Як один монополіст вплинув на енергетичну кризу й тариф за електрику в Україні

У попередньому матеріалі ми розповідали чому в Україні дорожчає електроенергія і хто на цьому заробляє. Сьогодні розповімо, як на вартість вплинула зупинка АЕС і до чого призвела така вказівка міністерства.

У травні 2020 року стало відомо, що в Кабміні зібралися скоротити роботу АЕС: зупинити відразу 3 блоки потужністю 3000 МВт і скоротити виробництво ще на 5 блоках.

Навіщо це було потрібно?

Електроенергія буває атомна, теплова, електроенергія від гідроелектростанцій і з поновлюваних джерел (зелена генерація).

Атомними станціями управляє держкомпанія «Енергоатом».Тепловою генерацією керують кілька компаній. Найбільша з них — енергохолдинг ДТЕК, який належить Ринату Ахметову.

ДТЕК експлуатує 9 з 14 теплоелектростанцій, основний вид палива яких — вугілля. Ще три входять до державної компанії «Центренерго». Решта дві керуються компанією «Донбасенерго». Усі великі гідроелектростанції сконцентровані в держкомпанії «Гідроенерго».

Компаніями, які займаються виробництвом електроенергії від вітру, біогазу й біомаси, володіють приватні інвестори. Про це йдеться в спецпроєкті БізнесЦензор.

За правилами, кількість виробленої електроенергії має дорівнювати кількості споживаної. Недолік електроенергії так само поганий, як і надлишок.

«З 2011 року олігархи пролобіювали проєкти сонячних електростанцій під виглядом боротьби за екологію і встановили тарифи на зелену енергію в 7–8 разів вище Енергоатому, які держава оплачує в кінцевому підсумку з доходів і втраченого прибутку самого Енергоатому», — написав у травні минулого року редактор Цензор.НЕТ Юрій Бутусов. — «Схема вбивала Енергоатом, але це було вигідно можновладцям, які вклалися в таку дохідну тему. Атомною енергетикою вирішили пожертвувати, щоби допомогти зробити мільйонерів мільярдерами.

У 2020-му виробництво різко впало, а кількість сонячних електростанцій, які мають таку прибутковість, різко збільшилася.

Уряди Олексія Гончарука, Дениса Шмигаля, парламент не змогли відрегулювати енергоринок і не зупинили введення нових потужностей сонячних станцій і не обмежили для них тарифи.

У результаті на ринку почалася криза перевиробництва, і вирішили її, як завжди, за рахунок Енергоатому — уряд дав команду в розпал кризи відключати енергоблоки, і позбавляти країну найдешевшої атомної електроенергії, щоби продовжувати споживати найдорожчу, сонячну. Абсурд, здавалося б, але «слуги народу» досі не прийняли закон, щоби врегулювати ситуацію на енергоринку і врятувати Енергоатом від збитків».

А щоб атомні станції не стояли без діла, на той момент і. о. міністра енергетики Ольга Буславець, яка у 2016 році на рівні департаменту економіки та фінансів підтримала формулу Роттердам+, дала команду розробити пропозиції… з майнінгу там криптовалют!

Вже на початку 2018 року, енергетичні експерти й аналітики попереджали, що не можна безконтрольно будувати і вводити в експлуатацію нові обсяги зеленої генерації. У підсумку вийшло, що найбільшим в Україні інвестором у поновлювану енергетику став Рінат Ахметов.

Енергетичний бізнес олігарха оперує найбільшими в Україні та Європі сонячними і вітроелектростанціями. Інформатор Гроші писав про це тут. Додайте до цього шахти Ахметова, де видобувають вугілля й ТЕС Ахметова, які виробляють електроенергію, і відповідь на питання: «Кому це вигідно?» стане зрозумілою.

У травні минулого року стало відомо, що Державним бюро розслідувань (ДБР) розпочало досудове розслідування через скорочення вироблення електроенергії на АЕС на користь приватних компаній.

Що вийшло

Українська енергосистема живе за планом, який називається Прогнозний енергетичний баланс. У ньому прописується, скільки електроенергії має зробити кожна конкретна генерація.

