Від російської агресії в Україні економічно виграє Китай - NYT
Через санкції проти рф товарообіг між москвою та Пекіном виріс майже вполовину та продовжує зростання
Від російської агресії та продовження війни в Україні найбільше виграє Китай. Товарообіг між росією та КНР вже виріс до 200 мільярдів доларів, а китайський автопром і взагалі захопив понад 55% російського ринку. Окрім цього, дії рф мають значну медійну та суспільну підтримку в Китаї.
Про це пише видання The New York Times. Зазначається, що росія допомагає КНР дешевими енергоресурсами в обмін на економічні вигоди.
Через санкції проти рф товарообіг між москвою та Пекіном у 2023 році виріс до понад 200 мільярдів доларів на рік. Це значно раніше, аніж планувалося обома державами, та значно більше, ніж було дотепер. Для порівняння, в довоєнному 2021-му ця цифра складала 147 мільярдів доларів, а в 2020-му - всього 78 мільярдів.
"Найбільшу вигоду отримали виробники китайських автомобілів. Продажі в росію допомогли Китаю цьогоріч обігнати Японію як найбільшого в світі експортера автівок. Який результат? Китайські автовиробники захопили 55% російського ринку... В 2021 році вони мали лише 8%", - зазначають журналісти.
В свою чергу, рф продає китайцям як енергоресурси - нафту та газ - так і споживчу продукцію. Зокрема, шоколадні цукерки, ковбасу тощо. Дані товари у великих об'ємах стали з'являтися в китайських супермаркетах.
"Дешева російська енергія в обхід санкцій, впроваджених Заходом, допомогла китайським заводам конкурувати на світових ринках, у той час як їхні конкуренти-виробники в інших країнах, особливо в Німеччині, стикнулися з різким зростанням витрати на електроенергію", - пише The New York Times.
Також дії рф знаходять медійну та суспільну підтримку в суспільстві Китаю. Зокрема, в країні активно поширюється кремлівська пропаганда.
"Державні ЗМІ постійно поширюють російську пропаганду... росія настільки популярна в Китаї, що впливові особи в соцмережах стікаються до Харбіна... аби позувати в російській одежі перед колишнім російським собором", - сказано в статті.
Проросійський нейтралітет Китаю - чи все так погано?
Нагадаємо, що офіційно Пекін так і не підтримав путінське вторгнення до України. Власне, Китай не підтримав взагалі нікого: офіційною парадигмою зовнішньої політики КНР залишається послідовний нейтралітет. Вище керівництво Піднебесної на чолі з головою Сі Цзіньпіном постійно кажуть, що поважають територіальну цілісність та суверенітет усіх держав та закликають до пошуку компромісу.
Втім, це на словах. Реально ж своїми діями китайці показують: вони якщо не "за", то аж точно не "проти". Через це окремі експерти та навіть офіційні лиця на Заході називають політику Китаю не інакше як "проросійський нейтралітет", що в принципі недалеко від істини.
Між КНР та рф стрімко зростає товарообіг. І хоча москва досі не є стратегічним економічним партнером Пекіну - з тими ж США торгівля досягла в 2022 році рекордного показника в понад 690 мільярдів доларів - очевидно, що співробітництво між двома країнами поглиблюється. В свою чергу, китайці просувають і свій проєкт мирного плану, хоча й роблять це не надто активно. В Україні ж даний документ викликав скепсис.
Керівництво Китаю мислить стратегічними та геополітичними категоріями. У вторгненні рф до України воно вбачає не імперську політику кремля, а проксі-конфлікт зі Сполученими Штатами, які залишаються основним світовим супротивником Піднебесної. Через це Пекін стоїть скоріше на стороні москви.
Як не сумно, але в "проросійському нейтралітеті" Китаю є також і частка української вини. З 2021-го Київ не мав у Пекіні навіть свого посла. Останнього президент Зеленський призначив лише наприкінці квітня поточного року. Можна також згадати й конфлікт довкола продажу "МоторСічі". Словом, Україна не має належного рівня дипломатичних відносин з Китаєм, що є професійним викликом для МЗС і для держави загалом.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
