Затягування судового розгляду в Україні - юристка назвала причини та наслідки

Затягування судового розгляду кримінальних справ має низку серйозних негативних наслідків як для сторін кримінального провадження, так і для всієї судової системи, наголошує юристка

Суди
Юристка про затягування судового розгляду справи

Однією з ключових проблем судової системи України залишається затягування судових розглядів кримінальних справ. Це обумовлено тим, що сторони кримінального провадження мають законне право повною мірою користуватись процесуальними інструментами для захисту своїх інтересів, однак нерідко ці можливості використовуються не за прямим призначенням, а для штучного гальмування судового розгляду. Такий підхід можна вважати «законними способами не зовсім законних дій», коли формальна правомірність маскує фактичне зловживання. Про це Інформатору розповіла юристка АО «Alertes» Юлія Пономаренко. 

Ситуацію ускладнює те, що чинне законодавство, надаючи можливості для реалізації процесуальних прав, практично не встановлює санкцій за їхнє недобросовісне використання. Це створює значний простір для маніпуляцій, що перетворюють судовий процес на інструмент зволікання, а не швидкого розгляду кримінальних справ.

Причини затягування судового розгляду

  • Кадрові проблеми та завантаженість суддів. Однією з головних причин затягування є гострий дефіцит суддівських кадрів, що призводить до завантаженості суддів. У результаті вони змушені розглядати десятки справ одночасно, що значно знижує оперативність розгляду.
  • Неявка сторін та учасників кримінального провадження. Досить часто обвинувачені, їхні захисники, прокурори з різних причин ігнорують судові засідання, що призводить до їхнього перенесення, та, як наслідок, затягування розгляду справи. Особливо поширеною є практика неявки свідків, потерпілих та інших осіб, викликаних до суду, що ускладнює повноцінний розгляд справи по суті.
  • Подання численних клопотань, запитів та заяв. Одним із найпоширеніших методів затягування судового процесу є подання значної кількості клопотань, запитів та заяв. Обвинувачений, його захисник або прокурор у суді можуть ініціювати клопотання про відкладення розгляду справи, витребування додаткових доказів, виклик нових свідків, призначення додаткових експертиз тощо. У результаті суд змушений витрачати час на розгляд кожного такого звернення, що суттєво збільшує тривалість судового розгляду.
  • Зловживання процесуальними правами сторонами кримінального провадження. Процесуальні права сторін у суді дозволяють використовувати різні інструменти для затягування судового процесу. Зокрема, обвинувачені або їх захисники можуть подавати апеляції на проміжні рішення суду, заявляти відводи суддям чи прокурорам тощо. Кожне з таких дій потребує окремого розгляду та прийняття відповідних рішень, що неминуче збільшує тривалість судового розгляду.
  • Інші об'єктивні чинники. До затягування судового розгляду також призводять обставини, що не залежать безпосередньо від сторін кримінального провадження або суду. Зокрема, йдеться про технічні збої (наприклад несправності обладнання для відеоконференцій), неналежне матеріально-технічне забезпечення судів, брак спеціалістів (експертів, перекладачів тощо), а також затримки у виконанні запитів до інших органів чи установ. Частими є випадки, коли строки розгляду порушуються через необхідність чекати на результати експертиз або відповідей від інших державних структур. Впливають і зовнішні фактори, зокрема надзвичайні події чи військові дії, що унеможливлюють проведення судових засідань у запланованому режимі.