Після скорочення атомної генерації, для балансу в системі залишилися маневрові вугільні ТЕС і зелена генерація, яку держава зобов’язана викуповувати. Ці генерації одні з найдорожчих, але при фіксованому тарифі для населення, різницю платять державні компанії. Хто залишається у виграші?

На атомних електростанціях виробляється найдешевша енергія

Ситуація стала критичною взимку 2020–2021 років через брак вугілля на теплоелектростанціях на тлі морозів і сезонного зростання споживання електроенергії.

Нагадаємо, що коли через карантин виник профіцит електроенергії, колишня і. о. Міненерго Ольга Буславець, яку вважають представницею інтересів Ахметова, переглянула Прогнозний енергетичний баланс на 2020 рік. Це дозволило знизити виробництво електроенергії на АЕС на 7 млн ​​МВт-год і ТЕС — на 3 млн МВт-год.

Водночас уряд Дениса Шмигаля, який до приходу в Кабмін працював у ДТЕК, ввів мито в 65 % на імпорт вугілля газової групи з РФ. Це призвело до того, що, коли в Європі через пандемію почали падати ціни на енергоносії, у нас вугілля не подешевшало. Тоді ж Центренерго, який був під контролем Ігоря Коломойського, почав спалювати газ замість вугілля.

Крім цього, три блоки Запорізької АЕС мали вийти з планового ремонту на початку опалювального періоду — у жовтні 2020 року. Так і повинно було статися, але перед початком ремонту Міненерго під керівництвом Буславець дає вказівку атомникам працювати з обмеженням потужності.

Тут спрацювало два фактори. Перший: плановий ремонт блоку АЕС не починається до тих пір, поки не виробиться все паливо. Якщо блок працює з обмеженням потужності, то й паливо витрачається менше, а значить ремонт доводиться відкласти. Так і сталося, через що в холодні дні січня не вистачало електроенергії.

Другий фактор: кількість виробленої електроенергії має дорівнювати кількості споживаної. Якщо блоки АЕС знижують потужності, то для балансу підключають ТЕС і ТЕЦ. У них вартість енергії дорожча, за рахунок вугілля, яке видобувають на шахтах Ахметова. Виходить, що міністерство «зіграло» в інтересах групи ДТЕК.

Крім цього, у грудні 2020-го вимоги міністерства до запасів вугілля різко знизилося. Це рішення приймала Буславець, оскільки на той момент і. о. міністра Юрій Бойко пішов на лікарняний. Пізніше зниження вимог до запасів назвали помилкою.

Цікаво, що на цьому тлі в компанії Ахметова почали «ламатися» блоки теплових станцій, які експерти назвали шантажем із боку ДТЕК. Нібито компанія уникала використовувати газ в умовах критичної нестачі вугілля.

Для порятунку ситуації в грудні минулого року національний регулятор дозволив імпорт електроенергії з Росії та Білорусі. Тільки нещодавно, у кінці травня, такий імпорт заборонили до 1 жовтня цього року.

Кого призначили крайнім

Коли криза минула, дії ДПЕК оцінив регулятор і правоохоронні органи. Інформатор Гроші писав, що Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики й комунальних послуг, оштрафувала три компанії Ріната Ахметова. Під санкції потрапили «ДТЕК Західенерго», «ДТЕК Дніпроенерго» і «ДТЕК СХІДЕНЕРГО».

Регулятор назвав це максимально можливим покаранням за брак вугілля і виписав по 1,7 млн ​​грн штрафу кожному підприємству.

«Такі кричущі порушення, що призвели до ситуації, коли вся країна опинилася під ризиком відключення від електропостачання, заслуговують на найсуворіші штрафні санкції. Сьогодні ми накладаємо на ці компанії максимальний штраф, а перед законодавцями ми будемо ініціювати питання про збільшення розміру штрафів у подібних ситуаціях», — сказав глава Нацкомісії Валерій Тарасюк.

Вихід із цієї ситуації редактор БізнесЦензор Сергій Головньов бачить у синхронізації з європейською енергосистемою, яка запланована на 2023 рік. Але з приєднанням до Європи, частина енергоблоків ТЕС, побудованих ще в СРСР, доведеться відправити в утиль.

Чому ТЕС не визнають у Європі й що роблять для модернізації енергокомпаній в Україні читайте в наступному матеріалі.

Автор матеріалу — Ірина Логуш