Реєстр виборців не оновлювався з лютого 2022 року
В Україні для запуску реєстрів виборців, за оптимістичними прогнозами, знадобиться до шести місяців. Передусім потрібні будуть кадри для ведення реєстру, члени виборчих комісій. Їм всім потрібно буде гарантувати безпеку під час проведення виборів.
Як розповів заступник голови Центральної виборчої комісії (2007-2018 років) Андрій Магера, в нашій країні величезні проблеми з Реєстром виборців. З лютого 2022 року не оновлювався.
"Якщо брати технічну складову, організаційну, то в першу чергу, в нас є величезні проблеми з Реєстром виборців, який з лютого 2022 року не оновлювався з об’єктивних причин. Не з вини Центральної виборчої комісії, парламенту, уряду, а через війну. Тому що це неможливо було зробити і Державний реєстр виборців був закритий ЦВК, щоб не було якогось стороннього втручання з боку окупаційних органів влади. Тому Реєстр виборців – це питання номер один", - сказав Магера.
Для того, щоб запустити Реєстр виборців, за оптимістичними прогнозами, знадобиться до 6 місяців. Але, на думку Магери, піде навіть більше, бо передусім потрібні будуть кадри для ведення реєстру, члени виборчих комісій. Всім їм треба буде гарантувати безпеку під час проведення виборів.
"Ми можемо навіть для проведення виборів скасувати воєнний стан. Але для російської ракети все одно, чи в Україні введений воєнний стан. Тому гратися в речі, які становлять небезпеку для членів виборчих комісій, органів ведення реєстру, для самих виборців – це є вкрай небезпечні тенденції", - пояснив Магера.
За його словами, у світі не так багато прикладів, коли б вибори проводили під час війни. Наприклад, це було в Північній та Південній Кореї, які формально перебували в стані війни, але не в Європейському Союзі.
"Мабуть, причина в тому, що в 1950 році з’явилась конвенція "Про захист прав людини і основоположних свобод", і з’явився Міжнародний пакт про громадянські політичні права 1966 року. Світ отримав певні засади і принципи, без яких неможливо кваліфікувати процес як виборчий", - наголосив Магера.
Він наводить приклад британського парламенту, що був обраний 1935 року. Наступні вибори мали відбутись в 1940 році. Однак, у вересні 1939 року Британія, виконуючи союзницькі зобов’язання з Польщею, оголосила війну Німеччині. Тому вибори відбулись лише після розгрому Німеччини в 1945 році. Тобто, одне скликання нижньої палати парламенту проіснувало 10 років. При цьому, за словами Магери, ніхто не звинувачував його у нелегітимності.
Політолог Володимир Фесенко нещодавно у коментарі Фактам ICTV озвучив три можливі сценарії проведення президентських виборів в Україні. Перший з них – якщо активні бойові дії не припиняться, голосування доведеться відкласти. Він зазначив, що простий у політичному і воєнному сенсі варіант – провести відразу і президентські та парламентські вибори після закінчення війни. Другий сценарій – якщо війна буде в режимі малої інтенсивності, то вибори все ж можуть відбутись.
"Якщо війна затягнеться і будуть обставини, що потрібно буде довести легітимність влади, то нам будуть радити, як і зараз радять деякі західні політики, щоб вибори відбулись. Але для цього треба буде змінювати законодавство про воєнний стан або припиняти його на певний час", – відзначив Фесенко.
Він вказує, що в Україні уже проходили вибори під час війни, однак тоді не діяв воєнний стан. Третій сценарій, за яким вибори можуть відбутися – якщо виникне питання про проведення мирних перемовин з рф і буде можливість вийти на якісь домовленості про припинення війни.
"Цілком імовірно, що наші союзники будуть радити нам, щоб ми провели вибори і на переговори пішла влада, яка має мандат легітимності. Ну і для влади це також вихід, оскільки краще провести вибори до якоїсь мирної угоди. Тому що будь-яка мирна угода з рф, і не важливо, якою вона буде, все одно сприйматиметься частиною населення критично", - додав Фесенко.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.