Вибори-2024: за якою системою голосуватимемо

Українські парламентарі знову обговорюють питання повернення до мажоритарно-пропорційної системи виборів. За словами голови фракції "Слуга народу" Давида Арахамії, вже зараз це рішення готові підтримати 300 народних депутатів. 

Інформатор розбирався, у чому переваги та недоліки пропорційної, мажоритарної та змішаної системи.  

Мажоритарна VS пропорційна до системи голосування

Почнемо з мажоритарної виборчої системи. Відповідно до цієї системи обраними вважаються кандидати, які отримали більшість голосів виборців у своєму виборчому окрузі. Під час проведення виборів за пропорційною системою депутатські мандати розподіляються між списками кандидатів тих партій, які отримали найбільшу підтримку серед населення України. Якщо зовсім спростити, то виходить, що за мажоритарної системи виборці голосують за особи, а за пропорційної - за партії. 

У нашій країні у 2019 році народні депутати обиралися за змішаною виборчою системою: частина потрапили під купол за списками партій, частина пройшли після голосування у округах. Звичайно, в ситуації, коли велика кількість нардепів опинилась у Раді на «зеленій» хвилі, пропорційна система голосування здавалася чудовою ідеєю. Погодьтеся, люди просто голосують за бренд – партію імені однієї людини – отже, можна особливо не напружуватися, щоб здобути перемогу у кожному окремо взятому окрузі України. Але з іншого боку, як стверджує політолог Олег Саакян, саме пропорційна система сприяє розвитку партійного будівництва в Україні. А мажоритарна вбиває партійну ідеологію. 

«Якщо говорити про еволюцію політичної системи, то звісно, ​​мажоритарка відкидає нас трохи назад. З одного боку, це спрощує ситуацію і, можливо, навіть робить депутата ближчим. Суспільству простіше дістатись свого народного обранця (за своїм округом). Але водночас це мінімізує ідеологічність виборчих змагань і відкидає нас у питанні партійного будівництва та розвитку партійної ідеології. Тому загалом якісно виборчий процес від цього втрачає. Ось тому й відбувалися зміни від змішаної системи до пропорційної. У сьогоднішніх реаліях цей відкат може зіграти лише у мінус», - ділиться думкою Саакян. 

Не згоден із колегою політолог Тарас Семенюк. Каже, що спочатку скептично сприйняв реформу виборчого законодавства. 

«Вона надзвичайно складна, вона надзвичайно заплутана. І майже це просто був ребрендинг старої мажоритарної системи при перетворенні її на пропорційну. Це була фактично зміна назви, зміна якихось незначних правил гри. А сама система фактично такою самою і залишилася. Але ж мажоритарна система набагато простіша. Тому що все зрозуміло: є округ, є депутати, які там працюють, і є воля громадян вибирати найкращих із цього округу. Звичайно, є певні маніпуляції, але це питання до правоохоронних органів, які мають слідкувати за цими маніпуляціями та жорстко карати. Адже у нас є за це кримінальна відповідальність. Тому, я думаю, що повернення до мажоритарної системи – це повернення до більш вигідної системи, яка може більше гарантувати шанси зберегти владу», - резюмує Тарас Семенюк. 

Таким чином, можна назвати, окрім зрозумілості, і ще одну перевагу мажоритарної (одномандатної) системи виборів – можливості голосувати за конкретних, часом безпартійних та безпосередньо підзвітних виборцям кандидатів. Серед недоліків політологи практично одноголосно називають підкуп виборців, який ще називають «гречко-сесія». 

Заради справедливості зазначимо, що переважно мажоритарна система переважає в таких демократичних країнах, як США чи Великобританія. І ось чому… 

Меншість вирішуватиме за всю Україну

Як пояснює політичний оглядач The New York Times Джамель Буї, мажоритарна виборча система дозволяє врахувати побажання всіх регіонів країни. А ось пропорційна виборча система дає шанс навіть декільком регіонам вирішувати долю усієї країни. Давайте розберемося на прикладах. За даними державного реєстру виборців, в Україні станом на 30 листопада 2021 майже 35 мільйонів виборців. 

Як бачимо, найбільш густонаселені області - Київська разом із містом Київ (майже 3,7 млн. виборців), Донецька (більше 3 млн.), Дніпропетровська (майже 2,5 млн.), Харківська (понад 2 млн.). Вище перераховано лише 4 українські регіони з 25. Але навіть за цими даними видно, що у 4 названих областях проживає майже 30% виборців України. Виходить, якщо запровадити суто пропорційну систему голосування, може скластися така ситуація, коли найгустонаселеніші регіони вирішуватимуть долю всієї країни. Не зовсім справедливо, погодьтеся. Наприклад, у 2019 році на виборах народних депутатів України голосування проходило за змішаною виборчою системою – мажоритарна плюс пропорційна. 

Як бачимо, результати голосування у загальнонаціональному мажоритарному окрузі суттєво відрізняються від результатів щодо кожного окремо взятого мажоритарного округу в регіонах. 

За суттю, змішана виборча система дозволяє зберегти демократію у виборчих округах з будь-якою чисельністю населення, а також сприяє партійному будівництву та розвитку партійної ідеології. А ось із електронним голосуванням, за словами голови фракції «Слуга народу» Давида Арахамії, все не так просто. По-перше, просте голосування за допомогою мобільного телефону наразі неможливе, оскільки такі вибори не передбачають таємницю волевиявлення громадян. А це, у свою чергу, йде врозріз із Конституцією України. По-друге, навіть якщо зайнятися цими питаннями прямо зараз і спробувати зробити електронним хоча б підрахунок голосів, є ризик не встигнути до наступних виборів. Тому держава у смартфоні потихеньку в Україні впроваджується, але поки що не у питаннях виборчого права.

Раніше Інформатор повідомляв про версію політолога Миколи Давидюка про те, як може завершитися протистояння Зеленського та Ахметова. .

Також Інформатор публікував думку, що дві третини українців проти другого терміну для президента Зеленського, але можуть підтримати Володимира Кличка 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Слідкуйте за новинами онлайн прямо в месенджері на нашому Telegram-каналі Інформатор Live . Підписатися на канал у Viber можна тут .