Втрата кращих гравців, розпач за моментами та знущання футбольного Бога. Огляд шаленого матчу ЛЧ Мілан - Ньюкасл
Мілан мав абсолютно тотальну перевагу над суперником, але забити так і не зміг
25 ударів, тотальна перевага в ініціативі, xG більше двох - все це про Мілан, який за повної домінації втратив можливість розбити Ньюкасл. Англійці повернулися до ЛЧ - та зачепилися за перші очки там, де мали пропускали щонайменше 10 голів.
Інформатор розповідає про матч-розпач для фанатів італійців.
Перед грою
До першої гри Ліги чемпіонів клуби підходили майже без втрат серед футболістів. За Мілан виходили Меньян, Жиру, Леао, Томорі, Побега. Ньюкасл представляли Ісак, Тріпп’єр, Гордон, Ботман, а ще Тоналі, якого викупили саме в італійців. Не могли зіграти травмовані Жоелінтон, Віллок, Кальдара та Беннасер, але обидва тренери знайшли ким їх замінити.
Мілан три роки тому повернувся до ЛЧ, Ньюкасл - аж через 21 рік і за цей час кардинально змінилося все. Обидві команди готувалися до потужної заруби, але господарі мали козир у рукаві - Сан-Сіро.
Перший тайм. 6:0 на користь Мілана, але не на табло
Агресивний атакувальний футбол у виконанні Мілана дуже контрастував із більш захисним футболом Ньюкасла. Це було особливо помітно у грі проти Манчестер Сіті. Також перетиналися дуже різні вектори атак: флангові від італійців зі ставкою на індивідуальну майстерність Леао та Чуквуезе проти швидкісних із сподіванням на нестримного Ісака. Головний тренер Мілана Стефано Піолі перед матчем сказав, що група дуже рівна, а суперники - сильні і буде боротьба за очки.
“Ньюкасл — класична англійська команда з великою інтенсивністю та фізичною силою. У них є кілька гравців зростом понад 190 см, але також і якісні гравці”.
Справжнім шоком став розгром у дербі проти Інтеру - пролетіли 5:1. Це була їх перша поразка в Серії А, де команда йде серед лідерів.
А от Ньюкасл не такий успішний - хоч би як не бажали їх фанати дива, поки в АПЛ мало що вдається і вихідними сталася тільки друга перемога після трьох поспіль поразок. За перші 5 хвилин ми побачили, що колективи абстрагувалися від проблем за межами турніру і тут грали тільки на результат для Ліги чемпіонів.
Що кидалося в очі - акцент на швидкий гол від англійців. Ньюкасл дуже високо пресингував одразу після втрати м’яча, а розіграші від воріт насичували передню лінію. Для цього воротар Поуп виходив далеко за карний майданчик і шукав адресатів довгими передачами. Натомість міланці були спокійнішими та не кидалися вперед. Лише Жиру лишався попереду, та й те - для номінального перебування. Усі інші відходили назад та створювали щільність. Щось близьке до 4-1-4-1, але дуже рухливе.
Та за першої нагоди італійці кидалися в масштабні контратаки. Так ставалося, що в цей момент провалювалися всі зони гостей. Закритий Мілан їм пробити не вдалося, тому вперед побігли вже росонері. За дві хвилини - чотири небезпечні удари! Спочатку міг забивати Леао, потім - Чуквуезе, за кілька миттєвостей впритул пробивав вже Жиру, а після кутового з гострого кута повз запустив м’яча той же Леао.
Із таким розвитком подій, Ньюкасл вдався до звичної стратегії - віддати ініціативу та контроль супернику і грати від захисту. Але неочікувані гравці Мілана раптово знаходили момент для чергового удару. Поуп - герой першого тайму: спочатку витягував удари зблизька, потім - суперудар здалеку від Крунича, а потім - від Ернандеса з лінії воріт. Здавалося, що тільки голкіпер не втратив сили після першої половини тайму. Ботман та Шер провалювали контроль за суперниками і дозволяли їм дуже багато.
Виділялося дуже глибоке персональне протистояння - захисника Томорі проти нападника Ісака. Англієць з’їдав шведа повністю, не дозволяючи йому навіть на хвилину перевести подих. А коли Ісак отримував м’яча - Томорі атакував його ззаду та переслідував аж до середини поля, куди доводилося відходити, щоб зберегти володіння. А от проти екс-міланця Тоналі вибігали всі суперники: дуже добре вони розуміли, що на гарній позиції від нього буде і тонкий пас.
Фінальним в цій нескінченній атаці став штурм від Леао на 33-й хвилині. Як він протягнув м’яча між щонайменше повз чотирьох гравців Ньюкасла - вау, ніхто не зміг зупинити його чаруючий прохід. Але, самовпевненість не була такою холоднокровною, як має бути у нападника в таких епізодах: тричі, коли треба було бити, він продовжував зміщуватися. А коли вже все було втрачено - п’ятою не влучив у м’яч, який не бачив. Черговий реальний момент команда втратила.
