Законопроект про сурогатне материнство: хто захистить українських дітей

У січні 2022 року група народних депутатів зареєструвала у Верховній Раді законопроект про сурогатне материнство. Як йдеться у пояснювальній записці до документа, головна мета потенційного закону – «врегулювати організаційні та правові основи у сфері застосування допоміжних репродуктивних технологій та замісного материнства».

Інформатор розбирався, чи допоможе депутатська ініціатива захистити українських дітей. 

За дитиною на Інтернет-ринок

На Інтернет-ринку можна замовити майже все: одяг, будівельні матеріали, зброю, наркотики і навіть дитину. А якщо доплатити, можна замовити навіть так би мовити «дизайн»: стать, колір очей, шкіри, волосся або інші фізіологічні характеристики. Причому створюють таких «дизайнерських дітей» не десь, а в Україні.

Сурогатне материнство – явище не нове, і для багатьох сучасних безплідних пар – це останній шанс завести малюка. Тому і шукають жінок, готових на 9 місяців «здати в оренду» свій організм та репродуктивні органи, та стати інкубатором для чужого малюка. Звичайно, не за спасибі.

Проте більшість держав забороняють зачинати та виношувати дитину на продаж. У Європі вважають, що такі комерційні наміри можуть бути щодо будь-якого товару чи виду послуг, але це не може стосуватися дітей.

Під абсолютною забороною це вІталії, Іспанії, Франції, Німеччині, Індії. Народжувати дітей за гроші не можна в Австрії, Великій Британії, Бельгії.

Але в Україні ставлення до сурогатного материнства дещо інше. Наприклад, Верховна Рада вважає це досягненням нашої медицини і в найкоротший термін прагне законодавчо дозволити українкам народжувати дітей на експорт.

Група нардепів вже зареєструвала законопроект №6475, який повністю прописує порядок сурогатного материнства в Україні. Автори, серед яких голова парламентського комітету здоров'я нації Михайло Радуцький, констатують, що тема популярна серед громадян інших країн, і щороку тисячі українок народжують дітей на замовлення. Але закону, який регулює це немає, отже, настав час виправити.

Чи це означає, що з легалізацією сурматеринства держава зможе наповнювати бюджет податками за «замовних» дітей? Звучить дивно, але схоже, цілком реально.

Адвокат столичної колегії адвокатів, кандидат юридичних наук Геннадій Дубов каже, що нині сурматеринство не заборонене в Україні, але на рівні законів згадується лише в одній нормі Сімейного кодексу.

«Основне регулювання затверджено наказом МОЗ, де сурогатне материнство визначено як одна з допоміжних репродуктивних технологій, що дозволяє подружжю стати біологічними батьками своєї дитини за наявності в одного з них уроджених або придбаних недуг, які викликають безпліддя. Тому законопроект є спробою підвищити рівень та якість регулювання питання. Щодо податків, то безпосередньо законопроект не містить норм з цього приводу, тому винагорода сурогатної матері має оподатковуватись у загальному порядку як будь-який звичайний дохід», – каже Геннадій Дубов.

Скільки коштує немовля

50 тисяч доларів — така середня вартість за немовля в Україні, проте це зовсім не означає, що жінки, які виношують дітей, отримають усі кошти. Зазвичай, їм дістається у разі 25-30 % від цієї суми. Найбільшу частку отримує агентство, яке власне і зводить потенційних батьків із сурмамою, а також медична клініка, яка веде вагітність та пологи.

Наприклад, послуги сурогатної мами у США чи Канаді коштують близько 100 тисяч доларів. Але українки не такі вибагливі, погоджуються виносити дитину в середньому за 15 тисяч доларів.

На сайтах, дошках оголошень, навіть у приміських автобусах висять повідомлення із пропозиціями стати сурогатною мамою та отримати за це кругленьку суму.

Наприклад, в одному з оголошень за «поліпшення демографії Європи» пропонували 800 тисяч гривень. А це більше середнього річного бюджету української сім'ї. До того ж один із небагатьох способів в Україні швидко придбати квартиру, покращити свої житлові умови чи розпочати власний бізнес. І лише за якихось 9 місяців.

