В очікуванні контрнаступу: як живе окупований Крим та чому кримчани шкодують про «референдум» 2014 року

Читать на русском

Військові бази, окопи на пляжах, переслідування інакодумців та туристичний сезон без шансів заробити - реалії анексованого Криму

Читать на русском
Окупований Крим.
Крим під чоботом російського солдата - колаж: Інформатор.

Військові бази, окопи на пляжах, переслідування інакодумців та туристичний сезон без шансів заробити - реалії анексованого Криму

Керівник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов нещодавно зробив сенсаційну заяву – ВСУ можуть зайти на окупований Кримський півострів вже наприкінці весни цього року. Головний український розвідник вважає, що росіяни не будуть завдавати ядерного удару у відповідь на спроби ЗСУ повернути Крим. Голова ГУР запевнив, що, ймовірніше, росіяни обгрунтують цю поразку, так само, як і втрату Херсона. Вони назвуть це «вимушеним кроком» і покажуть, як «буденну справу».

Як живе окупований півострів, очікуючи контрнаступу, дізнались журналісти Informator.ua.

Росіяни почали з будівництва доріг під військові потреби

Андрій Володимирович – корінний кримчанин, колишній військовослужбовець радянської армії, служив в прикордонних військах. Просить не вказувати справжнього імені та прізвища. Він один з тих, хто чекає деокупації півострова.

Чоловік пояснює, що виїхав би з Криму в 2014 році – проте на півострові у нього великий будинок біля моря, квартира в Севастополі і рідні, та й вік вже не той, аби переїздити. 

«Дев’ять років тому спостерігав цей психоз з «референдумами», всі ці мітинги – було таке враження, що люди зійшли з розуму і ось-ось має впасти манна небесна. Маю приятеля, старого «гебіста», той теж зі сторони спостерігав, потім зізнався мені – «ти ж розумієш, що це ненадовго?» - каже чоловік.

Андрій Володимирович згадує, що чимало кримчан чекали на росію і думали, що ось зараз заживуть. Проте, не так сталося, як гадалося.

«Спочатку взялися за «колаборантів». Ті з військових, хто перейшов на бік росіян, раптом виявилися в скрутній ситуації – з Чорноморського флоту, з Севастополя їх почали переводити на материкову росію, причому подалі на схід. Мій знайомий змушений був переїхати і залишити службове житло. Проміняв Крим на Тихоокеанський флот», - розказує пенсіонер.

Не всі кримчани помітили, як півострів поступово почали перетворювати на військову базу. 

«Коли росіяни почали будувати трасу «Таврида» - ми, колишні військові, відразу зрозуміли до чого йде діло. «Влада» розказувала про небувалий потік туристів і, мовляв, ця траса будується для людей. Проте насправді, будівництво вели швидкими темпами, з порушенням всіх норм, вирубували цілі лісопосадки, а безліч сіл залишилось відрізаними від інфраструктури. До того ж у людей просто забирали земельні ділянки, пропонуючи через судову тяганину мізерні компенсації», - каже Андрій Володимирович. 

траса Таврида А291
Трасу Таврида А291 від Керченського мосту до Севастополю окупанти почали будувати в 2017 році. Станом на зараз роботи все ще не закінчено. Фото: wikipedia

В Крим почали завозити росіян, а місцевих витискували до росії

Згодом росіяни почали «витискувати» з півострова місцеве населення, замінюючи його на більш лояльне, російське. До Криму завозились військові, чиновники, співробітники спецслужб та різного роду фахівці.

«Але силовиками справа не обмежилась. Окупанти активно закликали до Криму ще й громадянське населення з РФ, використовуючи різні інструменти та програми. Наприклад, є така програма «Земський лікар» або «Земський учитель». Водночас створюються умови, щоб люди, які не згодні з окупацією, вимушено залишали Крим», — каже керівник Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

Одна з причин, чому РФ зацікавлена у наповненні півострова «колоністами» полягає у прагненні видавити з регіону активних прихильників України, а також розбавити потенційно нелояльне місцеве населення.

Проте суспільні настрої серед самих кримчан з кожним роком погіршувались. Все більше людей розуміли, що росії вони не потрібні, а сам півострів – це військова база та джерело прибутків російських бізнесменів.  

