ВПО з Одеси отримала 80 тисяч гривень допомоги, хоча не мала права: що вирішив суд
З метою досудового вирішення справи та врегулювання даного спору 31.10.2023 року, 29.02.2024 року Галицьким відділом соціального захисту скеровані повідомлення про переплату коштів виплачених надміру та запропоновано повернути борг добровільно, але безрезультатно
Жінка неправомірно отримала допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам в період з 01.11.2022 року по 31.08.2023 року. Вона не мала права на виплату грошової допомоги, оскільки м. Одеса, не входить до територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Тому громадянка має повернути кошти у сумі 80 тисяч гривень. Про це йдеться у рішенні Франківського районного суду Львова, опублікованому 31 грудня 2025 року.
Відповідно до заяви жінки від 24.03.2022 року Галицьким відділом соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради надавалась допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам на неї та двох дітей на періоди з 01.03.2022 року до 30.04.2022 року та з 01.11.2022 року до 31.08.2023 року. Вона та її діти перебувають на обліку у Галицькому відділі соціального захисту з 28.03.2022 року по теперішній час, як внутрішньо переміщені особи з міста Одеси, що підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 28.03.2022 року №1307-5000529160, від 28.03.2022 року №1307-5000530149, від 28.03.2022 року №1307-5000529791. В результаті проведеної 24.10.2023 року спеціалістами Галицького відділу соціального захисту перевірки, наданих даних верифікацією міністерства фінансів України, встановлено, що вона неправомірно отримала грошову допомогу в період з 01.11.2022 року по 31.08.2023 року. Однак, починаючи з травня 2022 року не мала права на виплату грошової допомоги, оскільки відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року №309, територія з якої перемістилась відповідач, а саме м. Одеса, не входить до територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. З 01.11.2022 року нарахування, виплата і фінансування допомоги здійснюється на центральному рівні за допомогою Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС) без участі районних відділів соціального захисту. Державним центром «Інформаційно обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України» їй було проведено неправомірну виплату грошової допомоги за період з 01.11.2022 року до 31.08.2023 року на суму 80 тисяч гривень. З метою досудового вирішення справи та врегулювання даного спору 31.10.2023 року, 29.02.2024 року Галицьким відділом соціального захисту скеровані повідомлення про переплату коштів виплачених надміру та запропоновано повернути борг добровільно. На даний час належна до повернення сума заборгованості становить 80 тисяч гривень.
Яким було рішення суду?
Суд відмовив Галицькому відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради у задоволенні позову. Переплата за листопад 2022 року - серпень 2023 року виникла не з вини жінки або внаслідок його недобросовісних дій, а через недосконалість механізму призначення/припинення соціальної допомоги та його належної інтеграції з іншими базами даних, зокрема базою даних про внутрішньо переміщених осіб, та фактично свідчить про недотримання принципу належного урядування.
"Зловживанням або недобросовісністю з боку набувача соціальної допомоги в розумінні норм цивільного законодавства, зокрема, Порядку №332, є, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо. Тобто за вказаних умов суд дійшов висновку, що переплата за листопад 2022 року - серпень 2023 року виникла не з вини відповідача або внаслідок його недобросовісних дій, а через недосконалість механізму призначення/припинення соціальної допомоги та його належної інтеграції з іншими базами даних, зокрема базою даних про внутрішньо переміщених осіб, та фактично свідчить про недотримання принципу належного урядування. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Стороною позивача у встановленому законом порядку не доведено факту зловживань з боку відповідача, винність її дій чи недобросовісність щодо надання недостовірних даних, що призвело до безпідставного отримання соціальних виплат, а отже позивачем не надано належних та допустимих доказів, що переплата за сумою призначеної допомоги виникла з вини відповідача. Матеріали справи не містять жодних доказів, що підтверджують виникнення помилки при нарахуванні допомоги відповідачу та дозволяють з'ясувати, що дана помилка є безпосередньо рахунковою помилкою, або помилкою, пов'язаною з неналежним виконанням обов'язків певними службовими особами, відповідальними за призначення й нарахування допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову", - наголосив суд.
Читайте нас у Facebook