Інформатор зв'язався  телефоном з одним з найбільших центрів репродуктивної медицини «Артеміда».

Як з'ясували, на роль сурогатної мами може претендувати жінка від 19-36 років із міцним здоров'ям та стійкою психікою, яка вже має власну дитину. Але головна умова – мати громадянство України. Якщо вам вдалося пройти перший рівень, переходимо до наступного – проходження медичного обстеження, щоб переконатися, чи справді ви здатні народити якісний товар. Якщо після «сімох кіл здавання аналізів» вас не забракували, вийдете на новий щабель – укладання договору. Такого собі «документу» між лікарем та кандидаткою на сурму, де прописують права та обов'язки сторін, порядок дій у разі форс-мажорних обставин та суму винагороди, яка є головним стимулом даного проекту.

А далі, як кажуть, справа техніки – підготовка організму до запліднення та перенесення ембріона. Запевняють, що це не боляче та без наркозу.

Наступний етап усім відомий: візити до лікаря, проходження УЗД, прийом препаратів. А на 32-му або 34-му тижні сурмама має переїхати до Києва, так би мовити «подалі від людських очей» і ближче до клініки, де народжуватиме. Втім, на VIP-апартаменти не варто розраховувати. Сурмамам надається кімната у звичайному хостелі з іншими такими ж сурмамами.

Але обіцяний гонорар у 800 тисяч вона отримає не одразу: 200 євро після перенесення ембріона, ще 200 після першого УЗД, щомісячна виплата по 400 євро, решту 14 тисяч євро віддадуть вже після народження немовляти.

Інформатор розшукав жінку, яка вже тричі виношувала дитину для іноземців. Погодилася вона на інтерв'ю на правах повної конфіденційності. Жінка порівнює сурматеринство зі звичайною роботою, наголошуючи, що вона лише «будиночок» для немовляти. Народжувати збирається і далі, поки є сили та здоров'я.

«Перші зароблені гроші вклала у нерухомість, за другу вагітність зробила ремонт та поїхала із сім'єю на море. Зараз необхідно сплатити за навчання дітей та кредити», – розповідає жінка.

Сурогатне материнство та інтернат

Але є й інший бік цього бізнесу. У гонитві за грошима клініки не дуже обстежують сурогатних мам. Та й вагітність – це складний процес, де подекуди щось йде не за планом. Втім, не існує жодної офіційної статистики, жодних даних, скільки дітей «на продаж» народжується в клініках, скількох забирають іноземні пари, а скільки потрапляють до інтернатів, через те, що прийомні батьки визнали їх «бракованим товаром».

Щороку виникають скандали, коли лікарі плутають ембріони та підсаджують біологічний матеріал зовсім інших людей. І такі «нічиї» діти теж приречені — на них чекає дитячий будинок.

Але найбільші ризики для новонароджених виникають тоді, коли в країні, громадянство якої мають прийомні батьки, заборонено будь-яке сурогатне материнство. Українські агенції та клініки в таких випадках залишаються осторонь, адже вони нічого не порушують: замовлення виконане — немовля народилося. А водночас замовнику не завжди вдається отримати потрібні документи, а діти знову опиняються в українських дитячих будинках.

Адвокат Геннадій Дубов каже, що введення в дію закону про замісне материнство, посилення вимог до ліцензій клінік, тестування ДНК — все це теоретично може покращити ситуацію у сфері сурогатного материнства. Але проект закону безпосередньо не містить норм про відповідальність, тому його посилення вимагатиме інших законодавчих змін.

Як бачимо, проблем і юридичних, і моральних у цій справі багато. І поки Україна не бере на себе відповідальність за долю кожної дитини, яка отримує її свідоцтво про народження, це не що інше, як штампування живого матеріалу для іноземців та заробляння на цьому грошей, якщо, звичайно, “товар” не визнають бракованим.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

Маріанна Черкасець