій необхідно виробити дорожню карту та зробити більш прагматичну трансформацію Мінських угод – вже з урахуванням нинішніх міжнародних реалій.

«Якщо ми говоримо про візити політиків з Німеччини, Франції, Чехії, Австрії, Словаччини, зрештою, про заяви представників США, то складно не помітити одну загальну деталь: заяви про без альтернативності виконання мінських угод як з боку Росії, так і з сторони України. Тобто про необхідність працювати з реалізації Мінська-2 кажуть, як наші європейські партнери, так само говорить і Російська Федерація», - звернув увагу на «фактор Мінська» політолог-міжнародник Ігор Тишкевич.

Експерт робить висновок про те, що криза, пов'язана з обговоренням можливості російського вторгнення на територію України, може бути свого роду «елементом примусу України до компромісів з реалізації «Мінська-2» та згодою на близьку до російських бажань послідовність дій на Донбасі». І такий варіант загалом Кремль може влаштовувати.

Крім того, за деякою інформацією, на нещодавніх переговорах радників Нормандського формату в Парижі Андрій Єрмак просив Дмитра Козака влаштувати зустріч Зеленського та Путіна у форматі лідерів «Нормандської четвірки». А тепер з дуже високою ймовірністю, розумним буде припустити, що і Емманюель Макрон своєю чергою намагатиметься вмовити Путіна взяти участь у новому саміті лідерів «Нормандської четвірки».

Втім, лідери «Нормандського формату» зустрічей провели вже чимало. Ось тільки виконати домовленості «Мінська-2» виявляється не дуже просто. Москва трактує одну схему реалізації, Київ – бачить ситуацію зовсім інакше.

«Реалізація мінських угод у російському прочитанні – бажаний варіант, за якого зберігають обличчя як Москва, так і НАТО: формально ніхто нікому не поступився, а Україна нібито сама вирішила реалізувати Мінськ-2 у форматі, який закриває можливість зближення Києва з європейськими структурами. Але, якщо нас підштовхуватимуть до реалізації мінських угод, варто поставити запитання про можливі варіанти. Швидше за все в тому чи іншому вигляді на підписання (чи обговорення компромісів піти доведеться. Це небажаний і вкрай небезпечний шлях. Підписання документів, що включають компроміси (з українського боку – Ред.), викличе політичну нестабільність і істотно послабить українську владу, аж до нового витку політичної кризи», - висловив побоювання політолог-міжнародник Ігор Тишкевич.

З колегою загалом погоджується інший аналітик з питань міжнародної політики «Інституту майбутнього» Ілія Куса, який вважає, що зараз у європейців, американців та росіян уже фактично «склалося спільне бачення того переліку питань, які має виконати Україна, щоб досягти компромісу» у питаннях протистояння з РФ.

«Це амністія, автономізація Донбасу і, можливо, прямі переговори з представниками ОРДЛО. І в спробі посилити свої переговорні позиції в ЄС і зайняти місце європейського лідера, Макрон намагатиметься просувати компроміс із РФ як свою дипломатичну перемогу, а Україна йому потрібна для демонстрації «прогресу» у питанні, в якому раніше, мовляв, навіть Ангела Меркель не зуміла досягти успіху. Перед виборами у травні це саме те. Заодно можна вийти на домовленості з РФ щодо їхньої військової присутності в Африці, де Париж має навіть більш чутливі інтереси», - прокоментував експерт можливу мотивацію французького президента.

На спільному брифінгу після закінчення переговорів Зеленського і Макрона український президент заявив, що розраховує на проведення зустрічі лідерів «Нормандської четвірки» вже найближчим часом.

Здається, Володимиру Зеленському потрібна особиста зустріч із Путіним не лише з причин військового характеру – до кінця цього лютого питання постачання енергоресурсів в Україну стоятиме настільки гостро, що цілком може призвести до перебоїв, а то й навіть до аварійних ситуацій у роботі енергосистеми країни. Як наслідок: зростання тарифів на електроенергію та на газ, новий виток цін на все у споживчому ринку, соціальна та політична нестабільність. З урахуванням всіх цих міркувань, повідомлення про досягнуту домовленість щодо надання позачергової позики макрофінансової допомоги Україні Францією (у сумі 1,2 млрд євро) є гарною новиною – і не лише для Банкової. Більш стійка економічна ситуація в Україні надає впевненості партнерам у європейських столицях.

Ще один економічний результат зустрічі - Франція пообіцяла поставити в нашу країну 130 локомотивів компанії Alstom (угода оцінюється в суму 900 млн євро). А голова Укрзалізниці Олександр Камишин та представник компанії Alstom Анрі Пупар-Лафарж вже підписали необхідні для виконання угоди документи.

Залишається тільки сподіватися, що це не просто той самий «пряник», яким згладжують негатив від багаторазового застосування «батога» до нашої країни.

***

Між тим, за даними опитування громадської думки Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, яке було проведено наприкінці 2021 року, 48% українців вважають, що допомога озброєннями та військовим обладнанням, а також військові навчання ЗСУ разом із солдатами країн НАТО цілком можуть перешкодити подальшому розвитку агресії Росії в Україні.

Слід гадати черговий візит Емманюеля Макрона до Москви та Києва, також може сприяти зниженню напруженості вздовж українських кордонів.

Зазначимо, що раніше в НАТО заявили, що через агресію Росії біля кордонів України в Європі може початися нова війна.

Раніше ми повідомляли, що в Україні в лютому відбудуться масштабні навчання ЗСУ з використанням Bayraktar, Javelin та NLAW.

Крім того, Інформатор розповідав, як Захід відповість на російські загрози про ядерну зброю, окупацію України та хаос біля кордонів ЄС.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте у нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал Viber можна тут.