В Україні планують відновити конкурси на посади директорів шкіл - освітній омбудсмен
Під час воєнного стану територіальні громади мають право призначати директорів закладів загальної середньої освіти без конкурсу
Освітня омбудсменка Надія Лещик запропонувала відновити проведення конкурсів на посаду директорів закладів загальної середньої освіти. Під час дії воєнного стану територіальні громади можуть призначати керівників без дотримання такої умови. Чи будуть розглядати в МОН цю пропозицію - поки невідомо.
Про це Лещик повідомила на своїй сторінці у Facebook. Ініціативу вона висунула під час зустрічі з міністром освіти й науки Оксеном Лісовим.
"Під час зустрічі порушила ключові питання, з якими до нас звертаються учасники освітнього процесу та освітні управлінці, й надала свої пропозиції щодо їх розв'язання. Це, зокрема, питання про відновлення конкурсів на посаду директорів закладів загальної середньої освіти", - повідомила Лещик.
До початку повномасштабної війни більшість керівників шкіл обиралися на посаду в результаті конкурсу, який проводився відповідно до законодавства. Відбірковий процес сприяв оновленню управлінського менеджменту та надавав можливість гідним кандидатам впроваджувати зміни в школах, зокрема реалізовувати концепцію Нової української школи.
Під час воєнного стану територіальні громади мають право призначати директорів без конкурсу. Це критикував попередній омбудсмен Сергій Горбачов, це призводить до призначення на посади осіб, які не здатні якісно та професійно виконувати свої посадові обов'язки. У деяких випадках призначення директорів шкіл має ознаки недоброчесного рішення.
Шкільна реформа в Україні
Згідно з реформою, яка розпочнеться у 2027 році, старша школа стане профільною. Учні самі зможуть обирати профіль навчання і предмети у межах профілю та поза ним. Разом з цим учні вивчатимуть не лише обрані профільні предмети, а й обов’язкові для всіх дисципліни. Що учні зможуть обирати:
- Вибір профілю навчання - профільні предмети й курси учнівство вивчатиме поглиблено.
- Вибір предметів / курсів у межах профілю - щоб індивідуалізувати вивчення обраного профілю.
- Вибір предметів / курсів поза профілем для врахування різних зацікавлень учнівства.
Отже, старшокласники зможуть навчатися в ліцеях за обраним профілем, самостійно обирати предмети для поглибленого вивчення, а також курси, не пов’язані з профілем. Варіантів профілів - десятки. Проте є три тематичні кластери, у межах яких формуватимуть профілі навчання:
- Мовно-літературний: українська мова й література, іноземні мови й літератури тощо.
- STEM: природничі науки, ІТ, математика тощо.
- Суспільно-гуманітарний: історія, правознавство, психологія, соціологія тощо.
Учні вивчатимуть не лише обрані профільні предмети / курси, а й обов’язкові для всіх дисципліни. У 10 класі серед обовʼязкових будуть дисципліни, які представляють усі освітні галузі, визначені Державним стандартом профільної середньої освіти:
- мовно-літературна (українська мова, літератури, іноземні мови);
- математична (інтегрований курс математики або алгебра, геометрія тощо);
- природнича (інтегрований природничий курс або фізика, хімія, біологія, географія тощо);
- громадянська й історична (історія, громадянська освіта тощо);
- соціальна і здоровʼязбережувальна (курси, повʼязані з добробутом, здоровʼям тощо);
- інформатична (інформатика);
- фізична культура (спортивні заняття);
- мистецька (музичне мистецтво, живопис тощо);
- технологічна (технології, промисловий дизайн тощо).
Більше уваги обов’язковим для всіх дисциплінам старшокласники й старшокласниці приділятимуть у 10 класі, який буде адаптаційним. Учні й учениці ознайомляться з обраним профілем, щоб переконатись у виборі й за бажанням змінити його. Кількість предметів і курсів за вибором пропорційно зростатиме до 12 класу, а обовʼязкових - зменшуватиметься.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