громадяни росії у криму
Громадян росії влада спонукала переїзджати до Крима, тоді як місцеве населення видавлювали. Фото: Крим.Реалії

Прийшов російський бізнес й забудував заповідні території

Майже одразу після 2014 року окупований півострів облюбували російські бізнесмени.

Серед найгучніших скандалів:

  • Забудова славетного Фороського парку, яка збурила громадськість, забудова парку «Меласький». 
  • Під Севастополем почалась забудова  понад 600 гектарів виноградників – вони розташовані в Північній частині, біля Сапун-гори, на сьомому кілометрі Балаклавського шосе.
  • Долину старовинного печерного міста Ескі-Кермен почали забудовувати котеджами.
  • Під забудову віддали озеро Мойнакі в Євпаторії, Тиху бухту в Феодосії, Козачу Бухту в Севастополі. 
  • Під окупованим Судаком у бухті Капсель, яка входить до охоронної зони пам'ятника природи «Мис Меганом» окупанти теж примітили вдале місце для чергового комплексу відпочинку. 
  • Оренда 267 гектарів землі в районі гори Гасфорта біля Севастополя – її віддали в користування проросійському байкарському клубу «Нічні вовки» на 10 років зі скидкою 99,9%. 

Цей список можна продовжувати до безкінечності. Поступово кримчани почали тверезішати, проте було пізно. Паралельно з забудовою ласих шматочків кримської землі, росіяни руйнували місцеву промисловість. 

Нічні вовки
Улюбленцям путіна байкерам з клубу Нічні вовки дісталося майже безкоштовно 267 га заповідної землі поблизу Севастополя. Фото: kommersant.ru

Промисловість розкрали й знищили

Нелегітимна «держрада Криму», обрана після окупації півострова росією, ухвалила рішення про незаконну «націоналізацію» понад 130 об'єктів, які нібито належали українським власникам, у тому числі найбільшого в регіоні цементного та суднобудівного заводів. Про це відразу ж заявив проросійський "спікер" нелегітимного парламенту Криму Володимир Константінов.  

За його словами, до переліку майна, що підлягає так званій «націоналізації», включили понад 130 об'єктів, що належать зареєстрованим за російським законодавством компаніям – серед них «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія», центральне конструкторське бюро «Чорноморець», «Севастопольське авіаційне підприємство», колишній торпедний завод «Гідроприлад», «771 ремонтний завод засобів зв’язку ЧФ». Всі вони зараз ледь животіють через санкції, складну логістику та нестачу замовлень. 

Став банкротом завод «Море» у Феодосії, за ним пішов «13 судоремонтний завод», знищувався роками Севастопольський морський завод. Пішов з молотка «Євпаторійський авіаційний ремонтний завод», і це далеко не повний перелік банкрутів. 

Друга прохідна Севморзаводу

Друга прохідна Севморзаводу – сучасний стан. Фото: Urbantravel\Youtube

Кримчан змушують йти воювати в Україну й гинути там

За свідченням місцевих мешканців – війна все більше відчувається на окупованому півострові. І не лише через постійну «бавовну».  

Як повідомили у Центрі національного спротиву, серед місцевих та приїжджих зростає невдоволення через те, що окупанти активно проводять мобілізацію.

Це фіксується з того, що  зараз стало набагато більше тих, хто виїжджає в росію залізницею, зокрема, нічними та резервними поїздами. Крім того, у Криму активно почали продавати нерухомість та скасовувати бронювання у готелях на літній відпочинок.

Серед населення півострова побільшало тих, хто скептично ставиться до ходу та результатів російсько-української війни.

«Моя сусідка – із «кримнашситів». Так раділа в 2014 році, росіяни зробили їй безкоштовно зубні протези. Зараз її онук підпадає під мобілізацію. Вона плаче, розказує, що ніколи не думала, що наших дітей росія відправить воювати. Дивлюся на неї – явище огидне», - каже Андрій Володимирович. 

Місцеві лікарні та госпіталі забиті в основному пораненими, також медичної допомоги шукають біженці. Кримчани жартують, що за серйозною меддопомогою доводиться їхати до Москви чи в інший російський регіон. Адже лікарів в Криму не вистачає. Додають паніки місцевим і похорони «героїв СВО».  

