"Ми використовуємо всі засоби для захисту нашої країни, тому ми не будемо вдаватися в деталі. Але ми просто даємо зрозуміти, що ми здатні та можемо відповісти"
"І поки весь світ чекає на диво від Трампа, дай Бог, ми з вами маємо не чекати, ми маємо не втрачати стійкості. Ми маємо пахати. Треба працювати кожен день, всім народом на стійкість всієї держави. Порізно виграти у цій битві просто неможливо"
Сонце увійде в активний і заповзятливий знак Стрільця: підвищиться наш ентузіазм, енергійність, бажання діяти, змінювати своє життя
Артист презентував нове музичне відео «7000 АЛЛО» у якому постав у стильних образах, зовсім незвичних для свого іміджу. Ця робота стала фундаментом для нового творчого напрямку виконавця.
Розробкою цього податку займається міністерство фінансів
В Україні можуть запровадити податок у 10% на купівлю валюти. Таку ідею зараз підтримує Національний банк України. Але стягувати цей податок хочуть не зі звичайних громадян, яку купують долари чи євро в обмінниках. А з компаній, які здійснюють імпортні операції.
Свої пояснення щодо цієї ініціативи Нацбанк написав у відповідь на журналістський запит «Української правди».
"З точки зору Національного банку, як органу відповідального за стабільність гривні, додаткові податки на імпорт в поточних умовах мають розглядатися як заходи посилення конкурентоспроможності вітчизняних виробників, зниження відпливу валюти з країни, врівноваження платіжного балансу та скорочення дефіциту бюджету", — зазначили у Нацбанку.
Розробкою цього податку займається міністерство фінансів. А фахівці НБУ також долучаються до цього процесу. А ось що каже з цього приводу заступник голови комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.
"Тут варто зазначити, що обрана концепція не передбачає додаткових імпортних мит (що складно у адмініструванні), а передбачає запровадження 10% збору на валютообмінні операції для купівлі всіх імпортних товарів та послуг", — переконує Железняк.
Наразі імпортери здійснюють купівлю валюти за офіційним курсом Нацбанку, який зафіксовано на новому рівні 36,57 грн за долар. У разі, якщо відповідний законопроєкт знайде підтримку у парламенті, то фактично курс купівлі валюти імпортерами може зрости до 40,23 грн за долар, адже 3,66 грн вони будуть зобов'язані заплатити до бюджету.
В урядовців тут одночасно дві мети: перша – це збільшити надходження податків до бюджету. І друга – зробити так, щоб українці могли купувати ще менше імпортних товарів, щоб попит на них знизився. А отже й валюти з України буде виходити менше. Це знизить тиск на міжнародні валютні резерви і на стабільність гривні. Ось тільки якщо це рішення ухвалять, для людей це означатиме – імпортні товари можуть подорожчати на десять відсотків. Адже продавці закладатимуть цей податок у кінцеву ціну товару. Однак тут не все так однозначно, розповів «Інформатору» експерт з питань економіки Олег Пендзин. Що стосується побутової техніки – попит на неї зараз і так дуже низький, люди її купують мало і ще дуже багато лежить на складах – там не неї закладені ціни відповідно до старого курсу. З побутовою хімією – теж є важливий момент.
"У неї імпортери і так заклали курс із запасом 40 і вище, щоб підстрахуватися. Так що навіть якщо податок на купівлю валюти запровадять, на ціну це не дуже суттєво повипливає", - вважає Олег Пендзин.
З харчів подорожчає, наприклад, імпортна риба чи фрукти. Та все ж більшість продуктів, які зараз споживають українці, вироблені всередині країни. Тому ціни на них не знизяться. Але за однієї умови, каже Олег. В законі про податок на купівлю валюти імпортерами мають зробити виняток для нафтопродуктів, палива.
"Якщо цього не зробити, тоді автоматично на заправках на 10 відсотків підскочить пальне", - каже економіст.
Також він упевнений, виняток потрібно зробити і для критично важливих ліків. Інакше вони теж подорожчають і це ще більше вдарить по кишенях українців. В цілому ж Олег Пендзин підтримує ініціативу кабміну. Каже, зараз в країні критична ситуація із надходженнями до державного бюджету і такий крок міг би хоч трохи виправити ситуацію. В умовах воєнного стану він є цілком доречним, вважає економіст.
Максим Урлапов