Статистика просто знущалася: 14 ударів, 6 у ствір - і це все Мілан. То з одного флангу, то з іншого - це все також Мілан. У Ньюкасла - абсолютний нуль. При рівному володінні, але під шаленим тиском жодне з просувань так і не стало чимось загрозливим. Перший удар стався лише на 41-й хвилині - це Мерфі спробував здалеку закрутити у дев’ятку, але дуже не влучно.
Завершення тайму чітко показало, що голкіпер Поуп на собі всю гру не витягне. Аби він не зневірився та продовжував рятувати, треба було терміново надати мотивації всій команді. А Мілан шукав реалізації - Сан-Сіро вимагав голів після кожного удару.
Другий тайм. Нічия втрачених моментів
Початок другого тайму - абсолютна ідентичність першого. Ньюкасл так само відчайдушно кинувся забивати, адже віддати Мілану м’яч - рано чи пізно пропустити. А от тренер Піолі вирішив не ризикувати вигідним положенням та зняв Калабрію, який був із карткою - замість нього за росонері вийшов Флоренці.
Варто зазначити, що обидві команди досить коштовні серед грандів, а Ньюкасл навіть дорожчий за Мілан - 598 мільйонів євро проти 530 за даними Тransfermarkt. Втім якщо Леао та Ернандес (найдорожчі в італійців) свої цінники повністю відпрацьовували, то Ісак (найдорожчий у Ньюкаслі) без підтримки команди нічого не міг зробити.
Італійці встигали бути всюди - вони не залишали жодного шансу для сорок навіть на контратаки. Так само перевагу в захисті мав Томорі - на будь-якій позиції він був на крок попереду в усіх сенсах цієї фрази. Видно було, що фланговики англійців не ввімкнулися у гру взагалі. Тому почалася серія замін: Хоу знімає Гордона та Мерфі, боротися вийшли Вілсон та Альмірон. Схожим чином Піолі зняв Чуквуезе, який за перший тайм забігався та був не таким небезпечним, як Леао. Вийшов Пулішич, аби продовжити флангову загрозу праворуч та досягти звідти голу. А також - Рейндерс замінив Побега. Ставка Піолі дала перший момент для Мілана - Рейндерс продерся крізь щільну лінію захисту та, попри поштовх у спину, зміг пробити по воротах. Поуп зловив м’яч.
Господарі повністю контролювали ситуацію: жодна позиційна атака гостей не мала перспектив на розвиток, адже Мілан не давав їм зони. А якщо такі з’являлися - морально знищені стартовим штурмом "сороки" не могли підконтрольно просунутися далі, ніж центр поля. Вже до 70-ї хвилини вони сіли на власній половині та нікуди не збиралися, аби зберегти виїзну нічию. Хвилину пошани отримав Тоналі - коли його знімали з поля, стадіон проводжав колишнього гравця росонері стоячи.
Але уявіть, що при найтотальнішій (тут вже немає навіть слова, яке передасть абсолютну домінацію господарів) перевазі - рахунок лишався 0:0. Нереалізована купа моментів у першому таймі тепер майоріла перед очима, нагадуючи про втрачену розгромну перемогу. Швидкісні атаки знову посипалися одна за одною. Спочатку Леао не вдалося переправити м’яча у ворота. Потім - Жиру не влучив у ціль у падінні через себе. Відскок мав добивати Ернандес - Альмірон встиг на долю секунди в підкаті. Ньюкасл сів на власній половині у справжній даблдекер: Поупа страхували захисники, а захисників - нападники. Навіть кутовий, який перетворився у відпрацювання ударів здалеку, нічим не загрожував гостям. І Томорі спробував, і Крунич - як на останній удар під м’яч кидалися всі гравці біло-чорних.
Добиванням стала ще й травма Меньяна на рівному місці - в нього було мало роботи, тільки закидати вперед під час другого темпу. Аж як - фундаментальна заміна диригента захисту, на поле виходить Спортьєлло. Здалося, що весь Сан-Сіро просів емоційно разом із командою. Та й тут Ньюкасл не пішов шукати щастя, гравці і далі ставили лайк тактиці повільної гри. Це дуже нервувало міланців - жовті отримали Крунич, Муса та Жиру. Так їм хотілося вигризти м’яч та побігти всією командою забивати, що “тактика черепахи” змушувала їх фолити на рівному місці. Чим ближче був фінальний свисток - тим більше зростала напруга.
Сороки відверто демонстрували задоволення таким результатом - Гімараес, напевне, заслуговує отримати статус головної черепахи команди та всієї гри, адже йшов у атаку та-ак повільно, навіть там, де могла бути перевага за кількістю гравців. Допомагав команді і тренер Хоу - незручні заміни в момент абсолютної переваги Мілана руйнували і без того вже нестабільну психіку італійців. Так їм нічого і не вдалося.
0:0 - Ньюкасл здобуває перші очки ЛЧ після повернення в еліту. А Мілан розчаровує і себе, і вболівальників. Така кількість ударів просто зобов’язана ставати розгромом.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