резервисти з Криму
Кампанії по мобілізації кримчан викликають незадоволення у місцевої громади. Фото:  Крим.Реалії

Туристи розбіглися, на пляжах окупанти риють окопи

Голова Асоціації малих готелів Криму Наталія Стамбульникова зробила прогноз, що літом 2023 завантаження курортів півострова очікується на рівні 50%

«Травневі свята – це тренувальна акція перед сезоном. Яким буде завантаження на травневі свята, як показує особисто моя практика, таким буде сезон. Можу сказати, що затребуваність поки є – і запитують, і бронюють, але знову ж таки це пов'язано з внутрішньокримським туризмом. Тобто зовнішнього гостя з материка насправді дуже мало», – наголосила вона.

Особливо сильно цього сезону просяде західне узбережжя, що зовсім не дивно, враховуючи окопи на пляжах, які копають окупанти, заміновані узбережжя та постійні відголоски «бавовни». 

Деякі власники готелів  зізнаються, що навіть 50% є сильно завищеним прогнозом. Адже внутрішнього туриста, як такого немає. А пересічний кримчанин або занадто бідний та невибагливий, або сам очікує заробити на зовнішньому туристі – якщо не на оренді житла, то всілякими екскурсіями та розвагами.  

За словами Стамбульникової, незважаючи на інфляцію у росії – ціни на відпочинок у Криму значно знизились. Проте росіяни не хочуть ризикувати. 

Минулого року так звана «влада» Криму визнала повний провал туристичного сезону. Для туристичної сфери Криму навіть було виділено близько 1,6 мільярда рублів з федерального бюджету РФ – галузь офіційно визнали такою, яка найбільше постраждала від так званої «спецоперації в Україні». Проте компенсацію отримав великий та середній бізнес, прості кримчани не отримали майже нічого. 

Бавовна в Криму
Іноді трапляється бавовна... Фото: MoscowTimes

Дістатися півострова стало дуже складно

За рахунок подібних вливань, росія спробувала частково компенсувати невдоволення від війни у звичайних кримчан та бізнесу. Проте, що буде цього року – нікому не відомо. Навряд чи при зниженні доходів та дефіциті бюджету хтось знову зробить «подарунок» туристичному бізнесу. 

Нині кримчани прогнозують, що туристичний сезон цього літа провалиться повністю, або ж на відпочинок прийде українська армія. 

«До нас майже щороку у гості приїздили родичі дружини з Магаданської області. Зараз пояснили, що коштів обмаль – звісно, можна було б знайти і привезти онуків раз на рік до моря. Проте, не хочуть лякати дітей кримською «бавовною», - каже Андрій Володимирович. 

Попри низькі за російськими мірками ціни, Крим перестав приваблювати туристів, бо там регулярні «прильоти». Крім того, є транспортна проблема, дістатися півострова стало дуже складно. 

«Небо над Кримом закрите, на Кримському мосту у черзі можна декілька діб простояти – добиратися зараз до Криму складно і незручно. Та й відпочивати на замінованих пляжах, в окопах серед військової техніки теж ніхто не хоче. Мої знайомі весною приїздили з росії через Маріуполь на півострів. Сказали, що більше не поїдуть – страшно, чути стрілянину та вибухи, до того ж не хочуть дивитися на зруйнований Маріуполь перед відпочинком», - пояснює ще один житель Криму.  

корки біля Керченського мосту
Корки біля Керченського мосту іноді розтягуються на десятки кілометрів. Фото: Крымская весна.

Окупанти готуються до заворушеннь на півострові

Як повідомили у Центрі національного спротиву, росіяни в окупованому Криму вирішили посилити заходи щодо боротьби з українським підпіллям та встановлюють додаткові камери стеження. Таким чином вони намагаються виявити місцевих партизан. Особлива увага окупантів – до залізниці, інфраструктурних та військових об’єктів. 

Також окупанти посилили перевірки «нелояльного населення», тому в ЦНС призвали бути обережними, чистити телефони та месенджери. 

