Під час війни проведення виборів неможливе, однак процес продажу партій активізувався
Голосування за президента - 5,41 млрд грн, вибори до Верховної Ради – 3,74 млрд грн і місцевих рад – 653,3 млн грн. Такі цифри ймовірного виборчого процесу-2024 названі в матеріалі українських журналістів.
Політики почали підготовку до майбутніх виборів. Хто і де купує партії – у матеріалі Gazeta.ua. Там йдеться про те, що переоформлення і купівля партій продовжується і під час воєнного стану.
Наприклад, партія, яка шість років називалася "Свідома нація", 5 вересня 2022 року взяла собі назву "Рішучі" і тепер її контролює екснардеп Віталій Купрій. На позачергові парламентські вибори у 2019 році ця політсила висунула трьох кандидатів в одномандатні округи, які стали аутсайдерами перегонів.
В Ужгороді з'явилася партія "Громади Закарпаття", яка до 9 березня 2023 року була відома як "Опозиційна сила" з пропискою у Києві. Восени 2021 року Печерський райсуд на 5,1 тис. грн оштрафував тодішню голову партії Катерину Копил. Вона не повністю відобразила дані про фінансування політсили за IV квартал 2020 року у поданому звіті до НАЗК.
Змінила назву й Студентська партія України. Тепер її перереєстровано у "Наш Голосіїв". Це – один з районів Києва. Тому, найімовірніше, партію готують до місцевих виборів.
На сайті Міністерства юстиції станом на 2021-й рік зареєстровано 365 партій. Останні 16 партій реєстрували ще три роки тому. Частина з них є "мертвими" – не оновлюють сайтів, не діють у публічній площині. Однак час від часу повертаються до життя. В період воєнного стану документи для державної реєстрації нових політичних партій не приймаються. Натомість їх можна купити. Такі послуги можна знайти в інтернеті. Наприклад, компанія "Правова допомога" пропонує такі послуги за €50 тис.
До речі, заборонені Верховним судом партії теж можуть відновитися. Навіть, під тією ж назвою тільки з іншим кодом юридичної особи. Наприклад, якщо одна політична партія з назвою "Партія Шарія" заборонена, інша політична партія легко може взяти ту саму назву. Всі заборонені політичні партії через ці корупційні моменти з продажем і купівлею політичних партій можуть назватися так само і фактично відродити свою діяльність.
Політтехнолог Олексій Голобуцький каже, що процес закупок партій, якій зараз відбувається, не такий активний як 2015-го чи 2019-го.
"У нас тримання зареєстрованих партій – це бізнес. Чув, що щось потроху продають. До повномасштабної війни ціни могли бути до 100-150 тисяч доларів. Могло бути дешевше, - вважає Голобуцький. - Можливо, зараз теж відбувається процес закупок. Але він не такий активний як 2015-го чи 2019-го», - сказав експерт. Втім він додав, що люди, які мають стратегічне мислення, готуються заздалегідь. І припустив, що, наприклад, можуть захотіти піти в політику волонтери.
Політолог, політтехнолог Олександр Кочетков вважає, що зараз ціни на партії будуть нижчими.
"Пожвавлення купівлі і продажу поки не таке активне. Цікавість, що люди з'ясовують ситуацію на майбутнє, пов'язана із закликами наших партнерів щодо необхідності виборів, - зауважив Кочетков. - Є інформація, що в Офісі президента консультуються щодо можливості проведення виборів. Але там дуже багато проблем – не зрозуміло, як залучити бійців ЗСУ, як надійно і прозоро залучити переселенців і біженців. Ці проблеми дуже складні», - каже експерт. І підтверджує, що консультації йдуть. Зокрема, як зекономити – провести одразу вибори і президента, і депутатів. Щодо цін, то він вважає, що ціни на партії зараз будуть нижчі.
«Раніше 50 тисяч доларів – це була партія з організацією та реальними членами. Але таких майже не залишилося. Здебільшого пропонували за 20-30 тисяч – більш-менш, але треба ще виконувати певні юридичні процедури. Зараз ціни будуть нижчими. Те, за що раніше просили 20 тисяч, з радістю віддадуть за 10. Тому що у державі мало грошей", - сказав Кочетков.
Також експерти звертають увагу на те, що українські олігархи, які раніше фінансували партії, зараз «у глибокому нокдауні». Фінансова частина політики зламана. Грошей у політиці мало і ціни впадуть.
У матеріалі Gazeta.ua. журналісти звертають увагу на те, що Уряд не заклав гроші у проєкті держбюджету на 2024 рік для проведення виборів. Однак крім цього є кілька інших проблем.
Перша з них – голосування за кордоном. До повномасштабної війни участь у виборах на закордонних дільницях брало близько 5% українців. Однак кількість громадян, які виїхали з країни, значно збільшилася. Нині вирішити це питання можна шляхом збільшення кількості виборчих дільниць, або запровадити голосування поштою. Але питання – з обліком тих, хто виїхав.
Друга – забезпечення права голосу внутрішньопереміщених осіб. Проблема у тому, що чоловіки призовного віку не поспішають ставати на облік як переселенці. Тому виборці, що були змушені покинути дім, ризикують втратити можливість зробити свій вибір.
Як бути з військовими – окрема ситуація. Значна частина з мобілізованих українців може знаходитися у тих місцях, де організувати голосування неможливо. Зібрати всіх військових в один момент на дільницях буде неможливо. Відповідно, вони не зможуть реалізувати своє право голосу.
Ще одна проблема – безпека дільниць. Вибори – це великі скупчення людей протягом дня у встановлених і відомих всім місцях. Відомих і росіянам теж. Навряд чи в Україні знайдеться стільки підвалів і безпечних приміщень, де можна провести голосування.
В Україні збільшилася кількість окупованих територій. Зрозуміло, що там неможливо провести вибори. Так, в Україні вже були подібні голосування. Однак цього разу таких територій значно більше.
Ще один аспект – питання несприйняття суспільством виборів. Оголошення про проведення голосування може викликати резонанс у людей і владі доведеться відповідати на багато незручних питань – про гроші і безпеку.