Від корупції в КМДА до знесення культурних пам’яток: за що кияни критикували Кличка

Жителі Києва активно обговорюють діяльність мера Віталія Кличка, згадуючи проблеми міста, як масштабні корупційні схеми в міській адміністрації, проблемні дороги та активне знесення культурних пам’яток. Обговорення почалися на фоні скандалу через зачинені укриття в ніч на 1 червня, де через це загинули троє осіб, що не змогли потрапити до безпечного місця. Сам Кличко заявив, що провина має лягти на голову Деснянського району Дмитра Ратнікова та керівника медзакладу, де знаходиться укриття.

1 червня біля поліклініки Деснянського району росіяни вбили трьох людей, серед яких була дитина. Встановлено, що вони намагалися потрапити в укриття в місцевій поліклініці, але воно було зачинене. Значна частина киян звернулася зі звинуваченнями до мера міста Віталія Кличка. На фоні трагедії спливли аналогічні проблеми і в інших районах міста. Мера критикують за недостатню увагу до ситуації.

На фоні цього почали згадувати й попередні претензії до мера за час обіймання ним цієї посади. Ситуації були різні, і не на всі люди отримали відповіді. Деякі з них актуальні й зараз.

Корупція в Київській міській державній адміністрації

Особливу увагу цій проблемі приділили у 2021 році. Справа в тому, що тоді скаржилися не тільки жителі міста – справою зацікавилося Державне бюро розслідувань. Його аналіз показав величезні обсяги корупції в КМДА, які оцінили в 10 млрд років на рік, які недоотримує громада.

У ДБР зазначали, що основною проблемою є пряме розкрадання коштів, і полягає воно в неефективному та безконтрольному розподілі керівництво КМДА, до якого, власне, і входить сам мер, між 128 комунальними підприємствами.

Серед підозрілих та, ймовірно, корумпованих посадовців виділяли керівників та посадовців “Київзеленбуду”, “Консультативно-діагностичний центру” Святошинського району, КП “Київтрансу”, “Київводоканалу”, “Житлоінвестбуду-УКБ”, “Київтеплоенерго”, КП “Плесо”, Департаменту освіти і науки ВО КМР (КМДА) та інших. Місцеві жителі критикували мера за недостатню увагу до проблеми, а дехто навіть звинувачував його у прямій причетності до цих схем. Проте, остання інформація не підтвердилася, а по підприємствам згодом пройшов ряд звільнень та замін, хоча гарантувати викорінення корупції й досі ніхто не може.

Парковки в Києві

Особливу увагу на парковки звертали ще з 2020 року. Центр Києва прямо називали катастрофою для водіїв. Галас піднявся коли почали розставлятися паркомати, а обмежень для паркування стало більше. Кияни заявляли, що в місті активно проводиться евакуація авто, що порушують правила парковки, але при цьому паркувальних місць ніхто не додає. А їх просто дуже не вистачає для більшої частини водіїв.

Кияни скаржилися, що на фоні штрафів та конфіскацій авто водіям просто не давали альтернативи. Більше того, іноді комунальники, які загороджували спеціальними спорудами тротуари, аби водії не залишали там машини, частково перекравали ще й розмічені паркувальні місця, яких і так дуже мало. У підсумку це призводило до масових евакуацій, штрафів та перепалок з паркувальниками.

Варто згадати і ціни на паркування. Якщо державні парковки можуть мати більш-менш сталі ціни і на доволі нормальному рівні, то у випадку з парковками біля закладів усе складніше. Місцями залишити авто на годину може коштувати до 200 грн. Та й навіть згадані “дешеві” місця не змінюють того, що їх замало.

Варто додати, що на період воєнного стану мер Віталій Кличко оголосив, що паркування в столиці стане безкоштовним. Проте, евакуатори все ж працюватимуть, і будуть прибирати машини, що хоч частково заважають проїзду. Хоча при цьому, забирати будуть не всі авто, тож місцями водіям почали дозволяти залишати машини там, де цього робити було не можна. Проте проблема парковок загалом нікуди не ділася.

Дорожні пріоритети

Причиною для окремої критики вже в 2023 році стали плани на будівництво нових розв’язок у столиці. Зокрема, КМДА 15 березня анонсувала будівництво дворівневої розв’язки на перетині вулиць Богатирської та Полярної. Орієнтовну вартість оцінили в 2 млрд гривень.

Співзасновник об’єднання «Пасажири Києва» Олександр Гречко створив петицію, в якій вимагає відмовитися від будівництва нових розв’язок, поки не закінчене будівництво Шулявського шляхопроводу. Його покинули вже декілька років тому, там утворилася купа сміття, закинуті фундаменти та іншого роду наслідки закинутого будівництва.

Також щодо рішення про будівництво розв’язки висловився урбаніст Олександр Раке. Він нагадав, що місто позбавило фінансування продовження швидкісного трамваю до Палацу спорту. При цьому, саму розв’язку він назвав “непотрібно”, оскільки потреба в них відпала після добудови Великої Кільцевої до Богатирської.