Кримські колаборанти та окупанти настільки бояться будь-яких заворушень на півострові, що постійно нагнітають істерію та готові платити всім лояльним до свого режиму. ЗМІ, активісти, козацтво, представники релігії – всі підтримують градус та активно задіяні в пропаганді і залякуванні.

Туристи в аеропорту Сімферополя
Як раніше – дістатися Криму літаком – неможливо. Усі пасажирські авіарейси припинено. Фото: DW

За роки окупації кримчани звикли бути аполітичними та мовчати на небезпечні теми

Парадокс, проте особливо вислуговуються перед окупантами вчорашні українці. Приміром, відомий кримський блогер Олександр Таліпов створив свій рух активістів, який назвав «СМЕРШ», чим дуже пишається. Проросійські активісти займаються тим, що полюють на півострові на «неблагонадійних» громадян, слідкують за користувачами соцмереж, а потім викладають їх персональні дані, змушуючи вибачатися, або часто навіть докладаючи «куди слід». Приводом може стати жовто-блакитне вбрання, лайк під постом, українська пісня або навіть не підтримка «СВО». 

Українців він називає «хрюшами» і дуже веселиться, коли в Україні оголошують повітряну тривогу. 

Найцікавіше те, що сам Таліпов навчався в Україні в Академії прикордонних військ, давав присягу на вірність українському народові, згодом служив в Криму тому ж українському народу, а в запас звільнився у званні майора. Проте на фронт майор запасу не поспішає, надаючи перевагу заробляти на пропаганді та гуманітарці. 

І таких, як виявляється, у Криму є чимало. Туди досить часто навідуються одіозні колаборанти з Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, деякі встигли перевезти туди родини, деякі приїздять на відпочинок. 

Натомість, звичайні кримчани за роки окупації вже звикли до того, щоб бути аполітичними, не говорити з незнайомими людьми на «неправильні» теми, не критикувати і погоджуватися з усим. 

Є й такі, що незгодні, проте росія всі роки окупації активно зачищала простір незручних активістів. Особливо у цьому плані постраждали кримські татари. 

Пропагандист Таліпов
Після деокупації півострова Україні знадобиться якесь рішення з приводу місцевих колаборантів, таких як пропагандист Таліпов, у минулому – громадянин України та офіцер ЗСУ. Фото: РИА "Новости". 

Росія переслідує кримських татар

За даними представництва Президента України в АР Крим, наразі офіційно відомо про 182 політично ув’язнених на території півострова. У самому Криму з усієї кількості знаходиться менше третини. Усіх інших окупанти депортували на росію, де утримують у жахливих умовах і часто цілеспрямовано не надають необхідної медичної допомоги. У таких умовах, через різке погіршення здоров’я, вже загинули двоє українських громадян — Костянтин Ширінг і Джеміль Гафаров. Серед політв’язнів залишається багато тих, хто має серйозні проблеми зі здоров’ям, проте окупанти на це не реагують. 

Управління Верховного комісара з прав людини ООН з 2014 по 2021 роки задокументувало в окупованому Криму насильницькі зникнення 43 людей.

Дуня Міятович, комісар Ради Європи з прав людини, озвучила доповідь, в якій наголошено на численних порушеннях прав кримських татар у тимчасово окупованих росією АР Крим та Севастополі.

Про це повідомляється на сайті Ради Європи.

«Кримські татари в Криму, і особливо ті, хто виступає проти незаконної окупації Криму або висловлює незгоду з інших питань, наражаються на численні серйозні порушення прав людини, переслідування, дискримінацію та стигматизацію з боку російської окупаційної «влади»», – заявила Міятович.

мітинг кримських татар
Кримські татари чи не єдині готові протестувати проти свавілля окупантів. На світлині мітинг 10 липня 2019 року. Фото: Радіо Свобода. 

Таким чином окупанти послали чіткий сигнал кримчанам – півострів під повним контролем, а всіх незгодних буде покарано

За словами Андрія Володимировича, якщо Україна все-таки зайде в Крим, вона неодмінно стикнеться з проблемою місцевих колаборантів – чимало кримчан, навіть корінних, встигли попрацювати на окупантів, отримали паспорти або встигли підтримати «кримську весну». Всі вони фізично не зможуть втекти до материкової росії – тому роботи буде чимало.  

 

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.