Наслідки затягування судового розгляду

Затягування судового розгляду кримінальних справ має низку серйозних негативних наслідків як для сторін кримінального провадження, так і для всієї судової системи, зокрема:

  1. Порушення права на справедливий суд. Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, кожен має право на розгляд справи упродовж розумного строку. Затягування кримінальних справ прямо порушує це право, що часто стає підставою для звернень до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
  2. Погіршення становища обвинувачених. Тривалий розгляд кримінальної справи позбавляє обвинувачених можливості швидко захистити свої права й довести невинуватість. Особливо гостро це проявляється у випадках, коли особа перебуває під вартою: роками очікуючи вироку, вона фактично відбуває покарання до його винесення. Це суперечить принципам презумпції невинуватості та гуманізму.
  3. Зниження якості доказової бази. З часом свідки можуть забувати деталі подій, змінювати місце проживання або взагалі померти. Матеріальні докази зазнають зносу, пошкоджень або втрачаються. Усе це суттєво ускладнює встановлення об’єктивної істини під час судового розгляду і підвищує ризик судової помилки.
  4. Фінансові витрати держави. Затягування процесів тягне за собою збільшення бюджетних витрат. Держава змушена утримувати обвинувачених під вартою тривалий час, забезпечувати багаторазове проведення засідань, організовувати повторні експертизи тощо.
  5. Підрив довіри до судової системи. Довготривалі судові процеси породжують негативні стереотипи щодо неефективності судової системи. Суспільство сприймає суд як бюрократичну установу, нездатну оперативно реагувати на злочини. Це підриває довіру громадян до судової влади і правової держави загалом.
  6. Вплив на психоемоційний стан сторін та учасників кримінального провадження. Довге очікування рішення у справі негативно впливає на психіку як обвинувачених і потерпілих, так і свідків. Вони перебувають у постійному стресі, що значно впливає на їхнє здоров’я та життя.

За словами юристки, для подолання проблеми затягування судових розглядів кримінальних справ необхідне комплексне покращення судової системи та процесуального законодавства. Одним із ключових напрямів є вдосконалення кадрової політики у судовій системі: збільшення кількості суддівських кадрів, поліпшення умов праці суддів та забезпечення їх постійного професійного розвитку. Це дозволить зменшити навантаження на суддів і підвищити ефективність розгляду справ. 

"Важливо також посилити відповідальність сторін та учасників кримінального провадження за зловживання процесуальними правами. Законодавець має передбачити дієві санкції за безпідставну неявку учасників у судове засідання та інші форми недобросовісного використання наданих процесуальних можливостей. Отже, затягування судового розгляду кримінальних справ в Україні є багатогранною проблемою, що торкається не лише юридичних аспектів, а й прав людини, довіри до судової влади та ефективності державного управління. Така ситуація вимагає не точкових рішень, а системного підходу: від розвантаження суддів до законодавчого врегулювання зловживань процесуальними правами. Лише так можна забезпечити реалізацію права кожного громадянина на справедливий судовий розгляд у розумний строк та зміцнити верховенство права в Україні", - підкреслила Пономаренко. 

Скасування інституту нарадчої кімнати у судах

Раніше ми писали, що 8 січня президент України Володимир Зеленський підписав закон № 4173-IX про скасування нарадчої кімнати в судах. Зміни торкнуться поки лише цивільного, господарського та адміністративного процесів. Відповідні зміни передбачені прийнятим 19 грудня в цілому законопроєктом №9445 про внесення змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення ухвалення та проголошення судових рішень. Закон набирає чинності через 30 днів з дня його опублікування. Справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження в яких відкрито до набрання чинності цим законом, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цим законом.

При цьому до Кримінального процесуального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення аналогічні зміни не внесені. Скасування у кримінальному процесі та у процесі щодо адмінправопорушень інституту нарадчих кімнат було запропоновано в іншому законопроєкті №9446, але він не розглянутий. Отже, у КПК та КУпАП такий інститут збережеться і продовжить існувати, а в інших процесуальних кодексах – його буде змінено.

Також у статтях 219 ГПК, 244 ЦПК, 227 КАСУ буде передбачено, що після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. При цьому у виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більш десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення рішення, оголосивши дату та час його проголошення. Змінами передбачено, що обговорення та ухвалення судового рішення відбувається у приміщенні суду. Однак проєктом не визначено безпосереднє місце ухвалення судового рішення. За такого підходу вбачається, що судове рішення може ухвалюватися у будь-якому приміщенні суду.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Informator.ua Україна на часі Youtube