Критика від Зеленського

Роботою мера в 2022 році був прямо незадоволений і президент України Володимир Зеленський. У листопаді мали бути запущені декілька десятків “Пунктів незламності”, але з чималої кількістю з них виникло багато проблем. Зокрема, вони не були забезпечені більшістю необхідних ресурсів, але при цьому, за словами Зеленського, на паперах у КМДА все було добре.

Зеленський звинуватив верхівку Міської адміністрації Києва в “профанації та брехні у звітах різного рівня”. Голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія тоді заявляв, що кияни жаліються на непрацюючі “Пункти незламності” – без генераторів та необхідних ресурсів. За його словами, тоді була проведена ревізія і пунктів, що не мають генераторів, води і т.д. було “багато”.

Кличко тоді відповідав, що це “політичні маніпуляції, яким немає місця”. Він заявляв, що всі пункти працюють, і деякі з них він перевіряв особисто, де також бачив і депутатів від “Слуги народу”, які були всім задоволені. Остаточно з’ясовувати, хто правий, а хто ні, вже не стали.

Проблеми з перепустками

У 2021 року в Офісі президента також виступали з критикою діяльності Віталія Кличка. Мера Києва звинувачували в недостатній організації видачі спецперепусток працівникам критичної інфраструктури. Тоді пересуватись громадським транспортом можна було тільки за наявності такої перепустки. В ОП стверджували, що багато працівників, яким потрібно діставатися роботи для підтримання критичної інфрастурктури зробити цього не могли.

Загалом проблему пояснили неправильною організацією друку та видачі цих перепусток. КМДА планувала видати їх близько 400 тисяч, але при цьому навіть дещо перевищила це показник. Проте, схоже, цього все одно було недостатньо, тож питання перейшло вже в сферу розрахунків.

Дороги на Подолі

Проблема доріг у Києві особливо сильно постала саме на Подолі, про що стверджували самі кияни. У серпні 2022 року місцеві жителі вчергове звернулися до влади міста з вимогою таки зайнятися ремонтом вуличних доріг у цьому районі. Для цього вони створили чергову петицію.

“Трамвайне полотно просто розвалюється. На Подолі розташована велика кількість пам'яток історії та архітектури, тому на головних вулицях завжди багато туристів, які бачать у якомусь огидному стані Глибочицьку, Нижній Вал, Межигірську, Костянтинівську, якими в день проїжджає понад 10 тисяч автомобілістів. На дорогах більше ям, ніж асфальту. Про велодоріжки можна й не говорити, бо їх немає”, – зазначав автор петиції.

Він також додав, що проблема з дорогами цьому районі існує вже не один рік. Ними просто ніхто не хотів займатися тривалий час.

Цікаво, що вже в жовтні Кличко особисто показував, що почалися процеси ремонту доріг на Подолі. Зокрема, він публікував фото з робіт на вулиці Спаській. Крім цього, він анонсував ремонти й на інших вулицях.

Знесення історичних будівель

Впродовж останніх декількох років періодично розгортаються скандали навколо знесення історичних будинків у Києві. Здебільшого, місцеву владу разом із мером критикували за бездіяльність або навіть дозвіл на подібні вчинки. Найбільшого розмаху проблема набула, знову ж таки, на Подолі.

Так, повідомлялося про знесення кам’яного будинку кінця 19 століття на Цимлянському проволку, 3. Цікаво, що це відбувалося вже 25 лютого 2023 року.

Проте, проблема була й значно раніше. Так, демонтувати планували комплекс історичних зданій на вулиці Хорива, 18. Серед іншого, також повідомлялося про знесення “Дома Уткіна” на вулиці Симона Петлюри, 29, якому було 120 років. Також зачепили і будинок радника Олександра Барбана на вулиці Обсерваторній, 6. Без оголошення знесли і будівлю гуртожитку 1950 років на вулиці Олегівській, що на горі Щекавиця. Список доволі довгий.

Місцеві жителі, а особливо – активісти, активно критикували місцеву владу на чолі з мером Віталієм Кличком за те, що вони прямо віддають забудовникам на знищення історичні будівлі. Частина цих об’єктів навіть мала охоронний статус, який їм не допоміг. Влада обіцяла розібратися з незаконними знесененнями, але ситуація не дуже змінилася.

Загалом, Віталій Кличко за час своєї роботи потрапляв в доволі багато скандалів. Також вони мали декілька політичних конфронтацій з президентом України Володимиром Зеленським. Деякі зі згаданих проблем у підсумку виправилися повністю, частково, або ж тимчасово (як у випадку з безкоштовним паркуванням). На жаль, у киян й досі залишається чимало питань до рганізації роботи КМДА та мера особисто, і люди чекають відповідей. 

Нагадаємо, що в КМДА проводять обшуки через закрите укриття під час атаки, що призвело до загибелі трьох людей.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.