Якщо завис кредит в банку – що треба знати боржникам?

До війни українці брали кредити в банках абсолютно відповідально поставившись до цього рішення і розрахувавши свої сили й можливості. І  цей кредит виплачували. Однак напад росії на Україну різко змінив реалії. Доходи позичальників скоротилися, кредит виплачувати немає змоги.

Що треба знати, якщо у вас завис кредит в банку? 

Обмеження і виконавчі процедури відновилися

Воєнний стан не звільняє від обов'язків щодо сплати кредиту. Відсотки за користування кредитними коштами продовжують нараховуватися і після 24 лютого. Тож зазвичай банки мають повне право вимагати повернення наданих ними коштів і активно користуються цією можливістю на практиці. Тому не треба ігнорувати повідомлення від банків. Якщо не зважати на них, справа може дійти до суду, а відповідно – і до виконавчого провадження, арешту рахунків та іншого майна та обмеження права виїзду за кордон. 

За словами адвоката Ігор Фещенко, з початком війни в Україні на декілька місяців були зняті всі обмеження з боржників за виконавчими провадженнями, тобто примусові стягнення зупинилися, арешти на рахунки були зняті і заборони виїзду за кордон також були призупинені. Але зараз обмеження і виконавчі процедури відновилися.

«Сьогодні тільки на тимчасово окупованих територіях заборонено відкривати виконавчі провадження до боржників і накладати арешти на рахунки. Також на нещодавно звільнених територіях не у всіх виконавців є доступи до баз та реєстрів. Великим плюсом для боржників являється те, що вони можуть користуватися коштами на арештованих рахунках, якщо суми боргу не перевищують 100 тис.грн. Або виконавці не можуть накласти арешти на рахунки, якщо сума боргу менше ніж 100 тис.грн.», - пояснив адвокат.

Також законодавці заборонили під час воєнного стану примусово стягувати борги із військовослужбовців, нараховувати їм штрафи, пені, а також і проценти за кредитами.

Чи можуть застосовувати «брудні» методи вибивання заборгованостей

По-перше, зазначив Ігор Фещенко,  антиколекторський закон 2021 року вніс свої корективи до поведінки МФО і вони перестали застосовувати брудні методи вибивання заборгованостей. До 2022 року у колекторських колах було дуже модно без суду звертатися у виконавчу службу щодо кредитних заборгованостей за допомогою виконавчого напису нотаріуса, яких штампували тисячами недобросовісні нотаріуси.

«Люди через це страждали, але існує максимально дієвий механізм, як не тільки скасувати виконавчий напис, а й закрити виконавче провадження, і стягнути з таких колекторів повністю всі витрати боржника, а саме судові збори, вже сплачені кошти за таким написом і витрати на адвоката. Через такий механізм колектори почали масово  звертатися до суду. Однак в суді для них набагато складніше довести заборгованість, бо заборгованості, зазвичай, старі», - зауважив Ігор Фещенко. 

Складність для колекторів полягає в тому, що потрібно довести:

- факт отримання грошових коштів;

- факт укладення кредитного договору;

- що не пройшов строк позовної давності (3 роки);

- ознайомлення боржника із правилами та умовами кредиту;

- правильність нарахування процентів і штрафів.

Тому, суди часто відмовляють колекторам у їх позовних вимогах.

Дуже велика кількість відкритих виконавчих проваджень і арештів щодо людей, які мають повне право на зняття арештів і закриття проваджень, але вони цього не знають. Наприклад, якщо банк - кредитор втратив ліцензію; якщо в базі АСВП відсутня інформація про таке виконавче провадження та ін.

Підсумовуючи, адвокат звернув увагу на те, що боржники мають набагато більше прав, ніж вони думають, тому дуже важливо звернутися до адвокатів/юристів, які займаються саме такими справами.

Що робити, якщо немає коштів, щоб розрахуватися з банком?

Якщо ви не можете погасити заборгованість у визначені банком строки, зверніться до банку для проведення реструктуризації боргу. 

Вона надає можливість отримати більш зручні умови повернення кредитних коштів, наприклад, зменшити відсотки чи відстрочити платежі на певний час. 

Рішення щодо певних пільгових умов банки ухвалюють індивідуально. На кінцевий результат можуть вплинути різні фактори:

• політика банку;
• наявність постійних доходів у боржника;
• сума кредитної заборгованості;
• кредитна історія тощо.

Остаточне рішення, вдаватися до реструктуризації боргу чи ні, залишається за фінансовою установою.

Раніше ми писали, що війна спровокувала масові кредитні неплатежі. Незабаром це стане ключовою проблемою для української банківської системи. Вже зараз ясно, що частка неповернень збільшуватиметься як через бойові дії в різних регіонах України і терористичні атаки росії, так і через пов'язані з цим відключення електрики по країні. Чи витримає банківська система масове неповернення кредитів?

Тетяна Самойлова 

Ірина Логуш