ВООЗ офіційно спростувала міф про вигорання - реальність набагато гірша

ВООЗ офіційно спростувала міф про те, що вигорання не існує, — організація включила його до Міжнародної класифікації хвороб. Після цього з'явилося багато міфів про те, звідки воно береться і як із ним давати раду. Чому вигорання — не просто втома і як забобони заважають підтримувати себе.

ВООЗ визначила три основні ознаки вигорання:

1. Ви фізично чи ментально втомлені. Вам важко прокидатися, ви погано спите, швидко втомлюєтесь навіть від простих завдань. Вам складно зосередитись і виникає відчуття, що все валиться з рук.
2. Вам важко контролювати емоції. Багато чого перестає бути значущим, ви відчуваєте роздратування і хочете, щоб вам дали спокій. До роботи ви ставитеся негативно, втрачаєте інтерес і не відчуваєте колишнього азарту.
3. Ви відчуваєте, що ваша робота не дає результату. У вас знижується продуктивність, ви не бачите сенсу в роботі і важко робите те, що раніше виходило і було бажаним. Ви розумієте, що не справляєтесь з роботою, і від цього стає ще гірше.

Які міфи про вигорання можуть завадити боротися з ним

Є багато міфів про вигорання. Їхня небезпека в тому, що вони заважають вчасно помітити ознаки проблеми та встигнути щось зробити на ранніх етапах.

Міф 1: вигорання – це тільки в голові

Людині з вигоранням можуть сказати “та не переживай ти так”, “просто зміни ставлення”, “ти перебільшуєш”, ніби вона сама вигадала собі проблему.

Що насправді?

Психологічний стан — це справді важливий чинник вигорання: на нас впливає те, як ми ставимося до себе та світу, до своєї роботи, як звикли думати та багато іншого. Але вигорання — це ще й результат умов життя людини, які призвели до постійного стресу. Людина не сама приводить себе у вигорання, не вигадує цей стан. Воно виникає на стику зовнішніх обставин та реакцій психіки на них. Тому ігнорувати зовнішнє середовище – невдала практика. Потрібно працювати з психікою та одночасно намагатися змінити умови, що призвели до вигоряння.

Міф 2: якщо людина вигорає, проблема в ній

Людина думає чи їй кажуть, що вона якась не така, неправильна, їй треба чомусь навчитися, щось полагодити в собі — і тоді вона перестане вигоряти.

Що насправді?

Проблема не у конкретній людині, а в умовах її життя. Фактори, що підвищують ймовірність вигорання:

• Ваша діяльність ґрунтується на спілкуванні з іншими людьми. Наприклад, ви психолог, юрист, учитель, медичний працівник.
• Перевантаженість зобов'язаннями перед чоловіком, дітьми, начальником, колегами, друзями, родичами, партнерами.
• Залежність від обставин чи інших людей. Наприклад, у вас маленька дитина, і її нема з ким залишити. Або ви доглядаєте людину, яка не може сама про себе подбати.
• Постійний стрес та нестабільність у роботі. Наприклад, вам затримують зарплату, начальник постійно погрожує звільнити, а колектив часто змінюється.

Вигорання може настати, навіть якщо в цьому списку немає життєвих обставин. Сценаріїв, які ведуть до нього, дуже багато. Тому важливо контролювати свій стан та відстежувати ознаки вигоряння.

Міф 3: відновлюватися від вигорання означає піклуватися про себе

Коли люди намагаються впоратися з вигоранням, вони часто хапаються за рішення, які здаються їм відповідними та працюючими. Починають медитувати, пропускають роботу, займаються пілатесом, приймають ванну з пахощами. Це чудові заняття, але їх одних мало, щоб впоратися з вигоранням.

Що насправді?

Курс йоги, масаж та гарний сон призупинять розвиток вигорання та зменшать рівень стресу, але не допоможуть вирішити саму проблему. Уявіть, що людина сидить у будинку, що горить. Якщо ви запропонуєте йому помедитувати, нічого хорошого не станеться. Йому потрібно вийти з цього будинку, залучити пожежників та загасити пожежу. Важливо звернути увагу на інші сторони, умови та причини, які привели людину до вигорання. Це допоможе побудувати ефективну стратегію відновлення.

Міф 4: відпочинок - найкращий засіб від вигорання

Коли людина фізично і морально виснажена і майже не цікавиться своєю роботою, на думку може спасти логічний висновок — треба відпочити. З'їздити у відпустку, поміняти картинку, дізнатися про нові місця. А потім приїхати та працювати з подвійною силою, тоді вигоряння пройде.

Що насправді?

Ось людина йде у відпустку, стрес на роботі залишився позаду, вона відпочиває, відновлюється... І повертається назад на роботу туди, де вигоріла. Людина гостро сприйматиме обстановку, рівень стресу зростатиме швидше. До цього додасться нерозуміння: я ж відпочив, чому мені знову погано?

Відпустка може лише тимчасово допомогти відновити сили. А вихід із вигорання — це, серед іншого, зміна середовища та умов життя. Якщо нічого не змінювати в середовищі, то ви будете вигорати знову і знову. Можна намагатись підтримувати баланс: стрес на роботі → спокійний відпочинок → знову стрес на роботі → знову відпочинок. Але одного разу стресу може статися так багато, що відновлюватись доведеться дуже довго.

Міф 5: треба просто менше працювати

Начебто логічно, але це не працює.

Що насправді?

Кількість роботи та вигорання не завжди пов'язані. Якщо ви перевантажені, вам справді складно виділяти час на інші сфери життя – це може створити складнощі. Але навантаження саме по собі не є фактором вигорання. У вас може бути дуже багато роботи, але якщо ви бачите в ній сенс і залучені емоційно, зможете пропрацювати в такому стані дуже довго і навіть не помітите, як пройшов час. А от якщо ви виконуєте роботу, яка вам огидна і викликає неприємні емоції, то навіть година здається вічністю.

Крім того, вигорання може статися і від зворотної ситуації – від недозавантаження та почуття нереалізованості. Наприклад, ви хотіли б займатися стратегічними завданнями, креативити та розвивати компанію, але ваша робота — в основному механічне “принеси-подай”.

Міф 6: відновитись від вигорання просто

Здається, що є простий рецепт, який можна за тиждень використати, а потім повернутися до нормального стану.

Що насправді?

Не можна заздалегідь сказати, скільки часу займе відновлення: як вигорання залежить від умов життя конкретної людини, так і вихід із вигорання – дуже індивідуальний процес. У складних випадках на відновлення може піти кілька років роботи з психотерапевтом для того, щоб просто повернути собі здатність працювати. Наслідки вигорання також можуть бути різними: від втрати робочих навичок та кваліфікації до проблем зі здоров'ям — слабкості, сонливого стану та головного болю або серйозних захворювань серця та шлунково-кишкового тракту.

Тому із вигорянням потрібно працювати комплексно. Окремі практики на кшталт відпустки та медитацій не спрацюють, тут потрібна ревізія всього життя — умов життя, стосунків із собою, звичок та переконань. Тому важливо відстежувати стан та вживати будь-яких заходів для профілактики вигорання.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.