Майя Санду заявила, що її країні стає все важче виживати самостійно та висловила підтримку ідеї возз’єднання з Румунією. Водночас вона наголосила, що остаточне рішення повинні ухвалювати громадяни Молдови
Президент Республіки Молдова Майя Санду висловилася на підтримку можливого об’єднання своєї країни з Румунією. Вона заявила, що проголосувала б "за", якби це питання винесли на референдум. За її словами, сучасній Молдові все складніше існувати самостійно у світі, де її маленькій державі доводиться протистояти геополітичним ризикам та зовнішньому тиску.
При цьому Молдова, яка межує з Румунією та Україною і налічує близько 2,4 мільйона мешканців. Країна вже кілька років стає об’єктом гібридних атак, включно з дезінформацією та спробами впливу на вибори, пише Politico.
"Якщо у нас буде референдум, я проголосую за об'єднання з Румунією", - заявила Санду в інтерв’ю британському подкасту The Rest is Politics.
Президентка пояснила свій вибір геополітичним контекстом.
"Невеликій країні, такій як Молдова, стає все важче виживати як демократії, як суверенній державі і, звичайно ж, протистояти Росії", - зазначила вона.
Історично Молдова була частиною Румунії з 1918 до 1940 року, після чого територія була анексована СРСР. Після розпаду СРСР у 1991 році країна відновила незалежність. На останньому референдумі 2024 року, який відзначався втручанням РФ, лише незначна більшість громадян Молдови - 50,4% - підтримала вступ до Європейського Союзу. Паралельно Санду була переобрана президентом із результатом близько 55%, перемігши проросійського конкурента.
Попри власну підтримку ідеї возз’єднання з Румунією, Санду визнає, що більшість молдаван сьогодні віддають перевагу інтеграції до ЄС. Заявку на членство у спільноті країна подала у 2022 році, і саме цей шлях президент вважає "більш реалістичним".
Опитування свідчать, що близько двох третин населення Молдови виступають проти об’єднання, тоді як у Румунії популярність цієї ідеї традиційно вища. Водночас Молдова стикається з російським тиском, оскільки Москва прагне зберегти свій вплив у регіоні і активно протидіє будь-якому зближенню Кишинева з Бухарестом. Проблеми об’єднання ускладнюють також юридичні та політичні нюанси: Румунія є членом НАТО і ЄС, а будь-яке формальне об’єднання вимагало б серйозних змін у цих структурах.
Фактично, вступ Молдови до ЄС міг би створити умови для максимально тісної інтеграції з Румунією без формального політичного злиття, наприклад через відкритий кордон та можливість громадянам брати участь у виборах обох країн.
Історично близько мільйона молдаван отримали румунське громадянство з 1998 року, використовуючи його для роботи та проживання у багатших країнах ЄС. Однак більшість громадян, попри економічні вигоди, не вважають себе румунами, що пояснюють впливом радянського минулого та особливостями мовного питання. Водночас після повномасштабного вторгнення РФ кількість прихильників європейського шляху та ідеї возз’єднання з Румунією зросла. За даними опитувань, з 2015 по 2022 роки підтримка ідеї об’єднання зросла з 20% до 44%, а перемога Санду на виборах підтвердила проєвропейську орієнтацію молоді та активного населення.