Затягування судового розгляду кримінальних справ має низку серйозних негативних наслідків як для сторін кримінального провадження, так і для всієї судової системи, наголошує юристка
Однією з ключових проблем судової системи України залишається затягування судових розглядів кримінальних справ. Це обумовлено тим, що сторони кримінального провадження мають законне право повною мірою користуватись процесуальними інструментами для захисту своїх інтересів, однак нерідко ці можливості використовуються не за прямим призначенням, а для штучного гальмування судового розгляду. Такий підхід можна вважати «законними способами не зовсім законних дій», коли формальна правомірність маскує фактичне зловживання. Про це Інформатору розповіла юристка АО «Alertes» Юлія Пономаренко.
Ситуацію ускладнює те, що чинне законодавство, надаючи можливості для реалізації процесуальних прав, практично не встановлює санкцій за їхнє недобросовісне використання. Це створює значний простір для маніпуляцій, що перетворюють судовий процес на інструмент зволікання, а не швидкого розгляду кримінальних справ.
Затягування судового розгляду кримінальних справ має низку серйозних негативних наслідків як для сторін кримінального провадження, так і для всієї судової системи, зокрема:
За словами юристки, для подолання проблеми затягування судових розглядів кримінальних справ необхідне комплексне покращення судової системи та процесуального законодавства. Одним із ключових напрямів є вдосконалення кадрової політики у судовій системі: збільшення кількості суддівських кадрів, поліпшення умов праці суддів та забезпечення їх постійного професійного розвитку. Це дозволить зменшити навантаження на суддів і підвищити ефективність розгляду справ.
"Важливо також посилити відповідальність сторін та учасників кримінального провадження за зловживання процесуальними правами. Законодавець має передбачити дієві санкції за безпідставну неявку учасників у судове засідання та інші форми недобросовісного використання наданих процесуальних можливостей. Отже, затягування судового розгляду кримінальних справ в Україні є багатогранною проблемою, що торкається не лише юридичних аспектів, а й прав людини, довіри до судової влади та ефективності державного управління. Така ситуація вимагає не точкових рішень, а системного підходу: від розвантаження суддів до законодавчого врегулювання зловживань процесуальними правами. Лише так можна забезпечити реалізацію права кожного громадянина на справедливий судовий розгляд у розумний строк та зміцнити верховенство права в Україні", - підкреслила Пономаренко.
Раніше ми писали, що 8 січня президент України Володимир Зеленський підписав закон № 4173-IX про скасування нарадчої кімнати в судах. Зміни торкнуться поки лише цивільного, господарського та адміністративного процесів. Відповідні зміни передбачені прийнятим 19 грудня в цілому законопроєктом №9445 про внесення змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення ухвалення та проголошення судових рішень. Закон набирає чинності через 30 днів з дня його опублікування. Справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження в яких відкрито до набрання чинності цим законом, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цим законом.
При цьому до Кримінального процесуального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення аналогічні зміни не внесені. Скасування у кримінальному процесі та у процесі щодо адмінправопорушень інституту нарадчих кімнат було запропоновано в іншому законопроєкті №9446, але він не розглянутий. Отже, у КПК та КУпАП такий інститут збережеться і продовжить існувати, а в інших процесуальних кодексах – його буде змінено.
Також у статтях 219 ГПК, 244 ЦПК, 227 КАСУ буде передбачено, що після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. При цьому у виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більш десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення рішення, оголосивши дату та час його проголошення. Змінами передбачено, що обговорення та ухвалення судового рішення відбувається у приміщенні суду. Однак проєктом не визначено безпосереднє місце ухвалення судового рішення. За такого підходу вбачається, що судове рішення може ухвалюватися у будь-якому приміщенні суду.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.